Постанова № 18393816, 13.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" вересня 2011 р. № 2-а-5030/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

Суддів Присяжнюк О.В., Лукяненко М.О.

за участю секретаря судового засідання М'ясникова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санд Девелопмент"

до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Санд Девелопмент", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі Харківської області від 05 квітня 2011р. №0000220700.

В обґрунтування позову вказано, що в декларації з ПДВ за грудень 2010р. сума податкового кредиту визначена на підставі податкових накладних за минулий період, отриманих в грудні 2010р., у повній відповідності до п.1.5 ст. 1, п.7.8 ст. 7, пп.7.4.1,7.4.4,7.4.5 п.7.4 ст. 7, пп. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону «Про ПДВ»та Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 р. N 244, а податкове повідомлення-рішення від 05 квітня 2011р. №0000220700 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2010р. у цієї сумі 2 037 766 грн. прийняте без достатніх законодавчих підстав.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання зявився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що на порушення приписів п. 1.5 ст. 1, п. 7.8 ст. 7; пп. 7.4.5, п. 7.4, ст. 7, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, ДСД ТОВ «Санд Девелопмент»та ПП «Котедж Плюс» не підтверджено суму податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за грудень 2010р. у розмірі 2 037 766 грн.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова була проведена виїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Санд Девелопмент" (35352503) відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 15.04.2008р. з Приватним підприємством "Котедж Плюс" (далі по тексту - ДСД ТОВ "Санд Девелопмент" та ПП «Котедж Плюс») код ЄДРПОУ - 460630087, з питань достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість по декларації з ПДВ за грудень 2010 року відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акта.

За результатами перевірки складено акт від 16.03.2011р. за № 679/07-0/460630087 яким встановлено порушення позивача, а саме: п.1.5 ст. 1, п.7.8 ст. 7, пп.7.4.1,7.4.4,7.4.5 п.7.4 ст. 7, пп. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ». .

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення від 5 квітня 2011р. №0000220700, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2010р. у сумі 2 037 766 грн.

Суд зазначає, що в судовому засіданні представник відповідача вказав, що в рішенні - повідомленні увійшло лише порушення, що до складу податкового кредиту включені суми податку, не підтверджені документами, визначеними згідно з пп. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону «Про ПДВ», щодо інших порушень визначених в вище наведеному акті перевірки, то за цими порушеннями рішення-повідомлення не приймалось.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 названого Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналізуючи вище зазначені положення Закону суд приходить до висновку, що законодавчо установлений порядок формування податкового кредиту не передбачає його автоматичне виникнення за наслідками здійснення першої події у розумінні підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 названого Закону. Така перша подія лише визначає виникнення об'єктивного права платника на формування податкового кредиту, реалізація якого є можливою у разі виконання певних умов. Відповідно ж до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» саме податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відтак відмова платникові в одержанні податкової вигоди у вигляді права на зменшення податкових зобовязань з підстав несвоєчасного надання платникові податкових накладних постачальником товару не може бути визнана правомірною.

До того ж, за змістом абзацу другого підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону відповідальність платника податку настає у випадку непідтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника.

В даному разі, як вбачається з установлених судами обставин справи, включена позивачем сума податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджена податковими накладними, які відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону.

Також суд зазначає та вказаний факт не заперечував відповідач, що позивачем було фактично сплачені грошові кошти за наданий товар.

Водночас суд звертає увагу, що відповідачем згідно вимог с. 71 КАС України не надано будь-яких доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій з поставки товару позивачеві, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.

Крім того, варто наголосити, що у листі Державної податкової адміністрації України від 11.08.2004 р. N 15316/7/15-2417 викладено правову позицію, відповідно до якої записи в податковому обліку про податкові накладні, отримані із запізненням, не можуть бути прирівняними до записів про самостійно виправлені помилки, а тому включення їх до декларації з податку на додану вартість повинно здійснюватися в такому порядку. У випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Вказаний лист є розясненням у розумінні підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тоді як за змістом підпункту «д» цієї ж норми Закону не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 05 квітня 2011р. №0000220700 винесено ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з порушенням норм чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Санд Девелопмент" до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова від 05 квітня 2011р. №0000220700.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16 вересня 2011 року

Головуючий суддя Спірідонов М.О.

Судді Присяжнюк О.В.

Лукяненко М.О.