Постанова № 18391246, 26.09.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2011 року 14:25 Справа № 2а-0870/5382/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Луговському І.О., за участю представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 02.12.2010), представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 27.03.2010), розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення суми податкового боргу.

12 липня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в розмірі 3277 грн. 85 коп.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач згідно даних облікової картки платника податків та розрахунку має заборгованість перед бюджетом в розмірі 3277 грн. 85 коп., а саме: заборгованість зі штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО (код бюджетної класифікації 21080900) за результатами перевірки оформленої актом від 31.08.2010 №0366/08/27/23-2876304632, нараховано штрафну санкцію рішенням про застосування штрафних санкцій форми «С» №00002522307 від 13.09.2010 у сумі 3277 грн. 85 коп.

Позивач вказує, що після настання терміну сплати відповідачем сума заборгованості не погашена, в порушення ст. 17, 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/96-ВР (далі іменується Закон України №265/96-ВР).

Представник відповідача заперечив проти заявлених позовних вимог та вказує, що така заборгованість була ним погашена згідно платіжних доручень, оригінали яких знаходяться в податковому органі.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного зясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

На виконання ст. 160 КАС України вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 26.09.2011.

Розглянувши матеріали та зясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_3 зареєстрований виконавчим комітетом Запорізької міської ради як субєкт підприємницької діяльності 11.05.2005, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця НОМЕР_2, за адресою: 69118, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Відповідач перебуває на обліку платників податків в Державній податковій інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми №4-ОПП від 17.05.2005 №3-434.

31.08.2010 працівниками Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя проведено перевірку за дотриманням відповідачем порядку проведення розрахунків за товари, в результаті якої складно акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 02.09.2010 №366/08/27/23-2876304632 (далі іменується Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення відповідачем п.п. 6, 12, 13 ст. 3, ст. 6 Закону України №265/96-ВР та ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 №98/96-ВР (втратив чинність 01.01.2011) (далі іменується Закон України №98/96-ВР). Примірник Акту перевірки триманий відповідачем 31.08.2010, що підтверджується відміткою на акті з особистим підписом відповідача.

Зі змісту Акта перевірки вбачається, що відповідач не заперечував проти викладених в ньому обставин та не оскаржував його в адміністративному порядку.

На підставі Акту перевірки позивачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» від 13.09.2010 №0002522307, яке відповідач отримав 13.09.2010. Під час проведення судового засідання представник відповідача вказав, що рішення не було ним оскаржене в судовому порядку.

Судом встановлено, що позивачем 13.09.2010 винесено, окрім рішення №0002522307, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» №0002532307 на суму зобовязання в розмірі 1640 грн. 26 коп.

Відповідачем були сплачені суми в розмірі 1020 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення від 23.09.2010 та 600 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення від 27.09.2010. Такі суми були зараховані позивачем на погашення боргу згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» від 13.09.2010 №0002532307.

Зі зворотного боку облікової картки платника (скорочена форма) вбачається, що сума зобовязання зі сплати штрафних санкцій згідно рішення від 13.09.2010 №0002522307, відповідачем не сплачена.

Пунктами 6, 12, 13 ст. 3 Закону України №265/96-ВР передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг); забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до ст. 15 Закону України №265/96-ВР контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

За приписами ст. 2 Закону України №98/96-ВР торговий патент це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.

Згідно ст. 3 Закону України №98/96-ВР патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. Вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів.

Відповідно до ст. 9 Закону України №98/96-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність: за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням. Штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства. Посадові особи та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності у разі порушення вимог цього Закону притягаються до адміністративної відповідальності згідно із законодавством.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Органи державної податкової служби відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, кий має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму додаткового боргу або його частини.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 7-12, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення суми податкового боргу задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (69118, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя (69050, місто Запоріжжя, вулиця Оранжерейна, будинок 23) суму податкового боргу в розмірі 3277 (три тисячі двісті сімдесят сім) грн. 85 (вісімдесят пять) коп., яку зарахувати на рахунок №34128999700005, код платежу 99999999, призначення платежу «податкова застава», банк ГУДК у Запорізькій області, МФО 813015, одержувач Державний бюджет у Комунарському районі, ЄДРПОУ 34677119.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М.Недашківська

27.09.2011 постанова виготовлена в повному обсязі.