Постанова № 18394858, 13.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-5153/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Штогун С.Г. Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" вересня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

суддів:

при секретарі:

за участю:Федорової Г.Г.,

Данилової М.В., Ключковича В.Ю.,

Петриченко Ю.П.,

представника позивача Бондаря І.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Іванківське комунальне управління водного господарства»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2010 року по справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Іванківське комунальне управління водного господарства»до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2010 року Комунальне підприємство «Іванківське комунальне управління водного господарства»(далі позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції (далі відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.01.2009 року № 0000081600/0, яким Комунальному підприємству «Іванківське комунальне управління водного господарства»визначено суму податкового зобовязання з податку на добавлену вартість в сумі 50428,68 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2010 року в задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Іванківське комунальне управління водного господарства»відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої нстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заявлені вимоги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Комунальне підприємство «Іванківське комунальне управління водного господарства»є юридичною особою, зареєстрованою Іванківською районною державною адміністрацією Київської області 29.12.2000 року (номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР - 13371200000000095), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва серії А00 № 091593 (а.с. 11).

Згідно довідки № 1293/2005р. з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) основними видами діяльності КП «Іванківське комунальне управління водного господарства»за КВЕД є: збір, очищення та розподілення води; водопровідні і каналізаційні роботи; улаштування основ та буріння свердловин і шурфів (а.с. 12).

15 січня 2009 року службовими особами Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції була проведена перевірка дотримання КП «Іванківське комунальне управління водного господарства»вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку за періоди з 30.01.2007 року по 24.12.2008 року, з 02.03.2007 року по 24.12.2008 року, з 30.03.2007 року по 24.12.2008 року, з 03.05.2007 року по 24.12.2008 року, з 30.05.2007 року по 24.12.2008 року, з 02.07.2007 року по 24.12.2008 року, з 30.07.2007 року по 24.12.2008 року, з 30.08.2007 року по 24.12.2008 року, з 01.10.2007 року по 24.12.2008 року, з 30.10.2007 року по 24.12.2008 року, з 30.11.2007 року по 24.12.2008 року, з 04.01.2008 року по 24.12.2008 року, в ході якої було встановлено порушення останнім вимог пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт № 25/15/30869595 від 15.01.2009 року (а.с. 13-14), на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.01.2009 року № 0000081600/0, за яким позивачу нараховано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 50428,68 грн. за порушення останнім граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання (а.с. 16).

Комунальним підприємством «Іванківське комунальне управління водного господарства»до Державного бюджету України було перераховано кошти за платіжними дорученнями: № 1128 від 23.12.2008 року у розмірі 76467,00 грн., призначення платежу «ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», ПДВ, договір № 17/440 від 22.08.2008р.»; № 1127 від 23.12.2008 року у розмірі 82000,00 грн., призначення платежу «ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», ПДВ, договір № 16/440 від 22.08.2008р.»; № 28 від 05.02.2007 року у розмірі 10000,00 грн., призначення платежу «ПДВ за січень 2007 року»; № 46 від 21.02.2007 року у розмірі 4059,00 грн., призначення платежу «ПДВ за січень 2007 року»; № 57 від 28.02.2007 року у розмірі 4000,00 грн., призначення платежу «ПДВ за лютий 2007 року»; № 82 від 12.03.2007 року у розмірі 4800,00 грн., призначення платежу «ПДВ за лютий 2007 року»; № 101 від 28.03.2007 року у розмірі 2000,00 грн., призначення платежу «ПДВ за лютий 2007 року»; № 119 від 12.04.2007 року у розмірі 2000,00 грн., призначення платежу «ПДВ за лютий 2007 року»; № 130 від 18.04.2007 року у розмірі 5000,00 грн., призначення платежу «ПДВ за лютий 2007 року»; № 136 від 26.04.2007 року у розмірі 8004,00 грн., призначення платежу «ПДВ за березень 2007 року»; № 177 від 25.05.2007 року у розмірі 14205,00 грн., призначення платежу «ПДВ за квітень 2007 року»; № 211 від 22.06.2007 року у розмірі 8356,00 грн., призначення платежу «ПДВ за травень 2007 року»; № 244 від 27.07.2007 року у розмірі 6240,00 грн., призначення платежу «ПДВ за червень 2007 року»; № 270 від 21.08.2007 року у розмірі 2000,00 грн., призначення платежу «ПДВ за липень 2007 року»; № 315 від 26.09.2007 року у розмірі 9377,00 грн., призначення платежу «ПДВ за серпень 2007 року»; № 358 від 29.10.2007 року у розмірі 10552,00 грн., призначення платежу «ПДВ за вересень 2007 року»(а.с. 23-39).

Іванківською міжрайонною державною податковою інспекцією сплачені позивачем суми були розподілені шляхом спрямування коштів на погашення податкових зобовязань.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі по тексту постанови - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 2181-ІІІ).

Відповідно до пп. 4.1.1, абз. «б»пп. 4.1.4 п. 4.1 Закону № 2181-ІІІ, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті; податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації; якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок (абз. 1, 2 п. 5.1 ст. 5 вказаного Закону).

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ).

Згідно пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

З аналізу зазначених норм слідує, що органи державної податкової служби вправі застосовувати штрафні санкції за порушення платником податків граничних строків сплати лише узгодженого шляхом подання декларації за відповідний період податкового зобов'язання і лише виходячи з розміру погашеної (сплаченої) суми податкового боргу.

Що стосується зміни Іванківською міжрайонною державною податковою інспекцією призначення платежу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 7.7. ст. 7 Закону № 2181-ІІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначена рівність бюджетних інтересів. Так, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) - у рівних пропорціях.

При цьому, Законом № 2181-ІІІ визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед визначених законом заходів не вбачається зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків, тому у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181-ІІІ, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначеного платником податків.

В силу вимог п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Посилання відповідача в запереченнях на те, що грошові кошти були зараховані ним в рахунок існуючої заборгованості позивача, а тому суд першої інстанції має відмовити в задоволені адміністративного позову, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в платіжних дорученнях позивача № 1128 від 23.12.2008 року, № 1127 від 23.12.2008 року, № 28 від 05.02.2007 року, № 46 від 21.02.2007 року, № 57 від 28.02.2007 року, № 82 від 12.03.2007 року, № 101 від 28.03.2007 року, № 119 від 12.04.2007 року, № 130 від 18.04.2007 року, № 136 від 26.04.2007 року, № 177 від 25.05.2007 року, № 211 від 22.06.2007 року, № 244 від 27.07.2007 року, № 270 від 21.08.2007 року, № 315 від 26.09.2007 року, № 358 від 29.10.2007 року чітко вказано призначення платежу, які не можуть бути змінені рішенням отримувача коштів.

Недотримання платником податку порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, не наділяє податковий орган повноваженнями щодо зміни призначення платежу, визначеного платником податку.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (далі - платежі до бюджету) встановлюється Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року № 276, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року № 843/11123(далі - Інструкція).

Згідно п. 1.4 Інструкції, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.

Податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією (п. 11.1 Інструкції).

Відповідно до п. 11.2 Інструкції, для контролю за погашенням податкового боргу та застосуванням передбачених нормативно-правовими актами заходів з його ліквідації за запитами підрозділів органу державної податкової служби підрозділом адміністрування облікових показників та звітності формуються відомості про платників, що мають податковий борг.

На суми податкового боргу підрозділом забезпечення податкових зобов'язань органами державної податкової служби формуються податкові вимоги за формою та в порядку, затвердженими наказом ДПА України від 03.07.2001 року № 266 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.07.2001 року за № 595/5786 (із змінами). Податкові вимоги формуються засобами програмного забезпечення на підставі облікових даних карток особових рахунків платників податків та реєструються у реєстрі виданих податкових вимог за кожним боржником окремо (п. 11.3 Інструкції).

Таким чином, в порушення вимог ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відповідач вийшов за межі своїх повноважень, безпідставно змінив призначення платежу та зарахував грошові кошти, що надійшли згідно вказаних вище платіжних доручень в рахунок погашення заборгованості.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було надано доказів направлення на адресу похивача податкових вимог. Отже, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та є такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачається підстави для скасування постанови та ухвалення нового рішення, яким адміністративний позов Комунального підприємства «Іванківське комунальне управління водного господарства»до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення слід задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000081600/0 від 15.01.2009 року, яким Комунальному підприємству «Іванківське комунальне управління водного господарства»визначено суму штрафу за платежем податок на добавлену вартість в сумі 50428,68 грн. слід скасувати.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Іванківське комунальне управління водного господарства»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2010 року задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2010 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Комунального підприємства «Іванківське комунальне управління водного господарства» до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000081600/0 від 15.01.2009 року, яким Комунальному підприємству «Іванківське комунальне управління водного господарства»визначено суму штрафу за платежем податок на добавлену вартість в сумі 50428,68 грн. скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя: Г.Г. Федорова

М.В. Данилова

В.Ю. Ключкович Повний текст постанови складено та підписано 16.09.11 р.