Постанова № 18393815, 15.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" вересня 2011 р. № 2-а-10774/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання М'ясникова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного

адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Пластар"

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "НВП Пластар", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова №0003111510 від 01 серпня 2011 року щодо визначення зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Пластар" з податку на прибуток у сумі 49422 грн. та визначення штрафних санкцій у сумі 12355,50 грн.

В обґрунтування позову вказано, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова було самовільно визначено наявність методологічної помилки, та здійснено самостійне нарахування податкового зобов'язання за відсутності підстав, передбачених ст. 54 Податкового кодексу України.

Представник позивача у судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання зявився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що висновки акту камеральної перевірки від 11.07.2011р. №1375/15-31800623 є правомірними та невірне відображення приросту балансової вартості запасів призвело до заниження об'єкту оподаткування на 197687 грн.

Судом встановлено, що 11 липня 2011 року працівниками ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова було проведено камеральну перевірку ТОВ "НВП "Пластар" за 1 квартал 2011 року.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки №1375/15-31800623 від 11.07.2011 було встановлено порушення п. 5.9. ст. 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р №334/94-ВР,, а саме: встановлено заниження даних по р.01.2 „приріст балансової вартості запасів" на 197687 грн., що призвело до заниження об'єкту оподаткування на 197687грн.та заниження податку на прибуток на 49422 грн.

20 липня 2011 року підприємством було подано заперечення на акт перевірки №1375/15-31800623 від 11.07.2011 та надано виправлений Додаток К 1/1 за 1 квартал 2011 року, у якому вже не враховувалася вартість запасів, придбаних під час перебування підприємства на спрощеній системі оподаткування та надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 281 для підтвердження приросту балансової вартості запасів за звітний період у розмірі 10487,21 та незмінність об'єкта оподаткування при виключенні з розрахунку ТМЦ, придбаних до переходу на загальну систему оподаткування.

На підставі вказаного акту було видано податкове повідомлення-рішення №0003111510 від 01 серпня 2011 року, яким підприємству визначено зобов'язання з податку на прибуток у сумі 49422 (сорок дев'ять тисяч чотириста двадцять дві гривні) та застосовано штрафні санкції у сумі 12355,50 (дванадцять тисяч триста п'ятдесят п'ять гривень, п'ятдесят копійок).

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як було встановлено судом 01.04.2002 року по 31 грудня 2010 року підприємство перебувало на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, з 01.01.2011р. перейшло на загальну систему оподаткування.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України органи державної та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу, що предметом спору є посилання відповідача, що вартість запасів, придбаних і оприбуткованих у період сплати єдиного податку, не підлягає відображенню у додатку К1/1 таблиці 1 та не може включатися до складу валових витрат підприємства, однак входить до складу його валового доходу при визначенні об'єкта оподаткування. .

Згідно з п. 3.1 ст. З Закону України № 334/94-ВР " Про оподаткування прибутку підприємства" обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 даного Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Витрати, понесені платником податку у звязку з одержанням доходу, мають бути включені до складу валових витрат у тому самому податковому періоді, в якому одержано кошти та збільшено суму валового доходу на відповідну суму.

Відповідно до п. 5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених п. п. 5.3 - 5.8 цієї статті (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону). При цьому п. 5.10 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено встановлювати додаткові обмеження щодо віднесення затрат на валові витрати.

Аналізуючи вище зазначені положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суд приходить до висновку, що законодавець пов'язує витрати платника податків і віднесення цих витрат до валових з господарською діяльністю такого платника податків, а отже позивач правомірно відніс суми на придбання товару до складу валових витрат.

Суд зазначає, що порядок визначення приросту або убутку балансової вартості запасів , передбачений п.5.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" у відповідності до якого платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Так, відповідно до абзацу першого цього пункту платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Отже відповідно до Закону в перерахунку беруть участь лише ті запаси, витрати на придбання понесло підприємство та віднесло до складу валових витрат.

Крім цього, суд аналізуючи вище зазначені положення п.5.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" зазначає, що вказана норма передбачає неоднозначне її трактування стосовно осіб які у відповідному податковому звітному періоді перейшли на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи , у яких обліковуються запаси, придбані та оприбутковані в період сплати єдиного податку оскільки сутність перерахунку полягає в порівнянні вартості залишків запасів на кінець звітного періоду з вартістю залишків на початок звітного року та відповідному уточненні платником податків або валових доходів (у рядку 01.2 декларації з податку на прибуток підприємства у разі приросту запасів), або валових витрат (у рядку 04.2 декларації з податку на прибуток підприємства у разі убутку запасів), хоча і у підприємства обліковуються запаси, придбані та оприбутковані в період сплати єдиного податку та підприємство понесло витрати на придбання цього товару.

Крім цього суд зазначає, що в разі не зазначення в рядку А6 графи 3 додатку К1/1 залишку товарів на початок податкового періоду, в перерахунку приймуть участь ті запаси , витрати на придбання яких не включалися до складу валових витрат, що призведе до обкладення 25 % податку валових доходів організації замість прибутку, як того вимагає п.3.1 статті 3 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємства".

Виходячи з вище вкладеного суд приходить до висновку, що в даному випадку є конфлікт інтересів та у відповідності до вимог п.п. 4.4.1 ст. 4 Закону України № 2181 у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0003111510 від 01 серпня 2011 року винесено ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова з порушенням норм чинного законодавства України.

Крім цього суд зазначає, що про наведене також свідчить і подальше вдосконалення законодавцем правового регулювання питання щодо оподаткування прибутку підприємств та закріплення відповідного правила у Податковому кодексі України згідно підрозділу 4 п. 3 абз. 3 якого визначено, що для платників податку на прибуток, що перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну, одночасно з визнанням доходів від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) на загальній системі оподаткування до складу витрат включається собівартість таких товарів, робіт, послуг, що склалася в період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування, пропорційно сумі визнаних доходів.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Пластар" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова № 0003111510 від 01 серпня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19 вересня 2011 року.

Суддя Спірідонов М.О,