Постанова № 18391047, 20.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/13589/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-25 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальському А.В.

за участю:

представників позивачаПанфілової М.Ю.,

представників відповідача1не зявився,

представників відповідача2не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька до Приватного підприємства «Вторчермет», Приватного підприємства «Авекс-2001» про визнання угод недійсними та стягнення коштів, отриманих за угодами -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Калінінському районі м. Донецька звернулась до суду з адміністративним позовом до ПП «Вторчермет», ПП «Авекс-2001» про визнання угод недійсними та стягнення коштів, отриманих за угодами, мотивуючи вимоги наступним.

Між ПП «Авекс-2001» в особі директора Кліменка І.Н. та ПП «Вторчермет» в особі директора Оськіна O.A. був укладений договір купівлі-продажу № 01/02 від 01.01.2004 р., відповідно до якого ПП «Авекс-2001» продав ПП «Вторчермет» лом та відходи чорних металів. Покупець здійснив оплату векселями № 643357647704 номінальною вартістю 75000 грн., № 643357647703 номінальною вартістю 199800 грн., № 643357647707 номінальною вартістю 932000 грн., № 643357647706 номінальною вартістю 935000 грн., № 643357647705 номінальною вартістю 940000 грн., всього на суму 3081800 грн., що підтверджується актами прийому - передачі векселів від 05.05.2004 р., 29.04.2004 р., 07.05.2004 р.,06.05.2004 р. Отримані векселі ПП «Вторчермет» були погашені в повному обсязі, що підтверджується відповідною відміткою.

Рішенням господарського суду м. Києва від 07.10.2003 р. скасована державна реєстрація ПП «Авекс-2001». Актом ДПІ у Печерському районі м. Києва № 2681 від 01.12.2003 р. було анульоване свідоцтво платника ПДВ № 37581190 ПП «Авекс-2001».

Спірний договір був укладений через три місяці після скасування державної реєстрації ПП «Авекс-2001». Спірна угода в податковій звітності ПП «Авекс-2001» відображена не була, не були сплачені податок на прибуток та податок на додану вартість.

На думку позивача, встановлені судом факти свідчать про наявність умислу у відповідача на укладення угоди, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Позивач вважає, що названі угода підлягає визнанню недійсною як така, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Враховуючи, що умисел на укладення угод з метою за відомо суперечною інтересам держави та суспільства мав місце лише з боку ПП «Авекс-2001», позивач вважає, що згідно з вимогами ст. ст. 207, 208 ГК України підлягає стягненню з ПП «Авекс-2001» на користь ПП «Вторчермет» отримані за угодою кошти в сумі 3081800 грн., а з ПП «Вторчермет» підлягає стягненню на користь держави грошова сума вартості товару в розмірі 3081800 грн.

Позивач просить на підставі ст. ст. 207, 208 ГК України визнати недійсним вказаний договір купівлі-продажу, стягнути з ПП «Авекс-2001» на користь ПП «Вторчермет» отримані за угодою кошти в сумі 3081800 грн., а з ПП «Вторчермет» підлягає стягненню на користь держави грошова сума вартості товару в розмірі 3081800 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судове засідання не зявились, причин неявки суду не повідомили. Заяв про відкладення розгляду справи від них не надходило. Згідно довідок поштового відправлення підприємства за своєю юридичною адресою не знаходяться. Фактичне місцезнаходження підприємства не відоме. Відповідно до ч.1 ст. 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобовязані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, находження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Відповідно до частини 4 ст. 128 КАС України, у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до наступного.

Позивач - Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні”.

Відповідач 1 Приватне підприємство «Авекс-2001» зареєстроване Печерською районною державною адміністрацією м. Києва за адресою:м.Київ, вул. Кропивницького, б.6. згідно свідоцтва №30072 від 29.2.2001р. Ідентифікаційний код 31778530. Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №37581190 видане ПП «Авекс-2001» 12.12.2001р.

Рішенням господарського суду м. Києва №42/56 від 07.10.2010р. (а.с. 43). державна реєстрація ПП «Авекс-2001» скасована за неподання звітів з 10.01.2002р. по 01.01.2004р. (а.с.148) та відповідно до акту №2781 від 01.12.2003р. свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Авекс-2001» було анульовано

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.09.2011р. записи щодо ПП «Авекс-2001» (ідентифікаційний код 31778530) в реєстрі відсутні.

Відповідач 2 Приватне підприємство «Вторчермет», ідентифікаційний код 31840425, реєстраційний номер юридичної особи ЄДР 10003080844. Місцезнаходження 83023, м.Донецьк, вул. Літвінова, б.44. Дата державної реєстрації 14.01.2002р.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.09.2011р. на підставі рішення засновників про припинення юридичної особи від 02.03.2006р., ПП «Вторчермет» знаходиться в стадії припинення підприємницької діяльності.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2007 року у справі 2а-1680/07, яка ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.05.2008 року залишена без змін, у задоволенні позову Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька до Приватного підприємства «Вторчермет», Приватного підприємства «Авекс-2001» про визнання угод недійсними та стягнення коштів було відмовлено.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.07.2011 року касаційну скаргу ДПІ у Калінінському районі м. Донецька у даній справі задоволено частково. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.05.2008 року скасовано, справу направлено на новий розгляд в суд першої інстанції.

Судом встановлено, що 10 січня 2004 р. між ПП «Авекс-2001» та ПП «Вторчермет» був укладений догові купівлі-продажу № 01/02, відповідно до якого ПП «Авекс-2001» продав ПП «Вторчермет» лом та відходи чорних металів (а.с. 45-46). Покупець здійснив оплату векселями № 643357647704 номінальною вартістю 75000 грн. № 643357647703 номінальною вартістю 199800 грн., № 643357647707 номінальною вартістю 932000 грн., № 643357647706 номінальною вартістю 935000 грн., № 643357647705 номінальною вартістю 940000 грн., всього на суму 3081800 грн., що підтверджується актами прийому- передачі векселів від 05.05.2004р., 29.04.2004р., 07.05.2004 р.,06.05.2004р. Отримані векселі ПП «Вторчермет» були погашені в повному обсязі, що підтверджується відповідною відміткою (а.с. 47-53).

Заявляючи вимоги про визнання недійсними вказаного правочину, позивач посилається на те, що рішенням господарського суду м. Києва №42/56 від 07.10.2010р. (а.с. 43). державна реєстрація ПП «Авекс-2001» скасована та відповідно до акту №2781 від 01.12.2003р. свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Авекс-2001» було анульовано (а.с. 149), при цьому спірний договір купівлі-продажу №01/02 між відповідачами був укладений 10.01.2004р.

Під час дослідження зазначених обставин судом встановлено, що у вересні 2009 року ДПІ у Калінінському районі м. Донецька проведено виїзну позапланову перевірку ПП «Вторчермет» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2003 по 06.10.2006р., результати якої оформлені актом №1664/23-111-2/31840425 від 13.10.2006р.(а.с.97-104). В акті перевірки позивач зазначає, що ПП «Авекс-2001» було постачальником ТМЦ (мет.лом) ПП «Вторчермет». В бухгалтерському обліку фактичне отримання ТМЦ від ПП «Авекс-2001» підтверджується видатковими накладними від 02.03.2004р., 12.03.2004р., 19.03.2004р., 28.04.2004р., 04.05.2004р., 24.05.2004р., 26.05.2004р., 25.06.2004р., 17.06.2004р., 01.12.2004р. (а.с.57-67). На загальну суму вартості без ПДВ 2589447,51грн. та суму ПДВ 517889,51грн.

В податковому обліку фактичне отримання ТМЦ від ПП «Авекс-2001» підтверджується податковими накладними від 04.05.2004р. №№16.22.15, від 01.12.2004р. №25, від 31.03.2005р. №№9, 49/2, 49/3, 51/1, 51/2, 51/3. На загальну суму вартості без ПДВ 2589447,51грн. та суму ПДВ 517889,51грн.

Сума податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включена до податкового кредиту відповідного періоду, відображена у книзі обліку придбання товарів та відповідає даним податкової декларації з ПДВ за травень, грудень 2004р. та березень 2005р.

За результатами зустрічної перевірки по взаємовідносинах між ПП «Вторчермет» та ПП «Авекс-2001» на підставі відповіді ДПІ у Печерському районі м.Києва №20989/7/15-310 від 29.09.2006р. встановлено, що ПП «Авекс-2001» було анульовано свідоцтво платника ПДВ актом від 01.12.2003р.

Згідно висновку позивача викладеному в акті перевірки від 13.10.2006р. в порушення п.п. 7.4.5, п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ПП «Вторчермет» до складу податкового кредиту віднесено суму податків у розмірі 517890 грн., сплачених у звязку з придбанням ТМЦ від контрагента, який не є платником ПДВ, в результаті чого ПП «Вторчермет» занижено чисту суму ПДВ на суму 517890 грн. В частині своєчасності сплати ПДВ за перевіряємий період порушень позивачем не встановлено.

Суд зазначає, що відповідно до п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на врахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченою ст.9 цього Закону.

Частиною 1 ст.11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У звязку з неприбуттям у судове засідання представників ПП «Вторчермет» та ПП «Авекс-2001» суду не надається можливим зясувати питання щодо обізнаності ПП «Вторчермет» про зняття з податкового обліку ПП «Авекс-2001» та анулювання свідоцтво платника ПДВ 01.12.2003р., що впливає на можливість видачі даним підприємством податкових накладних.

В той же час, позивачем не доведено факту обізнаності ПП «Вторчермет» щодо дефектів у правовому статусі його контрагента ПП «Авекс-2001». Позивачем не надано належних доказів того, що в діях ПП «Вторчермет» вбачається спрямованість на незаконне одержання коштів з державного бюджету або необґрунтоване зменшення податкових зобовязань з ПДВ.

Крім того, на думку позивача, встановлені рішенням Господарського суду м. Києва від 07.10.2003 р. факти свідчать про наявність умислу у ПП .,Авекс-2001" на укладення угоди, що суперечать інтересам держави та суспільства. Умисел на вчинення зобов'язань зі спірних угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, був заздалегідь обміркованим для здійснення протиправної діяльності, умисного заниження об'єктів оподаткування та ухилення від сплати податків.

Суд не погоджується з мотивами позивача з наступних підстав.

Суд вважає, що само по собі скасування в судовому порядку державної реєстрації та анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ПП «Авекс-2001» не є підставою для визнання спірної угоди такою, що укладена з метою, суперечною інтересам держави та суспільства.

Суд вважає, що наявність умислу на укладення угод, що суперечать інтересам держави та суспільства, не може бути підтверджена лише рішенням господарського суду про скасування державної реєстрації окремого суб'єкта підприємницької діяльності та визнання недійсним свідоцтва платника ПДВ, оскільки предметом дослідження у такій справі є, зокрема, відповідність державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при укладенні угод, що мала місце під час підприємницької діяльності суб'єкта.

Судження, висновки суду, викладені у рішенні Господарського суду м. Києва, яким була скасована державна реєстрація ПП «Авекс-2001», не є обов'язковими в даному випадку при вирішенні спору про визнання угод недійсними.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішення Господарського суду м. Києва не звільняє позивача від доказування наявності умислу відповідачів на укладення угоди, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Факт скасування свідоцтва про державну реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, свідоцтва платника ПДВ не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Позивачем не надано суду доказів, що на момент укладення спірних угод (січень 2004р.) суб'єкт підприємницької діяльності ПП «Авекс-2001» був виключений з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Цивільний кодекс України, який набрав чинність 1 січня 2004 року, серед правових наслідків вчинення правочину, який порушує публічний порядок, не встановлює санкцій аналогічних тим, які були встановлені ст. 49 Цивільного кодексу України в редакції 1963 р.

Разом з тим, такі санкції за укладення угоди (вчинення господарського зобов'язання) з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, встановлені Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, який набрав чинність з 1 січня 2004 року, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", можуть на підставі п. 11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. У разі задоволення позову висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом з тим, за змістом ч. 1 ст. 208 ГК України застосування цих санкцій можливе лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною.

Санкції, встановлені ч. 1 ст. 208 цього Кодексу, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування санкцій, передбачених ч. 1 ст. 208 Кодексу, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків.

В даному випадку позивачем не доведений умисел ані ПП «Авекс-2001», ані ПП «Вторчермет» на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Навпаки, як визнає позивач та встановлено судом, що ПП «Вторчермет» сплатив продавцю ПП «Авекс-2001» в ціні товару податок на додану вартість.

Сама по собі угода з купівлі - продажу лому та відходів чорних металів не є такою, що суперечать інтересам держави та суспільства. Такий товар не виключений законом із цивільного обігу, не було й інших законодавчих обмежень стосовно його купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 208 ГК України передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає нормі ст. 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГК України. Тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст. 250 ГК України.

У відповідності до ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Про укладення спірного договору позивач дізнався в жовтні 2006 р., як це випливає з акту перевірки ПП «Вторчермет» від 13.10.2006 р. Тобто, на час розгляду справи сплинув передбачений ст. 250 ГК України строк для застосування адміністративно - господарської санкції.

Враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про недоведеність податковим органом того, що спірний договір укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Крім того, представник позивача в обґрунтування неправомірності дій ПП «Вторчермет» під час сплати податків посилається на постанову від 24.09.2007р. про порушення кримінальної справи відносно службової особи директора зазначеного підприємства ОСОБА_1 по ознаках злочину передбаченого ч.3 ст.212 КК України (а.с.106).

Проте, згідно листа від 14.09.2011р. №17044/10/09-013 Державної податкової адміністрації Донецької області 24.09.2007р. СВ ПМ ДПА у Донецькій області за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, відносно директора ПП «Вторчермет» порушена кримінальна справа №180-377 за фактом ухилення в 2003-2005 р.р. від сплати податків на суму 830 тис.грн.

29.11.2007р. постанова про порушення кримінальної справи скасована прокуратурою Донецької області в порядку ст.100 КПК України.

З урахуванням викладених обставин суд відмовляє в задоволенні позову.

На підставі викладеного, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. ст. 207, 208, 238, 250 ГК України, ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ст. 72 КАС України, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька до Приватного підприємства „Вторчермет", Приватного підприємства «Авекс-2001» про визнання угод недійсними та стягнення коштів, отриманих за угодами відмовити.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 20 вересня 2011 року у присутності представника позивача.

Постанова у повному обсязі виготовлена 23 вересня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Зекунов Е. В.