Постанова № 18398846, 05.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2011 р. Справа № 2а-4222/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського районного центру зайнятості, Полтавського обласного центру зайнятості на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2010р. по справі№2а-4222/10/1670

за позовом Полтавського районного центру зайнятості, Полтавського обласного центру зайнятості

до Комунального підприємства "Полтавське підрядне шляхове ремонтно-будівельне управління" Полтавської міської ради

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі, Полтавський районний центр зайнятостіта Полтавський обласний центр зайнятостізвернулись до суду з адміністративним позовом доКомунального підприємства "Полтавське підрядне шляхове ремонтно-будівельне управління" Полтавської міської ради (далі КП "Полтавське підрядне шляхове ремонтно-будівельне управління") про стягнення коштів.

В позовній заяві просили стягнути з КП "Полтавське підрядне шляхове ремонтно-будівельне управління" на користь Полтавського обласного центру зайнятості кошти у розмірі 1739,31 грн. та стягнути на користь Полтавського районного центру зайнятостікошти у сумі 1225,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що у період з 26.05.2006 року по 02.04.2009 року ОСОБА_1 працював на посаді водія у відповідача, та на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі КЗпПУ) був звільнений в звязку зі скороченням штату. Перебуваючи у період з 22.04.2009 року по 20.01.2010 року на обліку у Полтавському районному центрі зайнятості, ОСОБА_1 пройшов навчання у Полтавському навчально-курсовому комбінаті державного департаменту продовольства за професією (спеціальністю) водія АТЗ категорії «Е». Після отримання спеціальності водія АТЗ категорії "Е" ОСОБА_1 був працевлаштований до приватного підприємця ОСОБА_2 Відповідно до наявних у позивачів розрахунків, позивачами було понесено витрати на загальну суму 2964,62 грн., з яких 1739,00 грн. вартість навчання, 1225,31 грн. сума стипендії та вартість компенсації проїзду у період профнавчання. В звязку з наведеним позивачі дійшли висновку, що оскільки ОСОБА_1 протягом двох років, що передували його вивільненню, не підвищував своєї кваліфікації та не одержував суміжної професії за місцем роботи на підприємстві відповідача, то в силу положень п. 4 ст. 26 Закону України "Про зайнятість населення", зазначені витрати повинні бути відшкодовані за рахунок відповідача. 07.05.2010 року КП "Полтавське підрядне шляхове ремонтно-будівельне управління" було направлено претензію, проте останнім зазначені кошти у добровільному порядку сплачені не були, в звязку з чим, підлягають стягненню у судовому порядку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, позивачами було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначили, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність у відповідача обовязку відшкодовувати понесені позивачами витрати на профнавчання ОСОБА_1 Крім того, апелянти зазначили, що висновку суду першої інстанції відносно недоведеності позивачами вартості понесених витрат та наявності необхідності у проведенні профнавчання через відсутність вільної вакансії, на яку ОСОБА_1 можливо було працевлаштувати без проведення профнавчання, є помилковими та не відповідають дійсним обставинам справи.

Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності у відповідача обовязку відшкодовувати позивачам понесені витрати на профнавчання, оскільки державою гарантується безоплатне навчання безробітних новим професіям, а позивачі в межах наданих їх повноважень зобовязані проводити спірні виплати. Крім того суд зазначив, що позивачами не було доведено відсутності вільної вакансії, яка б не потребувала проведення додаткового навчання та не було надано доказів на підтвердження вартості понесених витрат.

Колегія суддів з даним висновком суду частково погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 у період з 26.05.2006 року по 02.04.2009 року працював на посаді водія у КП "Полтавське підрядне шляхове ремонтно-будівельне управління" та на підставі п. 1 ст. 40 КЗпПУ був звільнений у зв'язку зі скороченням штату.

Відповідно до наказів від 22.04.2009 року № НТ090422 та від 22.01.2010 року № НТ100122 ОСОБА_1 у період з 22.04.2009 року по 20.01.2010 року перебував на обліку у Полтавському районному центрі зайнятості як такий, що шукає роботу.

Під час перебування на обліку у центрі зайнятості, безробітний подав заяву від 23.11.2009 року, відповідно до якої він виявив бажання пройти професійне навчання за професією (спеціальністю) водія АТЗ категорії "Е".

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що у період з 24.11.2009 року по 18.01.2010 року на підставі договору від 23.11.2009 № 161909112300197 ОСОБА_1 пройшов навчання у Полтавському навчально-курсовому комбінаті державного департаменту продовольства, та отримав спеціальність водія АТЗ категорії "Е".

Після проходження профнавчання, ОСОБА_1 був працевлаштований до ПП ОСОБА_2, що підтверджується договором від 23.11.2009 № 161909122800073 та корінцем направлення на працевлаштування після закінчення професійного навчання від 19.01.2010 № 161909122800073.

Відповідно до наявних у матеріалах справи розрахунків, оплаті підлягають витрати на загальну суму 2964,62 грн., з яких 1739,00 грн. вартість навчання, 1225,31 грн. сума стипендії та вартість компенсації проїзду у період профнавчання.

Як було встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось сторонами, ОСОБА_1 протягом двох років, що передували його вивільненню, не підвищував своєї кваліфікації та не одержував суміжної професії за місцем роботи на підприємстві відповідача.

Полтавським районним центром зайнятості 07.05.2010 року направлено на адресу КП "Полтавське підрядне шляхове ремонтно-будівельне управління" претензію про відшкодування грошових коштів у сумі 2964,62 грн., витрачених на безробітного ОСОБА_1 під час його професійного навчання. Відповідачем зазначених витрат у добровільному порядку сплачено не було, в звязку з чим позивачі звернулись до суду із вимогою про стягнення зазначених коштів у примусовому порядку.

Відповідно до ч. 2 п. 4 ст. 26 Закону України “Про зайнятість населення” встановлено, що якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації застрахованим особам за направленням державної служби зайнятості виплачується в розмірах, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню. Порядок надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду.

Згідно затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. № 308 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, пунктом 29 передбачено, що виплата матеріальної допомоги у період професійного навчання, оплата проїзду до місця професійного навчання та у зворотному напрямку, проживання здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Аналізуючи наведені правові норми колегія суддів приходить до висновків, що витрати, затрачені на професійну перепідготовку проводяться на підставі Закону України “Про зайнятість населення” за рахунок підприємства, а виплати матеріальної допомоги у період професійної підготовки виплачується на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" проводяться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції, щодо відсутності у Полтавського обласного центру зайнятості відповідно до наданих йому повноважень, права на відшкодування витрат, затрачених на проведення перепідготовки вивільненого працівника КП "Полтавське підрядне шляхове ремонтно-будівельне управління" у розмірі 1739,31 грн. є помилковими з вище зазначених підстав.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обов'язку Полтавського районного центру зайнятості по виплаті матеріальної допомоги, оскільки виплата матеріальної допомоги у період професійного навчання здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, тому позовні вимоги в частині стягнення виплаченої матеріальної допомоги, а саме стипендії та вартості компенсації проїзду у сумі 1225,31 грн. задоволенню не підлягають

Відтак, зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на правові приписи законодавства, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення з КП "Полтавське підрядне шляхове ремонтно-будівельне управління" витрат, затрачених на проведення перепідготовки вивільненого працівника у розмірі 1739,31 грн. та наявності правових підстав для задоволення цієї частини позовних вимог.

Зважаючи на вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавського районного центру зайнятості, Полтавського обласного центру зайнятості задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2010р. по справі№2а-4222/10/1670 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Комунального підприємства "Полтавське підрядне шляхове ремонтно-будівельне управління" Полтавської міської ради на користь Полтавського обласного центру зайнятості коштів у розмірі 1739, 31 грн.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Полтавське підрядне шляхове ремонтно-будівельне управління" Полтавської міської ради (36002, м. Полтава, вул. Баяна, 17) на користь Полтавського обласного центру зайнятості (36000, м. Полтава, вул. Сінна, р/р 37179160003202, ЗКПО 03491234 банк ГУДКУ в Полтавській області м. Полтава, МФО 831019) грошові конти у сумі 1739 (одна тисяча сімсот тридцять дев'ять) грн. 31 коп.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від21.12.2010р. по справі№2а-4222/10/1670 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.

Судді(підпис)

(підпис)Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.