Постанова № 18396311, 05.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2011 р. Справа № 2а-6060/09/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.,

Суддів: Курило Л.В. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання- Верман А.М.,

представника позивача - Лук'янової Ю.В.,

представника третьої особи-Товариства з обмеженою відповідальністю "Джанкойська-Нива"-Терьошина О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Джанкойська-Нива" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2009р. по справі№2а-6060/09/1670

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія"

до Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", треті особи - Джанкойський районний відділ земельних ресурсів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Джанкойська-Нива"

про визнання неправомірними дій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Росія" - звернувся до суду з позовом до Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", треті особи - Джанкойський районний відділ земельних ресурсів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Джанкойська-Нива", в якому, з урахуванням уточнень до позову, просив визнати протиправними дії відповідача по проведенню державної реєстрації договорів оренди в кількості 585 шт., укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю “Джанкойська-Нива” та відповідними власниками земельних ділянок, та скасувати державну реєстрацію договорів оренди в кількості 585 шт., укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю “Джанкойська-Нива” (далі по тексту ТОВ "Джанкойська-Нива") та відповідними власниками земельних ділянок.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" по проведенню державної реєстрації договорів оренди в кількості 559 шт., укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Джанкойська - Нива" та фізичними особами.

Скасовано державну реєстрацію договорів оренди в кількості 559 шт., укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Джанкойська - Нива" (код ЄДРПОУ 34787422) та фізичними особами. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач Кримська регіональна філія Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» та третя особа без самостійних позовних вимог на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Джанкойська-Нива», не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині щодо задоволення позовних вимог, подали апеляційні скарги на постанову суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2009 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2009 року скасовано, провадження у справі закрито.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.12.2010 року касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія" задоволено частково, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2009 року скасовано, справу направлено на новий апеляційний розгляд.

Представник третьої особи - ТОВ «Джанкойська-Нива» - в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її та скасувати постанову суду першої інстанції в частині щодо задоволення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, посилаючись на обґрунтованість та обєктивність постанови суду першої інстанції, просить залишити її без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Представник відповідача Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" - в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представника позивача, представника третьої особи - ТОВ «Джанкойська-Нива», дослідивши надані докази, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Матеріалами справи підтверджується, що у 2000 році Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Росія» (далі по тексту СТОВ «Росія») укладені 1086 договорів оренди з власниками земельних часток (паів) (в умовних кадастрових гектарах), що розташовані в с. Майське Джанкойського району Автономної Республіки Крим. ( т.1. а.с. 23-249, т.2. а.с.1-249, т.3 а.с. 1-249, т. 4 а.с. 1-250, т.5 а.с. 1-249, т.6 а.с. 1-249, т.7 а.с. 1-250, т.8 а.с. 1-250, т.9 а.с. 1 250, т. 10 а.с. 1-245, т. 11 а.с. 1-197).

Під час розгляду справи судом першої інстанції установлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Джанкойська - Нива» були укладені договори оренди земельних ділянок, що розташовані в с. Майське Джанкойського району Автономної Республіки Крим загальною кількістю 559 шт. після отримання державних актів на право власності на землю і виділення земельних ділянок в натурі з власниками цих земельних ділянок фізичними особами, якими є: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_553, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_554, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144, ОСОБА_145, ОСОБА_146, ОСОБА_147, ОСОБА_148, ОСОБА_149, ОСОБА_150, ОСОБА_151, ОСОБА_152, ОСОБА_153, ОСОБА_154, ОСОБА_155, ОСОБА_156, ОСОБА_157, ОСОБА_158, ОСОБА_159, ОСОБА_160, ОСОБА_161, ОСОБА_162, ОСОБА_163, ОСОБА_164, ОСОБА_165, ОСОБА_166, ОСОБА_167, ОСОБА_168, ОСОБА_169, ОСОБА_170, ОСОБА_171, ОСОБА_172, ОСОБА_173, ОСОБА_555, ОСОБА_175, ОСОБА_176, ОСОБА_177, ОСОБА_178, ОСОБА_179, ОСОБА_180, ОСОБА_181, ОСОБА_182, ОСОБА_183 ОСОБА_184, ОСОБА_183, ОСОБА_185, ОСОБА_186, ОСОБА_187, ОСОБА_188, ОСОБА_189, ОСОБА_190, ОСОБА_191, ОСОБА_192, ОСОБА_193, ОСОБА_194, ОСОБА_195, ОСОБА_196, ОСОБА_197, ОСОБА_198, ОСОБА_199, ОСОБА_200, ОСОБА_201, ОСОБА_202, ОСОБА_203, ОСОБА_204, ОСОБА_205, ОСОБА_206, ОСОБА_207, ОСОБА_208 , ОСОБА_209, ОСОБА_210, ОСОБА_211, ОСОБА_212, ОСОБА_213, ОСОБА_214, ОСОБА_215, ОСОБА_216, ОСОБА_217, ОСОБА_218, ОСОБА_219, ОСОБА_220, ОСОБА_221, ОСОБА_222, ОСОБА_223, ОСОБА_224, ОСОБА_225, ОСОБА_226, ОСОБА_556, ОСОБА_228, ОСОБА_229, ОСОБА_230 , ОСОБА_231, ОСОБА_232, ОСОБА_233, ОСОБА_234, ОСОБА_235, ОСОБА_236 , ОСОБА_557, ОСОБА_237, ОСОБА_238, ОСОБА_239, ОСОБА_227, ОСОБА_240, ОСОБА_241, ОСОБА_242, ОСОБА_243, ОСОБА_244, ОСОБА_245, ОСОБА_246, ОСОБА_247, ОСОБА_248, ОСОБА_249, ОСОБА_250, ОСОБА_251, ОСОБА_252, ОСОБА_253, ОСОБА_254, ОСОБА_255, ОСОБА_256, ОСОБА_257, ОСОБА_258, ОСОБА_259, ОСОБА_260, ОСОБА_261, ОСОБА_262, ОСОБА_263, ОСОБА_264, ОСОБА_265, ОСОБА_266, ОСОБА_267, ОСОБА_268, ОСОБА_269, ОСОБА_270, ОСОБА_271, ОСОБА_272, ОСОБА_273, ОСОБА_274, ОСОБА_275, ОСОБА_276, ОСОБА_277, ОСОБА_278, ОСОБА_279, ОСОБА_280, ОСОБА_281, ОСОБА_558, ОСОБА_559, ОСОБА_284, ОСОБА_285, ОСОБА_286, ОСОБА_287, ОСОБА_288, ОСОБА_289, ОСОБА_290, ОСОБА_291, ОСОБА_292, ОСОБА_293, ОСОБА_294, ОСОБА_295, ОСОБА_296, ОСОБА_297, ОСОБА_298, ОСОБА_299, ОСОБА_300, ОСОБА_301, ОСОБА_302, ОСОБА_303, ОСОБА_304 , ОСОБА_305, ОСОБА_306, ОСОБА_307, ОСОБА_308, ОСОБА_309, ОСОБА_310, ОСОБА_311, ОСОБА_312, ОСОБА_313, ОСОБА_314, ОСОБА_315, ОСОБА_313, ОСОБА_316, ОСОБА_317, ОСОБА_318, ОСОБА_319, ОСОБА_320, ОСОБА_560, ОСОБА_322, ОСОБА_323, ОСОБА_324, ОСОБА_325, ОСОБА_326, ОСОБА_327, ОСОБА_328, ОСОБА_329, ОСОБА_330, ОСОБА_331, ОСОБА_332, ОСОБА_333, ОСОБА_334, ОСОБА_335, ОСОБА_336, ОСОБА_337, ОСОБА_338, ОСОБА_561, ОСОБА_339, ОСОБА_340, ОСОБА_341, ОСОБА_342, ОСОБА_343, ОСОБА_344, ОСОБА_345, ОСОБА_346, ОСОБА_347, ОСОБА_348, ОСОБА_349, ОСОБА_350, ОСОБА_351, ОСОБА_352, ОСОБА_353, ОСОБА_354, ОСОБА_355, ОСОБА_356, ОСОБА_357, ОСОБА_358, ОСОБА_359, ОСОБА_360, ОСОБА_361, ОСОБА_362, ОСОБА_363, ОСОБА_364, ОСОБА_365, ОСОБА_366, ОСОБА_562, ОСОБА_368, ОСОБА_369, ОСОБА_370, ОСОБА_371, ОСОБА_372, ОСОБА_373, ОСОБА_374, ОСОБА_375, ОСОБА_376, ОСОБА_377, ОСОБА_378, ОСОБА_379, ОСОБА_563, ОСОБА_381, ОСОБА_382, ОСОБА_564, ОСОБА_565, ОСОБА_385, ОСОБА_386, ОСОБА_387, ОСОБА_388, ОСОБА_389, ОСОБА_390, ОСОБА_391, ОСОБА_392, ОСОБА_393, ОСОБА_394, ОСОБА_395, ОСОБА_396, ОСОБА_397, ОСОБА_398 ОСОБА_282, ОСОБА_399, ОСОБА_400, ОСОБА_401, ОСОБА_402, ОСОБА_403, ОСОБА_404, ОСОБА_405, ОСОБА_406, ОСОБА_407, ОСОБА_408, ОСОБА_409, ОСОБА_410, ОСОБА_411, ОСОБА_412, ОСОБА_413, ОСОБА_414, ОСОБА_415, ОСОБА_416, ОСОБА_417, ОСОБА_418, ОСОБА_419, ОСОБА_420, ОСОБА_421, ОСОБА_422, ОСОБА_423, ОСОБА_424, ОСОБА_425, ОСОБА_426, ОСОБА_427, ОСОБА_428, ОСОБА_429, ОСОБА_566, ОСОБА_431, ОСОБА_432, ОСОБА_433, ОСОБА_434, ОСОБА_435, ОСОБА_436, ОСОБА_437, ОСОБА_438, ОСОБА_439, ОСОБА_440, ОСОБА_441, ОСОБА_442, ОСОБА_443, ОСОБА_444, ОСОБА_445, ОСОБА_446, ОСОБА_447, ОСОБА_567, ОСОБА_449, ОСОБА_450, ОСОБА_451, ОСОБА_452, ОСОБА_453, ОСОБА_454, ОСОБА_455, ОСОБА_456, ОСОБА_457, ОСОБА_458, ОСОБА_459, ОСОБА_460, ОСОБА_461, ОСОБА_462, ОСОБА_463, ОСОБА_464, ОСОБА_465, ОСОБА_466, ОСОБА_467, ОСОБА_468, ОСОБА_469, ОСОБА_470, ОСОБА_471, ОСОБА_472, ОСОБА_473, ОСОБА_474, ОСОБА_475, ОСОБА_476, ОСОБА_477, ОСОБА_478, ОСОБА_479, ОСОБА_568, ОСОБА_481, ОСОБА_482, ОСОБА_483, ОСОБА_484, ОСОБА_485, ОСОБА_486, ОСОБА_487, ОСОБА_488, ОСОБА_569, ОСОБА_570, ОСОБА_491, ОСОБА_492, ОСОБА_493, ОСОБА_494, ОСОБА_495, ОСОБА_571, ОСОБА_496, ОСОБА_497, ОСОБА_498, ОСОБА_235, ОСОБА_499, ОСОБА_500, ОСОБА_501, ОСОБА_502, ОСОБА_503, ОСОБА_504, ОСОБА_505, ОСОБА_506, ОСОБА_507, ОСОБА_508, ОСОБА_509, ОСОБА_510, ОСОБА_511, ОСОБА_512, ОСОБА_513, ОСОБА_514, ОСОБА_515, ОСОБА_516, ОСОБА_517, ОСОБА_518, ОСОБА_519, ОСОБА_520, ОСОБА_521, ОСОБА_522, ОСОБА_523, ОСОБА_524, ОСОБА_525, ОСОБА_526, ОСОБА_527, ОСОБА_572, ОСОБА_529, ОСОБА_530, ОСОБА_531, ОСОБА_532, ОСОБА_533, ОСОБА_534, ОСОБА_535, ОСОБА_536, ОСОБА_537, ОСОБА_538, ОСОБА_573, ОСОБА_540, ОСОБА_541, ОСОБА_542, ОСОБА_543, ОСОБА_544, ОСОБА_545, ОСОБА_546, ОСОБА_547, ОСОБА_548, ОСОБА_549, ОСОБА_550, ОСОБА_551, ОСОБА_552. (т. 12 а.с. 200-249, т.13 а.с. 1-247, т.14 а.с. 1-250, т.15 а.с. 1-247, т. 16 а.с. 1-31, т. 17 а.с. 1-249 т.18 а.с. 1-248, т. 19. а.с. 1- 247, т. 20 а.с. 1-250, т. 21 а.с. 1-250, т.22 а.с. 1- 246, т. 23 а.с. 1- 116)

Відповідно до п. 1 зазначених договорів оренди земельних ділянок, укладених у 2008 році між фізичними особами - власниками земельних ділянок з Товариством з обмеженою відповідальністю «Джанкойська-Нива» ( далі по тексту ТОВ «Джанкойська Нива»), що містяться в матеріалах справи, Орендодавець надає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, Джанкойський район, Майська сільська рада.

На запит позивача СТОВ «Росія»- від 21.08.2008 року до Джанкойського відділу земельних ресурсів останній листом від 22.08.2008 року за вих.№ 10-11-1-4/3235 повідомив заявника, що відповідно до даних Джанкойського відділу КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» в оренді ТОВ «Джанкойська-Нива» знаходиться 584 земельних ділянки, які розташовані на території Майської сільської Ради Джанкойського району Автономної Республіки Крим, загальною площею 1777,861 га. (т.1 а.с. 8)

Позивач, не погодившись з діями відповідача щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Джанкойська Нива» та вищезазначеними фізичними особами -власниками земельних ділянок, звернувся з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що одержання акта на право власності на земельну ділянку особою, яка раніше уклала договір оренди земельної частки (паю), не тягне за собою припинення цього договору. Дані про наявність землекористування підприємства позивача повинні бути внесені до державного земельного кадастру, що в свою чергу відповідно до ч. 1 статті 24 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» є підставою для відмови у здійсненні реєстрації спірних договорів оренди, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Джанкойська Нива» із землевласниками, а тому вважає протиправними дії Кримської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного Кадастру» по реєстрації спірних договорів оренди в кількості 559 шт., укладених між ТОВ « Джанкойська Нива» та землевласниками.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарськими кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Оскільки відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Законом України "Про оренду землі", який є спеціалізованим, то він має пріоритет перед іншими законами у сфері зазначених правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Статтею 18 даного Закону визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" N 1952-IV від 01.06.2004 р. державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ним осіб.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" N 1952-IV від 01.06.2004 р. підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, договори про оренду строком більше одного року.

Частиною 1 статті 20 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" N 1952-IV від 01.06.2004 р. визначено, що документи, що встановлюють виникнення, припинення, перехід прав на нерухоме майно подаються для державної реєстрації прав на нерухоме майно, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом, Цивільним кодексом України та іншими нормативно - правовими актами.

Указом Президента України від 3 грудня 1999 року №1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» запроваджено обовязкове укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), майнового паю з власниками цих часток, паїв з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формах.

На виконання Указу Президента України від 3 грудня 1999 р. N 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" та згідно з дорученням Кабінету Міністрів від 08.12.99 N 26601/1 наказом Держкомзему від 17.01.2000, № 5 "Про затвердження форми Типового договору оренди земельної частки (паю)" затверджено форму Типового договору оренди земельної частки (паю).

Згідно з п.2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року №5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за №101/4322) зобовязання сторін за укладеними договором можуть бути припинені після одержання державного акта на право приватної власності на землю і припиняється відповідно до чинного законодавства.

Статтею 607 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Таким чином, сертифікат на право на земельну частку (пай) є правовстановлюючим документом, що засвідчує право володіння, користування та розпорядження земельною часткою (паєм) та є дійсним до виділення власнику земельної частки (паю) у натурі (на місцевості) земельної ділянки та видачі йому державного акта на право власності на землю.

Оскільки відповідно до п. 17 розд. X Перехідних положень Земельного Кодексу України сертифікати на право на земельні частки (паї), що були підставою для укладення договорів оренди земельних часток (паів) з виділенням їх власникам земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю, втратили силу правовстановлюючого документа, а їх власники набули статусу власників земельних ділянок, тобто з договорів оренди земельних часток (паів) вибув суб'єкт (орендодавець) та предмет оренди, тому слід вважати, що цей договір припинено.

При цьому, положення п. 8 розд. X Перехідних положень Земельного кодексу України та Перехідні положення Закону України "Про оренду землі" щодо переукладення договору оренди земельної частки (паю) не можуть бути примусом для власника цієї земельної ділянки. Ці положення передбачають право, а не обов'язок на переукладення договору оренди.

Враховуючи те, що сертифікат на право на земельну частку (пай) є правовстановлюючим документом, що засвідчує право володіння, користування та розпорядження земельною часткою (паєм) та є дійсним до виділення власнику земельної частки (паю) у натурі (на місцевості) земельної ділянки та видачі йому державного акта на право власності на землю, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що одержання акта на право власності на земельну ділянку особою, яка раніше уклала договір оренди земельної частки (паю,) не тягне за собою припинення цього договору.

Підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень визначені статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, відповідно до ч.1 ст. 24 зазначеного Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

6) заявлене право вже зареєстровано.

Згідно ч. 4 статті 24 даного Закону відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Орган реєстрації лише перевіряє наявність необхідних документів, та відсутність перешкод для реєстрації.

В даному випадку перешкод для проведення реєстрації зазначених договорів не було.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Також, колегія суддів зазначає, що дії відповідача щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, які оскаржуються СТОВ «Росія», стосуються лише ТОВ «Джанкойська Нива» і ніякою мірою безпосередньо не зачіпають права, свободи та інтереси позивача.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем, уповноваженим відповідно до норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проводити дії щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, права позивача у сфері публічно правових відносин не були порушені.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 20.03.2009 року в частині щодо задоволення позовних вимог позивача СТОВ «Росія», не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції в частині щодо задоволення позовних вимог прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому в цій частині підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

В іншій частині постанова суду відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому в цій частині постанову необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 ст. ст. 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джанкойська-Нива" - задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2009р. по справі№2а-6060/09/1670 скасувати в частині щодо задоволення позовних вимог.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія" в цій частині відмовити.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2009 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Курило Л.В. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В. Повний текст постанови виготовлений 11.04.2011 р.