Ухвала суду № 18399171, 28.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2011 р.Справа № 2а-8699/10/2070 Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Букар Х.М.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від21.12.2010р. по справі№2а-8699/10/2070

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, СПД ФО ОСОБА_2, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив зобовязати ДПІ Московського району м. Харкова видати йому свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2007 р. за видом діяльності «оптова торгівля продуктами харчування».

Постановою Господарського суду Харківської області від 10.05.07 р. позовні вимоги СПД ФО ОСОБА_2 були задоволені. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.10.07 р. вищевказане судове рішення було залишено без змін. Але ухвалою ВАС України від 27.04.10 р. касаційна скарга ДПІ Московського району м. Харкова була частково задоволена, судові рішення попередніх інстанцій були скасовані, а справа направлена на новий судовий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

При новому розгляді даної справи позивач доповнив позовні вимоги і просив визнати протиправними дії ДПІ у Московському районі м.Харкова щодо відмови у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку на 2007 р.; зобовязати видати свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2007 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.10 р. по справі № 2а-8699/10/2070 в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.

Позивач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій, зокрема, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач, який відповідно до свідоцтва № 04058858Ф0020899 від 09.04.99 р. є субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою, зареєстрований в ДПІ у Московському районі м. Харкова та здійснює підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності та не є платником ПДВ. Вид діяльності - оптова торгівля продуктами харчування.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на те, що відповідно ст. 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»позивачем 13.12.06 р. до органу ДПС була подана письмова заява про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у 2007 р., за результатами розгляду якої відповідачем було відмовлено з тих підстав, що за результатами фінансово-господарської діяльності позивача за 2006 р. в порушення вимог, установлених ст.1 вказаного Указу, обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік перевищив 500тис.грн.

Дані обставини були підтверджені копією договору комісії, укладеного між СПДФО ОСОБА_3 (комітент) і позивачем (комісіонер). Останнім на виконання умов договору був реалізований товар на суму 2419395,74грн. Кошти у вказаній сумі надійшли на розрахунковий рахунок позивача, а вже потім перераховано на користь комітента, що підтверджується актом перевірки НОМЕР_1 від 08.21.06 р. та звітами про рух коштів та прибутковими касовими ордерами, які наявні у матеріалах справи. Факт проведення вказаної операції та надходження коштів на банківський рахунок позивача ні в позові, ні в подальших документах та поясненнях не спростований.

Як свідчать надані до матеріалів справи документи, позов обумовлений тим, що на думку позивача та його представника відповідачем була порушена процедура видачі свідоцтва платника єдиного податку.

В обґрунтування висновків судового рішення суд першої інстанції послався на те, що Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»була запроваджена спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва, в п. 1 ст. 1 якого надане фізичним особам право перебувати на такій системі оподаткування за умови, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Згідно п. 4 ст. 1 Указу під виручкою розуміють суму, фактично отриману суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). У разі порушення вимог, установлених ст.1 Указу, зокрема перевищення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік 500тис.грн., платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою прибуткового податку з громадян, який регулюється Декретом №13-92, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу) (ст.5 Указу) шляхом подання до податкового органу за місцем проживання декларації про доходи за наслідками звітного кварталу, наступного за тим, в якому виникло перевищення обсягу виручки

З огляду на викладене вбачається, що позивач, отримавши на власний розрахунковий рахунок суму, яка перевищує дозволений Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»розмір виручки, а саме 500000,0 грн., повинен був перейти на загальну систему оподаткування. Крім того перевищення позивачем встановленого цією нормою обсягу виручки позбавляло його права на пільговий режим оподаткування і звітності та зобовязувало сплатити податок з доходів на загальних підставах. Проте позивач не здійснив переходу на загальну систему оподаткування та звернувся до відповідача з заявою про видачу свідоцтва платника єдиного податку, чим порушив приписи ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Враховуючи викладене вище, суд першої інстанції дійшов до висновку про правомірність прийнятого податковим органом рішення про відмову у видачі позивачеві свідоцтва платника єдиного податку і відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Враховуючи те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.10 р. по справі № 2а-8699/10/2070 прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від21.12.2010р. по справі№2а-8699/10/2070 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від21.12.2010р. по справі№2а-8699/10/2070 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харковапро визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

Л.В. Тацій

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 29.04.2011 року.