Ухвала суду № 18396016, 09.08.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12751/10/6/0170

09.08.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІщенко Г.М.,

суддів Курапової З.І. , Щепанської О.А. секретар судового засіданняКисельова А.О.

за участю сторін: не з'вилися,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 25.11.10 у справі № 2а-12751/10/6/0170

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Канон" (вул. Самохвалова, 19, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання неправомірною бездіяльності та спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.2010 позовні вимоги задоволені повністю: визнані противоправними дії Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим щодо невизнання в якості податкової звітності податкової декларації Акціонерного товариства закритого типу "Канон" з податку на додану вартість за серпень 2010 року; зобов'язано Державну податкову інспекцію в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим відобразити за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу "Канон" основні показники поданої декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року; зобов'язано Державну податкову інспекцію в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим вчинити певні дії щодо поновлення свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість з наступним поновленням всіх даних особового рахунку Акціонерного товариства закритого типу "Канон" з наявним податковим кредитом станом на 22.10.2009 року, вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, не визнавши податковим звітом декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року Акціонерного товариства закритого типу “Канон”, діяв невмотивовано, без зясування всіх фактичних обставин, з порушенням порядку, визначеного діючим законодавством, у звязку з чим суд вважає, що такі дії відповідача є протиправними.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів через наступне.

Спеціальним Законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі - Закон України №2181).

Відповідно до пунктів 1.11, 4.1 Закону України №2181 податкова декларація - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з пунктом 4.4. Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків до державної податкової служби України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 827 від 31.12.2008, працівники державної податкової служби при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації. У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою. Для звітів, у яких це передбачено формою: звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію для платників податку на додану вартість.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 17.09.2010 Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим була отримана податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2010року Акціонерного товариства закритого типу “Канон”.

Відповідачем на адресу позивача надіслано повідомлення за вих. №41726/10/28-4 від 21.09.2010, в якому зазначено, що відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” подана податкова декларація заповнена позивачем всупереч порядку її заповнення, у звязку із тим, що у порушення підпункту1.1, підпункту 1.2 пункту 1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997№166 (в редакції наказу від 12.05.2010 №313) подана декларація представлена особою, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість в Державній податковій інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларацій обмежено вичерпним переліком дій, а саме: прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом, при цьому перелік підстав для відмови в прийнятті податкової декларації також є вичерпним відповідно до підпункту 4.1.2. пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що подана позивачем декларація з податку на додану вартість за серпень 2010року містить усі передбачені законом реквізити, а посилання відповідача на те, що вона подана не платником податку на додану вартість необґрунтовано у звязку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з актом №138/05-2 від 24.07.2009 анульовано реєстрацію Акціонерного товариства закритого типу «Канон»як платника податку на додану вартість. Не погодившись рішенням відповідача щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим за його скасуванням.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.08.2009 по справі № 2а-9114/09/8/0170 вжито заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії акту №138/05-2 від 24.07.2009 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу “Канон”.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що з моменту прийняття ухвали Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.08.2009 по справі № 2а-9114/09/8/0170 про забезпечення позову дія акту №138/15-2 від 27.07.2009 про анулювання реєстрації платник податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу «Канон»зупинена до ухвалення судового рішення у справі, тобто, на момент надання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010року, відповідач безпідставно вважав, що товариство не є платником податку на додану вартість.

Більш того, Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.11.2009 по справі № 2а-9114/09/8/0170 визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу “Канон”, оформлене актом №138/05-2 від 24.07.2009.

Отже, неправомірними є висновки відповідача відносно того, що Акціонерне товариство закритого типу “Канон” не перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, як платник податку на додану вартість, оскільки рішення про анулювання його як платника податку на додану вартість було зупинено судом.

Слід зазначити, що за загальними правилами акт індивідуальної дії, яким є рішення відповідача, визнається протиправним та скасовується судом з моменту його прийняття субєктом владних повноважень. Таким чином, рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, що оскаржувалося у справі № 2а-9114/09/8/0170, є скасованим з моменту його прийняття, а відтак позивач на момент виникнення спірних правовідносин є зареєстрованим платником податку на додану вартість, оскільки відсутнє рішення щодо анулювання його реєстрації.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач діяв упереджено, без урахування усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а відтак, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій є обґрунтованими, оскільки вони базуються на наявних у справі доказах та судом дана належна правова оцінка нормам матеріального права.

Правильним також є висновок суду першої інстанції про те, що відомості зазначені у декларацій з податку на додану вартість за серпень 2010року та подані позивачем до відповідача, підлягають відображенню в картці особового рахунку позивача, відповідно, по податку на додану вартість, яка ведеться Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, що повністю узгоджується з вимогами Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 №276.

Також обґрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо зобовязання Державну податкову інспекцію в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим вчинити дії щодо поновлення свідоцтва про реєстрацію позивача як платника повадку на додану вартість з наступним поновленням всіх даних особового рахунку Акціонерного товариства закритого типу “Канон” (ідентифікаційний код 22278184) з наявним податковим кредитом станом на 22.10.2009, що повністю узгоджується з вимогами пункту 17 Положення формування та ведення Реєстру осіб платниками податку на додану вартість, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем з 28.09.2010 вчинені дії щодо поновлення відомостей про реєстрацію позивача в якості платника податку на додану вартість, враховуючи Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010, якою постанову Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 26.11.2009 у справі №2а-9114/09/8/0170 щодо скасування рішення відповідача про анулювання реєстрації позивача в якості платника податку на додану вартість, залишено без змін.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.2010 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.2010 у справі №2а-12751/10/6/0170 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, які передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяпідписГ.М. Іщенко

Судді підпис З.І.Курапова підпис О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко