Постанова № 18394857, 14.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-11587/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Власенкова О.О. Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" вересня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу представника відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2010 року у справі за позовом Прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за рахунок активів боржника у розмірі 472152,62 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податку з доходів фізичних осіб у сумі 57713,11 грн.; податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 413638,51 грн.; штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм з регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 801,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2010 року позовну позов задоволено.

24.02.2011 року апелянт представник відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду та апеляційну скаргу. З урахуванням того, що оскаржувана постанова отримана апелянтом 14.02.2011 року, то колегія суддів приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови суду від 02.11.2010 року апелянтом не пропущено, а тому відсутні підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.

В судове засідання сторони не з'явилися, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 197 КАС України

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись в повній мірі, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрована як платник податку та знаходиться на обліку у позивача.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач має податковий борг перед державним бюджетом України у розмірі 472 152, 62 грн., який виник з наступних підстав.

У звязку з несплатою відповідачем податкового зобов'язання позивачем винесено податкове повідомлення форми "Ф" від 09 лютого 2009 року № 0006251701/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 16 741, 05 грн. з граничним терміном сплати 14 серпня 2009 року, у сумі 16 741, 05 грн. з граничним терміном сплати 16 листопада 2009 року та яке отримано відповідачем 09.02.2009 року.

24 липня 2009 року ДПІ у Деснянському районі міста Києва проведено перевірку, за результатами якої складено Акт № 1701-0013011700/0, в якому зафіксовані порушення підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Деснянському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 24 липня 2009 року №0013011700/0, яким визначено суму штрафу з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 19 295,01 грн. 24 липня 2009 року дане податкове повідомлення-рішення отримано ОСОБА_3

18 вересня 2009 року ДПІ у Деснянському районі міста Києва проведено перевірку, за результатами, якої складено Акт № 1691-170/-0017931700/0, в якому зафіксовані порушення підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону.

На підставі даного акта ДПІ у Деснянському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 18 вересня 2009 року №0017931700/0, яким визначено суму штрафу з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 6 350, 18 грн. 18 вересня 2009 року податкове повідомлення-рішення отримано ОСОБА_3

26 січня 2010 року ДПІ Деснянському районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" № 0000911700/0, яким визначено суму штрафу з податку з ходів фізичних осіб у розмірі 13 346, 27 грн. 26 січня 2010 року податкове повідомлення-рішення отримано ОСОБА_3

У зв'язку з несплатою відповідачем податкового зобов'язання позивачем винесено податкове повідомлення форми "Ф" від 09 лютого 2010 року № 0007481701/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 555, 68 грн. з граничним терміном сплати 15 березня 2010 року, у сумі 555, 68 грн. з граничним терміном сплати 14 травня 2010 року. 09 лютого 2010 року податкове повідомлення отримано ОСОБА_3

Відповідно до підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у десятиденний термін, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У зв'язку з частковою сплатою податкового боргу, сума заборгованості з податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_3 становить 57 713, 11 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість від 27 липня 2010 року № 5494/9/24-138. З податку на додану вартість заборгованість у відповідача виникла на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість: за грудень 2009 року № 185586 від 18 січня 2010 року, в якій визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12 161 грн.; за січень 2010 року № 9000 від 22 лютого 2010 року, в якій визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9 600 грн.; за лютий 2010 року № 16519 від 22 березня 2010 року, в якій визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9 971 грн.; за березень 2010 року № 37775 від 20 квітня 2010 року, в якій визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 152 719 грн.; за квітень 2010 року № 54308 від 20.05.2010р., в якій визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11 089 грн.; за травень 2010 року № 61256 від 21 червня 2010 року, в якій визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8 983 грн.

Однак, у встановлені Законом строки, вказані у цих податкових деклараціях суми, податкового зобов'язання з податку на додану вартість, сплачені не були.

На підставі цього позивачем винесені наступні податкові повідомлення-рішення: податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 09 лютого 2010 року № 0000121701/0, ким визначено суму штрафу з податку на додану вартість у розмірі 23 881, 55 грн.; податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 09 лютого 2010 року № 0000111701/0, яким визначено суму штрафу з податку на додану вартість у розмірі 45 234, 43 грн.; податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 09 лютого 2010 року № 0000101701/0, яким визначено суму штрафу з податку на додану вартість у розмірі 15 127, 9 грн.; податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 19 травня 2010 року № 0020491701/0, яким визначено суму штрафу з податку на додану вартість у розмірі 94 349, 46 грн.; податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 12 квітня 2010 року №0014581701/0, яким визначено суму штрафу з податку на додану вартість у розмірі 21 943, 87 грн.

Згідно з підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 12 квітня 2010 року № 0014581701/0 розміщено на дошці податкових оголошень 03 червня 2010 року (Акт № 43 від 03 червня 2010 року). При цьому день розміщення податкового повідомлення вважається днем його вручення.

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

У відповідності до підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У зв'язку з частковою сплатою сума заборгованості з податку на додану вартість ОСОБА_3 становить 413 638, 51 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість від 27 липня 2010 року № 5494/9/24-138.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності заборгованості у відповідача з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 57713, 11 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 413638,51 грн.

Що ж стосується стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм з регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" від 02 квітня 2010 року № 0002762304 відповідачу нараховано штрафні санкції на суму 801 грн.

На підставі згаданого рішення позивачем пред'явлено першу податкову вимогу від 09 січня 2008 року № 1/7, яка надіслана рекомендованим листом з повідомленням на адресу відповідача, однак повернута без вручення. Відповідно до Акта від 12 червня 2008 року № 7 ця вимога розміщена на дошці оголошень та вважається врученою.

Другу податкову вимогу від 13 серпня 2008 року № 2/2339 отримано відповідачем 15 серпня 2008 року особисто.

У відповідності до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту "а" підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до пункту "б" підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону, друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що податкова вимога не може бути предявлена раніше, ніж було вчинено саме порушення або прийняте рішення податковим органом про застосування штрафних санкцій. Тому податкові вимоги ніяк не могли бути предявлені у 2008 році, саме порушення вчинене у 2009 році, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій податковим органом прийняте у 2010 році.

Враховуючи наведене вище, на думку колегії суддів, рішення суду першої інстанції в частині стягнення штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм з регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 801,00 грн. підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обгрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки судом першої інстанції винесено рішення з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, то колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови суду в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм з регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 801,00 грн.

Керуючись ст. ст. 197, 199, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2010 року у справі за позовом Прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за рахунок активів боржника у розмірі 472152,62 грн. задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2010 року скасувати та постановити нову, якою позов задовольнити частково.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 податок з доходів фізичних осіб у сумі 57 713, 11 грн. на р/р 33212801700004 УДК у Деснянському районі. ГУ ДКУ у місті Києві, ідентифікаційний номер 26077891 ГУ УДК у місті Києві, МФО 820019, код платежу 11010200.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 413 638, 51 грн. на р/р 31115029700004 УДК у Деснянському районі ГУ ДКУ у місті Києві, ідентифікаційний номер -26077891 ГУ УДК у місті Києві, МФО - 820019, код платежу 14010100.

Постанова апеляційної інстанції за наслідками її перегляду набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Губська О.А.

Суддя Парінов А.Б.

Суддя Беспалов О.О.