Рішення № 18390697, 30.08.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2011 року справа № 5020-1109/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Ребристої С.В. при секретарі Мутель А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АВС Логістік Парк”

(вул. Жилянська, б.24, м. Київ, 01033)

(вул. Промислова, б.3Б, с. Хотів, Києво-Святошинський район, Київська область, 08171)

до Публічного акціонерного товариства “Фармація”

(вул. М.Музики, б.52А, м. Севастополь, 99007)

про стягнення 290397,03 грн.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник, довіреність №53від 20.05.2011р.,

від відповідача ОСОБА_2 - представник, довіреність № 10 від 12.07.2011.

Товариство з обмеженої відповідальністю “АВС Логістік Парк” звернулось до Господарського суду міста Севастополя з позовом до Публічного акціонерного товариства “Фармація” про стягнення суми основного боргу у розмірі 234219,49 грн., 21291,43 грн. пені; 6912,91 грн. - 3% річних; 27973,20 грн. інфляційних втрат.

Представник позивача у судовому засіданні 30.08.2011 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.08.2011 надав суду відзив на позов з додатковими документами, в якому відповідач визнає суму заборгованості у повному обсязі. Відповідачем 29.08.2011 було сплачено 15 000 грн. суми основного боргу, доказом сплати 15 000,00 грн. є платіжне доручення № 3819, надане представником відповідача у судовому засіданні 30.08.2011. У звязку з важким фінансовим становищем представник відповідача просить позивача укласти мирову угоду, в якій зобовязується сплатити борг протягом вересня жовтня 2011 року. Даний відзив, додаткові документи та платіжне доручення № 3819 суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

З матеріалів справи слідує, що між позивачем - Публічним акціонерним товариством “Фармація” та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю “ВВС-ЛТД” виникли цивільно-правові зобовязання на підставі ст. 11 ЦК України.

15.04.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД” (Продавець) та Публічним акціонерним товариством “Фармація” (Покупець) був укладений договір № 9/8-30/р купівлі-продажу, предметом якого є купівлі-продаж лікарських засобів, виробів медичного призначення, засобів косметичної промисловості (Товар) (пункт 1.1 Договору) /том 1, арк. с. 15-16/.

Відповідно до пункту 4.1 Договору ціна товару визначається в національній валюті та вказується у видатковій накладній. Пунктом 4.3 Договору передбачено, що Покупець здійснює розрахунки за товар шляхом попередньої оплати або з відстроченням оплати за одержаний товар в строки, що зазначені у видаткових накладних, складених Продавцем.

Згідно з умовами Договору купівлі-продажу Продавець в період з 27.05.2010 по 29.06.2010 включно поставив Покупцеві (відповідач у справі) товар на загальну суму 269999,80 грн, що підтверджується відповідними накладними (том 1, а.с. 22-1151).

Таким чином, ТОВ „ВВС-ЛТД” (продавець) виконало свої зобовязання за Договором купівлі-продажу № 9/8-30/р від 15.04.2010 в повному обсязі.

Але, відповідач умови Договору порушив: за отриманий товар розрахувався частково, сплативши лише 35780,31 грн.

28.02.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс Здоровя” (відповідач у справі), Товариством з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД” та Товариством з обмеженою відповідальністю „АВС Логістік Парк” (позивач у справі) укладено договір № 14/5726 про заміну сторони у Договорі купівлі-продажу № 9/8-30р від 15.04.2010 (том 1, а. с. 18-19).

Згідно з пунктом 1 Договору № 14/5726 від 28.02.2011, ТОВ „АВС Логістік Парк” набуває всіх належних ТОВ „ВВС-ЛТД” прав та обовязків Продавця (Постачальника) за Договором купівлі-продажу № 9/8-30р від 15.04.2010.

В ході розгляду справи в суді, а саме - 30.08.2011 відповідачем у судовому засіданні надано відзив на позов з додатковими документами, в якому відповідач визнає суму заборгованості у повному обсязі, та зазначено, що відповідачем 29.08.2011 було сплачено 15000,00 грн. суми основного боргу, доказом сплати 15 000,00 грн. є платіжне доручення № 3819, надане представником відповідача у судовому засіданні.

Таким чином, після подачі позову позивачем до суду, відповідач сплатив частину суми основного боргу, а саме 15000,00 грн. суми основного боргу.

Відповідно до положень п.1-1, ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами, яке було підставою звернення позивача до суду за захистом своїх майнових прав.

З огляду на викладене, провадження у справі в порядку п.1-1, ч.1 ст.80 ГПК України, підлягає припиненню у частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 15000,00 грн., повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Таким чином на час вирішення спору в суді сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 219219,49 грн.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Нормами ст.509 ЦК України визначено поняття зобовязання та підстави його виникнення. Зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобовязанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 Договору № 14/5726 від 28.02.2011 про заміну сторони у Договорі купівлі-продажу № 9/8-30/р від 15.04.2010, з моменту укладення цього Договору ТОВ „АВС Логістік Парк” набуває всіх належних ТОВ „ВВС-ЛТД” прав та обовязків Продавця (Постачальника) за Договором купівлі-продажу № 9/8-30/р від 15.04.2010, чинних на момент укладення цього Договору; ТОВ „ВВС-ЛТД” вибуває зі всіх зобовязань за Договором купівлі-продажу, не має прав та не зобовязано виконувати обовязки Продавця (Постачальника) за Договором купівлі-продажу.

Враховуюче вищезазначене, до позивача як до нового кредитора перейшли права кредитора в обсязі, в якому вони належали первісному кредиторові (ТОВ „ВВС-ЛТД”), включаючи право вимагати сплати заборгованості, з урахуванням індексу інфляції, 3% річних, а також пені за весь час прострочення виконання грошового зобовязання.

На підставі Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та норм ЦК України позивачем нараховано відповідачу 21291,43 грн. пені, 6912,91 3% річних та 27973,20 грн. інфляційних втрат.

Станом на час вирішення спору в суді загальна сума боргу відповідача перед позивачем за поданим позовом становить 275397,03 грн., доказів її сплати відповідачем суду не надано.

Відповідно до положень ст.ст.32-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства та дослідивши подані позивачем письмові докази в обґрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Понесені позивачем при зверненні з даним позовом до суду витрати зі сплати Державного мита в сумі 2903,98 грн. та 236,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні прийнято повне рішення.

На підставі викладеного, ст.ст. 193 ГК України, ст.509, ч. 1 ст. 512, ч.1 ст. 513, ч.1 ст. 514, ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 44, 49, п.1-1, ч.1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Фармація” (вул. М.Музики, б.52А, м. Севастополь, 99007, код ЄДРПОУ 16515077) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АВС Логістік Парк” (вул. Жилянська, б.24, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 37308739) суму основного боргу у розмірі 219219,49 грн.; 21291,43 грн. пені; 6912,91 грн. - 3% річних; 27973,20 грн. інфляційних втрат; 2903,98 грн. Державного мита та 236 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

4. Провадження у справі №5020-1109/2011 в частині стягнення частини основного боргу у сумі 15000,00 грн. припинити.

Суддя С.В. Ребриста

Повне рішення складено 02.08.2011