Ухвала суду № 18394764, 15.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8373/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" вересня 2011 р. м. Київ

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську до Державного підприємства «З ліквідації збиткових вуглевидобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»про стягнення заборгованості в сумі 908591,62 грн., -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2010 року Управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовною заявою до Державного підприємства «З ліквідації збиткових вуглевидобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»про стягнення заборгованості в сумі 908591,62 грн.. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач повинен відшкодувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у відповідності до приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення»та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. № 64/8663.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 лютого 2011 року у задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську до Державного підприємства «З ліквідації збиткових вуглевидобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»про стягнення заборгованості в сумі 908591,62 грн. відмовлено.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції мотивуючи тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права та постановити нову, якою задоволити позовні вимоги.

Крім того, апелянт звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, будь-які докази про направлення позивачу копії постанови відсутні.

Відповідно до штемпеля на конверті, апеляційна скарга на адресу суду направлена 25.02.2011 року, таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга подана в межах строку, передбаченого для подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання про поновлення строку.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції, що ДП «Укрвуглеторфреструктуризація»зареєстровано Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 23.01.2008р. та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 35703830.

Дане підприємство було створено на підставі наказу «Про реорганізацію державних підприємств з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств»Міністерства вугільної промисловості України від 29.12.2007р. № 612.

Наказом ДП «Укрвуглеторфреструктуризація»від 01.02.2008р № 3 було створено відокремлений підрозділ ДП «Укрвуглеторфреструктуризація»«Західно - Українська виконавча дирекція з ліквідації шахт»до складу якого з урахуванням наказу ДП «Укрвуглеторфреструктуризація»від 02.12.2008р. №146 були введені наступні обєкти ліквідації: Шахта №5 «Великомостівська», Шахта №8 «Нововолинська», Шахта №3 «Нововолинська», Шахта №2 «Нововолинська», Шахта №1 «Червоноградська», Шахта №6 «Нововолинська», Шахта №7 «Нововолинська», Шахта «Бендюзька».

Пунктом 2 розділу ХV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсійних за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-ІУ в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу передбаченого Законом «Про пенсійне забезпечення»(Закон №1788-ХІІ). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІУ, п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 21-1 підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах, здійснюють відшкодування коштів Пенсійному фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.3 Інструкції у разі ліквідації, або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

За період квітень травень 2010р. позивач нарахував відповідачу заборгованість до сплати у сумі 908591, 62 грн. яку і просить стягнути з останнього.

28.08.1997р. постановою Кабінету Міністрів України №939 затверджено Порядок ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств.

В пункті 7 вказаної постанови зазначено, що Міністерство вугільної промисловості України на підставі рішення про ліквідацію граничного підприємства не пізніше ніж за рік до початку її проведення видає відповідний наказ, в якому визначаються заходи з підготовки гірничого підприємства до ліквідації, особи, відповідальні за їх проведення, дата припинення робіт з видобутку (переробки) вугілля дата початку робіт з ліквідації гірничого підприємства, терміни їх виконання, а також підприємства, на які покладаються функції з проведення відповідно до затвердженого проекту ліквідації гірничого підприємства заходів, спрямованих на подолання соціально-економічних, гідро екологічних та інших негативних наслідків цієї ліквідації, та із здійснення постійного контролю стану гірничого підприємства, що ліквідується або ліквідовано.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ДП «Укрвуглеторфреструктуризація»- відповідач є замовником та виконавцем робіт передбачених Проектами ліквідації збиткових, вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств України, що виконуються за рахунок бюджетного фінансування з урахуванням соціальної значимості, масштабності і тривалості ліквідації відповідних підприємств. Заходи з соціального захисту робітників у звязку з ліквідацією збиткових гірничих підприємств здійснюються згідно з проектами ліквідації (відповідно до положень статуту, затвердженого наказом Мінвуглепрому №30 від 18.01.2008р.).

Пункт 18 Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств №939 від 27.08.1997р. надає виключний перелік заходів, які повинні бути здійснені замовником з подолання негативних соціально-економічних наслідків ліквідації гірничого підприємства: «подолання негативних соціально-економічних наслідків ліквідації гірничого підприємства передбачає здійснення заходів щодо: завершення спорудження недобудованих житлових будинків, що перебували на балансі гірничого підприємства на момент прийняття рішення про його ліквідацію; безоплатного забезпечення вугіллям категорій осіб, визначених частиною пятою ст. 48 Гірничого Закону України.

Питання правонаступництва гірничих підприємств, що ліквідуються або консервуються, вирішуються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства (ч. 4 ст. 45 Гірничого Закону України).

Статтею 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхувальники це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не є страхувальником в розумінні ст. 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», як роботодавець по відношенню до підприємств боржників, що ліквідуються чи були ліквідовані.

Частиною другою Положення про відокремлені підрозділиДП «Укрвуглеторфреструктуризація»закріплено мету діяльності підприємства, якою, зокрема, є організація і контроль за комплексом робіт з ліквідації збиткових вугільних підприємств відповідно до проектів ліквідації та вимог чинного законодавства. Основними завданнями виконавчої дирекції є організація і контроль за виконанням всього комплексу робіт по закриттю і ліквідації вугільних підприємств в найкоротший термін. Таким чином, метою діяльності підприємства не є ведення діяльності з метою отримання прибутку.

Вищезазначене також підтверджується листом Міністерства вугільної промисловості України №681/07/03-02 від 16.12.2008р., в якому зазначено, що рішення про ліквідацію вугледобувних та вуглепереробних підприємств було прийнято Кабінетом Міністрів України і відповідно до ГК України зазначені підприємства ліквідуються без правонаступника. Тобто, ДП «Укрвуглеторфреструктуризація»при виконанні робіт відповідає лише за суворе дотримання вимог проектів ліквідації, які затверджені в установленому порядку.

Отже, відповідач не є правонаступником усіх майнових прав та обовязків шахт, що ліквідуються і не має сплачувати заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не було подано належних доказів, які б покладали на відповідача обовязок виконувати зобовязання шахт, які виникли у останніх перед позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачені Конституцією та Законами України.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 лютого 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 20 вересня 2011 року.

Головуючий суддяЛ.О. Костюк

Судді:Н.П. Бужак

В.А. Твердохліб