Ухвала суду № 18399198, 26.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2011 р.Справа № 2а-13137/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Тріада +" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від01.03.2011р. по справі№2а-13137/10/2070

за позовом Приватного підприємства "Тріада +"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "ТРІАДА+» (далі позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова (далі відповідач), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0000662302/0 від 02.04.2010 року (№0000662302/1 від 11.06.2010 року, №0000662302/2 від 10.08.2010 року) про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 410136,50 грн. (у тому числі за основним платежем 273491,00 грн. та за штрафними санкціями 136745,50 грн.) та №0000672302/0 від 02.04.2010 року (№0000672302/1 від 11.06.2010 року, №0000672302/2 від 10.08.2010 року) про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 1325869,60 грн. (у тому числі за основним платежем 902558,00 грн. та за штрафними санкціями 42331,60 грн.).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2011 року в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "ТРІАДА+" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено в повному обсязі.

Позивач, Приватне підприємство «ТРІАДА+», не погодився з постановою суду першої інстанції. Свою незгоду мотивує тим, що висновки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова щодо завищення ПП «Тріада+» валових витрат на суму 399787 грн. (за І квартал 2009 року в сумі 177209 грн., за ІІ квартал 2009 року у сумі 222578 грн.) не відповідають дійсності, тобто обєкт оподаткування не повинен збільшуватися. Також не відповідають дійсності висновки відповідача щодо порушення позивачем п. 7.20 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (у редакції закону України від 22.05.1997 року із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток на суму 902558 грн., а також позивачем не були вчинені порушення п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року (із змінами і доповненнями), тобто відповідач неправомірно встановив заниження податку на додану вартість на суму 273491,00 грн. Вважає, що висновки суду є такими, що не відповідають обставинам справи, що згідно ст. 202 КАС України є підставою для скасування такого судового рішення.

Відповідачем письмових заперечень на апеляційну скаргу не надано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв відповідно до вимог ст.19 Конституції України - на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "ТРІАДА+" зареєстроване виконкомом Харківської міської ради 26.11.2002 року, як юридична особа, та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова з 09.12.2002 року за №1295, як платник податків.

На підставі направлень № 96 від 12.02.2010 року та № 151 01.03.2010 року фахівцями ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було проведено планову виїзну перевірку ПП "ТРІАДА+" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року відповідно до затвердженого плану перевірки. В зазначений період ПП "ТРІАДА+" було платником податку на додану вартість, податку на прибуток.

Перевірку проведено з 12.02.2010 року по 15.03.2010 року з відома та в присутності керівника ПП "ТРІАДА+" - ОСОБА_1.

Зазначеною перевіркою встановлені наступні порушення:

-пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" завищення валових витрат на суму 399787,00 грн. у т.ч. за 1 квартал 2009 року на суму 177209,00 грн., та за 2 квартал 2009 року на суму 222578,00 грн.;

-п.7.20 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 902558 грн., у т.ч. за 2 кв. 2008 у сумі 110307,00 грн., за 3 кв. 2008 у сумі 40783,00 грн., за 4 кв. 2008 у сумі 91947,00 грн., за 1 кв. 2009 у сумі 204463,00 грн., за 2 кв. 2009 у сумі 126008,00 грн., за 3 кв. 2009 у сумі 329050,00 грн.;

-пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - занижено податок на додану вартість всього у сумі 273491,00 грн. у тому числі: за квітень 2008 року у сумі 10895,00 грн., за травень 2008 року - 5160,00 грн., за червень 2008 року - 8660,00 грн., за липень 2008 року - 3268,00 грн., за серпень 2008 року - 5589,00 грн., за вересень 2008 року - 23419,00 грн., за жовтень 2008 року - 11551,00 грн., за листопад 2008 року - 177,00 грн., за січень 2009 року - 25531,00 грн., за лютий 2009 року - 13852,00 грн., за березень 2009 року - 15326,00 грн., за травень 2009 року - 8403,00 грн., за червень 2009 року - 15457,00 грн., за липень 2009 року - 58661,00 грн., за вересень 2009 року - 67542,00 грн., а також завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за серпень 2009 року у сумі 48407,00 грн.

Вказані висновки перевірки оформлені Актом перевірки №1034/23-212/32238547 від 22.03.2010 року, на який позивачем були подані заперечення від 25.03.2010 року за вих.№48.

Листом №4253/10/23-220 від 30.03.2010 року про розгляд заперечень ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова висновки акту перевірки були залишені без змін.

На підставі висновків акту перевірки №1034/23-212/32238547 від 22.03.2010 року відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від №0000662302/0 від 02.04.2010 року про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 410136,50 грн. (у тому числі за основним платежем 273491,00 грн. та за штрафними санкціями 136745,50 грн.) та №0000672302/0 від 02.04.2010 року про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 1325869,60 грн. (у тому числі за основним платежем 902558,00 грн. та за штрафними санкціями 42331,60 грн.).

09.04.2010 року позивачем було подано скаргу на дані податкові повідомлення-рішення до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, надавши в додаток до скарги регістри податкового обліку, у яких ведеться окремий облік валових доходів та валових витрат від підготовки і випуску книжкової продукції, виготовлення тиражу книжкового видання поліграфічними та іншими технічними засобам, бухгалтерські регістри, що підтверджують дані, наведені у регістрах податкового обліку за період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року, та з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року.

Рішенням ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про результати розгляду первинної скарги №7086/10/25-013 від 04.06.2010 року яким скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02.04.2010 р. без змін.

11.06.2010 р. позивач звернулась з повторною скаргою до ДПА у Харківській області, якою 30.07.2010 року було прийняте рішення за результатами розгляду повторної скарги №2942/10/25-203, згідно якого податкові повідомлення-рішення №0000662302/0 від 02.04.2010 року, №0000662302/1 від 11.06.2010 року про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 410136,50 грн. (у тому числі за основним платежем 273491,00 грн. та за штрафними санкціями 136745,50 грн.) та №0000672302/0 від 02.04.2010 року, №0000672302/1 від 11.06.2010 року про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 1325869,60 грн. (у тому числі за основним платежем 902558,00 грн. та за штрафними санкціями 42331,60 грн.), а також рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від №7086/10/25-013 від 04.06.2010 року за результатами розгляду первинної скарги залишені без змін, а повторну скаргу ПП "ТРІАДА+" - без задоволення.

10.08.2010 року позивачем було подано повторну скаргу до ДПА України на податкові повідомлення-рішення №0000662302/0 від 02.04.2010 року, №0000662302/1 від 11.06.2010 року та №0000672302/0 від 02.04.2010 року, №0000672302/1 від 11.06.2010 року.

ДПА України 08.10.2010 року було винесене рішення про результати розгляду повторної скарги №10459/6/25-ост, яким були залишені без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення ДПА у Харківській області за результатами розгляду повторної скарги від 30.07.2010 року, а скаргу позивача - без задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, ПП "ТРІАДА+", в період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року займалося поліграфічною та видавничою діяльністю.

На підставі договору від 15.06.2009 року ПП "ТРІАДА+" отримало інформаційні послуги від ФОП ОСОБА_3, а саме: проаналізована існуюча у замовника система організації документообігу; розроблені рекомендації про засоби удосконалення існуючої у замовника системи організації документообігу.

В акті перевірки від 22.03.2010 року зазначено, що доданий до перевірки акт виконаних робіт щодо надання інформаційних послуг не відповідає вимогам первинних документів, що містяться в ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно якої обов'язковими реквізитами первинного документа повинні бути обсяг, зміст, одиниця виміру господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки на адресу ПП "ТРІАДА+" відповідачем було направлено лист №2934/10/23-220 від 01.03.2010 року з проханням надати для дослідження звіти, рекомендації, пропозиції та надати економічне обґрунтування отриманих інформаційних послуг від ФОП ОСОБА_3

Проте, ПП "ТРІАДА+" не надало відповідачу економічного обґрунтування отриманих інформаційних послуг. Оскільки під час перевірки не були надані письмові висновки, звіти, рекомендації тощо по отриманим інформаційним послугам, відповідачем було складено відповідний акт №122/23-212/32238547 від 17.03.2010 року.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до приписів п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 - первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем договір від 15.06.2009 року та акт прийому виконаних робіт від 30.06.2009 за цими договором, які, будучи первинними документами та підставою формування валових витрат у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, не відповідають вимогам, встановленим зазначеними Законом та Положенням, оскільки не містять даних щодо обсягів наданих послуг, змісту наданих послуг, в них відсутня інформація про фактично понесені витрати на інформаційні послуги.

За зазначених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутність у первинних документах за результатами виконання договорів про надання послуг (виконання робіт) інформації про конкретні послуги, які надані замовнику, їх вартість, одиницю виміру позбавляє можливості для висновку про фактичне надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), використання підприємством у власній господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що ПП "ТРІАДА+" на підставі договору від 05.01.2009 №05/01/2009-5 отримало послуги з комерційного посередництва від ФОП ОСОБА_2 з придбання поліграфічних матеріалів у підприємств та підприємців:

-у першому кварталі 2009 року: ТОВ "А.Ф.Д", ТОВ "АСС", ФОП ОСОБА_4, ВАТ ФПБ "Більбос", ТОВ "Бронко Поліграф", ТОВ "Будхолдинг - Харків", ТОВ "Бумпак Плюс", ТОВ "Ватерпас Прінт", ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика", ТОВ "Друкарня "Мадрид", ТОВ "Європродукт", ТОВ ПП "ЗІП", ТОВ "Караван", ФОП ОСОБА_5, ПП "Корпус-7", МПП ВКФ "Крокла", ТОВ "Мак Хаус", ТОВ "Торговий дім "Маріенель", ТОВ "Мастер-ПАК", ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8 ТОВ "Нео-дизайн", ТОВ "ТД Оріон-Експорт", ПФ "Офсет", ФОП ОСОБА_9, ТОВ "Поліграфічні системи", ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ПП "Талант-Трейдінг", ПП "Точка", ТОВ "Укрінвест 3000", ПТВП "Українські поліграфічні ресурси", ТОВ "Фортекс Трейдінг", ТОВ "ЯМ Сервіс Україна", що підтверджується актом виконаних робіт від 31.03.2009 №1 на загальну суму 177208,74 грн.;

-у другому кварталі 2009 року: ТОВ "А.Ф.Д", ТОВ "Август - Харків", ТОВ "АСС", ТОВ "ТД АСС", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика", ТОВ "Друкарня "Мадрид", ТОВ "Європродукт", ТОВ ПП "ЗІП", ПП "Ітрако", ПП "Корпус-7", ТОВ "Мак Хаус", ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ТОВ "Нео-дизайн", ТОВ "Новаторбуд", ТОВ "ТД Оріон-Експорт", ПФ "Офсет", ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_10, ТОВ "СДС Друк-Сервіс Україна", ТОВ "Сервісоптторг", ПП "Талант-Трейдінг", ТОВ "Укрінвест 3000", ТОВ фірма "ФРОНТ", ТОВ "Юнайтед Форест", що підтверджується актом виконаних робіт від 30.06.2009 року №2 на загальну суму 172577,79 грн.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, оскільки під час проведення перевірки відповідачем позивачу був надісланий лист №2934/10/23-220 від 01.03.2010 року з проханням надати економічне обґрунтування отриманих послуг стосовно отриманих послуг з комерційного посередництва від ФОП ОСОБА_2, на який ПП "ТРІАДА+" листом вих.№40 від 10.03.2010 року не надало економічного обґрунтування отриманих послуг з комерційного посередництва, то, за відсутності такого обгрунтування, неможливо підтвердити пов'язаність цих витрат з їх подальшим використанням у господарській діяльності позивача.

В матеріалах справи наявні договори поставки поліграфічних матеріалів укладені безпосередньо позивачем з тими самими підприємствами та підприємцями, з якими ФОП ОСОБА_2 надавав послуги з комерційного посередництва ПП "ТРІАДА+".

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем, в порушення вимог пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат безпідставно віднесені витрати, які не пов'язані з використанням у власній господарській діяльності, а саме: витрати на оплату інформаційних послуг та послуг з комерційного посередництва.

Також матеріали справи свідчать, що ПП "ТРІАДА+", при здійснені господарської діяльності, у періоді з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року використовувало пільгу з податку на прибуток, що передбачена пп.7.13.7 п.7.13 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з якою тимчасово, до 1 січня 2015 року звільняється від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характеру.

Під час проведення перевірки відповідачем позивачу був надісланий лист №2934/10/23-220 від 01.03.2010 року, в якому фахівці ДПІ просили надати регістри, у яких ведеться окремий облік валових доходів та валових витрат від підготовки і випуску книжкової продукції, виготовлення тиражу книжкового видання поліграфічними та іншими технічними засобами.

Однак, станом на 17.03.2010 року, вищезазначені регістри не надані, про що був складений відповідний акт № 122/23-212/32238547 від 17.03.2010 року, тому підтвердити правомірність та достовірність складу валових витрат та амортизаційних відрахувань, які були використані у діяльності, пов'язаної із випуском книжкової продукції не можливо.

За таких обставин, фахівцями ДПІ були самостійно перераховані валові витрати, які понесені у зв'язку з випуском книжкової продукції та відображені у додатку К5 декларації про прибуток підприємства, у відсотковому відношенні до отриманих доходів. За результатами вищезазначеного перерахунку валових витрат перевіркою встановлено завищення прибутку, який не підлягає оподаткуванню у сумі 3210447,00 грн., у т.ч. за 2 кв. 2008 у сумі 441228,00 грн., за 3 кв. 2008 у сумі 163130,00 грн., за 4 кв. 2008 у сумі 367791,00 грн., за 1 кв. 2009 у сумі 640642,00 грн., за 2 кв. 2009 у сумі 281454,00 грн., за 3 кв. 2009 у сумі 1316202,00 грн.

Відповідно до вимог п.7.20 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку, зазначені у пунктах 7.11, 7.13, 7.21 цієї статті, ведуть окремий облік доходів, які не включаються до складу валових доходів або звільняються від оподаткування згідно з нормами зазначених пунктів. При цьому: до складу валових витрат таких платників податку не включаються витрати, понесені у зв'язку із одержанням таких звільнених доходів.

Балансова вартість ТМЦ, які використовуються для одержання таких звільнених доходів, не бере участі у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості згідно із пунктом 5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на відповідну групу основних фондів, що використовуються для отримання таких звільнених доходів, не враховуються у зменшенні скоригованого валового доходу згідно із п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". У разі коли основні фонди використовуються як для отримання звільнених доходів, так і для інших доходів, які підлягають включенню до складу валових доходів, згідно цього Закону на загальних підставах, скоригований валовий дохід платника податків підлягає зменшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходів, яка підлягає включенню до складу валових доходів на загальних підставах, відноситься до загальної суми валових доходів з урахуванням звільнених. У такому ж порядку ведеться окремий облік результатів фінансово-господарської діяльності за доходами, які враховуються у визначенні обєкта оподаткування, що оподатковується за ставкою нижчою, ніж визначена у п.10.1 ст.10 цього Закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем, в порушення вимог п.7.20 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" було занижено податок на прибуток всього у сумі всього у сумі 902558 грн., у т.ч. за 2 кв. 2008 у сумі 110307,00 грн., за 3 кв. 2008 у сумі 40783,00 грн., за 4 кв. 2008 у сумі 91947,00 грн., за 1 кв. 2009 у сумі 204463,00 грн., за 2 кв. 2009 у сумі 126008,00 грн., за 3 кв. 2009 у сумі 329050,00 грн.

Судом також встановлено, що ПП "ТРІАДА+", займаючись поліграфічною та видавничою діяльністю, в тому числі книжкової продукції, періодичних видань, ігор для дітей, плакатів для шкіл тощо, в період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року, використовувало пільгу з податку на додану вартість, що передбачена п.11.38 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі Закон "Про ПДВ"), згідно якої - тимчасово до 1 січня 2015 року звільняються від оподаткування операції з виконання робіт та поставки послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії, розповсюджувачами книжкової продукції, виробленої в Україні, операції з виробництва та/або поставки паперу і картону, вироблених в Україні для виготовлення книжкової продукції, а також операції з поставки книжкової продукції, виробленої в Україні, крім послуг реклами, розміщення матеріалів рекламного та еротичного характеру і видань рекламного та еротичного характеру.

Підпунктами 7.4.1 та 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону "Про ПДВ" встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж: на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку; придбаванням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та /або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку... Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі ст. З цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі ст. 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження). Якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі ст. З цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника... У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Таким чином, Закон "Про ПДВ", встановлює, що у разі коли товари, використовуються в оподатковуваних операціях, то суми податку, сплачені під час їх придбання одразу включаються до складу податкового кредиту, а якщо ні - то, відповідно не включаються. В тому випадку, якщо товар, використовуються частково в оподатковуваних, а частково в неоподатковуваних операціях, то податок сплачений під час його придбання, відповідно частково включається до складу податкового кредиту, а частково - ні. Натомість Законом "Про ПДВ" не визначений механізм розподілення сум податкового кредиту.

Листами ДПА України від 18.05.1999 р. №7141/7/16-1220-26, від 01.12.1999 року №18043/4/16-1220-16, від 16.11.2000 року №15251/7/16-1201, від 13.12.1999 року №18685/7/16-1220-26 запропоновано платникам податку на додану вартість варіанти розрахунку "коефіцієнта розподілення". Так, виходячи з цих листів, розподілення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у разі придбання товарів, які використовуються в оподатковуваних і звільнених від оподаткування операціях, здійснюється двома способами: 1) коефіцієнт визначається як відношення вартості товарів (робіт, послуг), фактично використаних у звітному періоді в оподатковуваних операціях, до загальної вартості товарів (робіт, послуг) включених до валових витрат виробництва цього ж звітного періоду; 2) коефіцієнт використання товарів в оподатковуваних операціях визначається як відношення оподатковуваних операцій до загального об'єму операцій, здійснених у звітному періоді.

Як зазначає позивач, в податковому обліку за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року ним використовувався другий метод розрахунку коефіцієнту використання товарів.

З акту перевірки вбачається, що у зв'язку з ненаданням регістрів, у яких обліковуються доходи та витрати від підготовки і випуску книжкової продукції, виготовлення тиражу книжкового видання поліграфічними та іншими технічними засобами, фахівцями ДПІ був самостійно перерахований податковий кредит з ПДВ, який відображений у рядку 10.1 декларацій з податку на додану вартість, у відсотковому відношенні до отриманих доходів, які обкладаються ПДВ.

За результатами вищезазначеного перерахунку податкового кредиту перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону "Про ПДВ" в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ у сумі 337939,00 грн.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правомірних висновків про те, що при вірному використанні позивачем методики визначення коефіцієнта розподілення сум податкового кредиту відповідно до листів ДПА України за варіантом з використанням коефіцієнту, що визначається як відношення оподатковуваних операцій до загального об'єму операцій, здійсненому у звітному періоді, результат визначення частки ПДВ, що включається до складу податкового кредиту згідно п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону "Про ПДВ" повинен збігтися з результатами перерахунку відповідача, зробленого за варіантом з використанням коефіцієнту - як відношення вартості товарів (робіт, послуг), фактично використаних у звітному періодів в оподатковуваних операціях, до загальної вартості товарів (робіт, послуг) включених до валових витрат виробництва цього ж звітного періоду.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 01.03.2011 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог ПП «Тріада+».

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Тріада +" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2011р. по справі№2а-13137/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяКононенко З.О.

Судді Бондар В.О. Донець Л.О. Повний текст ухвали виготовлений 29.04.2011 р.