Постанова № 18396533, 06.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2011 р. Справа № 2а-13176/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засіданняСавченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2011р. по справі№2а-13176/10/2070

за позовом Комунального підприємства "Компанія"Вода Донбасу"

до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області

про визнання нечинним податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу"(далі-КП «Компанія «Вода Донбасу»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області (далі-відповідач, Ізюмська ОДПІ у Харківській області), в якому просив, з урахуванням зміни позовних вимог, визнати незаконною документальну перевірку Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області по відношенню до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.10.2010 року № 0000711501/0 про нарахування земельного податку в сумі 78367,61 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 52276,26 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 26091,35 грн., за період з 01.01.2008 року по 31.08.2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2011 року адміністративний позов Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання нечинним податкового повідомлення рішення - задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 05.10.2010 року № 0000711501/0 у сумі 78367,61 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 52276,26 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 26091,35 грн., за період з 01.01.2008 по 31.08.2010 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" судові витрати в розмірі 1.70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Відповідачем, Ізюмською ОДПІ у Харківській області, подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.69-86 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 14, 19, Конституції України, ст.ст. 2, 92, 116, 141 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 5, 14, 18 Закону України "Про плату на землю", п.1 ст. 11, 11-1 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні", ст. 4, 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.3 Наказу Державної податкової адміністрації України від 19.12.2008р. №784.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу"(83001, м. Донецьк, вул. Артема, 85, код ЄДРПОУ 00191678) з питань дотримання вимог податкового законодавства по нарахуванню та сплаті земельного податку за період з 01.01.2008 року по 31.08.2010 року.

За результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки було складено акт від 17.09.2010 № 5/1530/00191678, на підставі якого відповідно до пп. "в" п. 4.1.1 п. 4.1. та пп. "а" пп. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III (надалі - Закон № 2181 -III) та пп. 17.1.1. та пп. 17.1.2. п. 17.1. ст. 17 Закону № 2181-III винесено по відношенню до КП "Компанія "Вода Донбасу" податкове повідомлення-рішення від 05.10.2010 № 0000711501/0 про нарахування податкового зобов'язання в сумі 78367,61 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 52276,26 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 26091,35 грн., яке отримане 11.10.2010 року.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є суб'єктом плати за землю, оскільки не є власником земельної ділянки, земельної частки (паю), землекористувачем, орендарем, а тому у нього відсутній обовязок сплачувати земельний податок.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про плату за землю" об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар, тобто, безпосередньо ті юридичні особи, фізичні особи - підприємці та громадяни (у тому числі резиденти і нерезиденти), які відповідно до законодавства набули права власності на землю в Україні або яким законодавством надані в користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

За приписами статті 13 наведеного закону, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Як вбачається з матеріалів справи, Ізюмською ОДПІ було проведено перевірку позивача на підставі інформації, наданої Борівським районним відділом земельних ресурсів та відділом Держкомзему у Борівському районі Харківської області, щодо реєстрації за державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню "Укрпромводчормет" права постійного користування на земельні ділянки.

На підставі статті 15 Закону України “Про плату за землю" власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою

Згідно ст.14 вказаного закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на календарний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Якщо за юридичною особою рахуються у власності або користуванні земельні ділянки у кількох адміністративно-територіальних одиницях, на яких здійснюють діяльність відокремлені підрозділи юридичної особи, то до державних податкових інспекцій такої адміністративно-територіальних одиниці подається юридичною особою податковий розрахунок земельного податку у розрізі земельних ділянок, тобто де наявні такі земельні ділянки. За кожним поданим розрахунком у податкових інспекціях відкриваються картки особових рахунків, де проводиться нарахування земельного податку.

Як вбачається з п. 1.2 Статуту Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" - комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" є правонаступником прав та обовязків Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню "Укрпромводчормет", у тому числі за раніше укладеними договорами, всіма отриманими ліцензіями, дозволами та іншими нормативними документами, які мають юридичну силу до їх переоформлення на Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу”.

Також з матеріалів справи слідує, що у 2005 році Державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню "Укрпромводчормет", правонаступником якого є позивач, було набуто право користування спірними земельними ділянками, оскільки були отримані акти на право постійного користування на земельні ділянки, що розташовані у Борівському районі Харківської області, та були внесені відповідні дані до земельного кадастру.

За своєю природою правонаступництво при припиненні юридичної особи шляхом її перетворення має універсальний характер, а відтак до новоствореної юридичної особи переходять усі права та обовязки юридичної особи, що припинилася, усе її майно та боргові зобовязання.

Отже, до позивача перейшли права на користування спірними земельними ділянками та повязані з цим обовязки, у передбаченому законом порядку позивач не відмовлявся від зазначених прав, процедури внесення змін до даних Державного земельного кадастру не ініціював.

Між тим, позивачем не була здійснена плата на землю.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку щодо необґрунтованості позовних вимог в частині визнання протиправним податкового повідомлення-рішення і тому не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у позивача обовязку сплачувати земельний податок, оскільки судом не враховано обставин правонаступництва між ДВП по зовнішньому централізованому водопостачанню "Укрпромводчормет" і позивачем, та помилково зазначено, що право постійного користування земельною ділянкою припинилося з ліквідацією ДВП «Укрпромводчормет» 03.09.2007 р.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що в задоволенні позовних вимог про визнання незаконною невиїзну документальну (камеральну) перевірку відповідача щодо позивача слід відмовити, виходячи з наступного.

На підставі п.1 ч.1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні"( в редакції чинній на час перевірки) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням та сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Підставою для проведення перевірки стала інформація відділу Держкомзему у Борівському районі Харківської області № 01-31/1168 від 12.05.2009 року.

Таким чином, дії податкового органу є законними.

Критерії протиправності дій субєктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Оскаржувані дії відповідача відповідають даним критеріям, оскільки прийняті та вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на встановлені колегією суддів обставини справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, податкове повідомлення - рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 05.10.2010 року № 0000711501/0 у сумі 78367,61 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 52276,26 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 26091,35 грн., за період з 01.01.2008 по 31.08.2010 року., відповідає вимогам чинного законодавства та є обгрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріально та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2011р. по справі№2а-13176/10/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Комунального підприємства "Компанія"Вода Донбасу"до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області про визнання нечинним податкового повідомлення рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.

Судді(підпис)

(підпис)Спаскін О.А. Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст постанови виготовлений 11.04.2011 р.