Рішення № 18390696, 30.08.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2011 року справа № 5020-1089/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Ребристої С.В. при секретарі Мутель А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Порт”

(пр.Кірова/вул.Одеська, 19/1, м.Сімферополь, 95000)

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

про стягнення 3433,72 грн.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 - представник, довіреність від 01.01.2011р.,

від відповідача не прибув.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Порт” 12.07.2011 звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до ФОП ОСОБА_1, в якій просив суд стягнути з відповідача 3433,72 грн. заборгованості по суборендній платі та понесені судові витрати по справі.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору суборенди частини нежитлового приміщення №167 від 01.05.2009 положення ст.ст.230, 231, 232, 286, 291 ГК України, ст.ст. 530, 546, 610, 611, 762, 763, 774, 795 ЦК України.

Розгляд справи 18.08.2011 відкладався з підстав, передбачених ст.77 ГПК України.

У судовому засіданні 30.08.2011 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання по справі не прибув, витребуваних судом документів не надав, явку уповноваженого представника не забезпечив не зважаючи на ті обставини, що він належним чином був інформований судом про дату, час та місце розгляду справи, про поважність причин неявки суд жодним чином не інформував. За таких обставин розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

З матеріалів справи слідує, що між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Порт” та відповідачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові зобовязання на підставі ст. 11 ЦК України.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір суборенди частини нежитлового приміщення №167 від 01.05.2009 , відповідно до умов якого позивач (орендар) передав, а відповідач (суборендар) прийняв у тимчасове користування частину торгівельного об`єкту позивача, що розташований за адресою: АДРЕСА_2. Згідно до акту приймання-передачі від 01.05.2009 загальна площа об`єкту суборенди складає 20,00 кв.м., торгівельний об`єкт АДРЕСА_2 на той час знаходився у законному володінні та користуванні ТОВ «Фоззі-Порт»на підставі договору оренди нежитлового приміщення №1102/08-А від 11.02.2008, укладеного між позивачем та ЗАТ «Сільпо Рітейл».

Згідно умов п.3.1 договору розмір щомісячної плати за суборенду з першого числа поточного календарного місяця по перше число наступного календарного місяця становить 3000,00 грн. Даний розмір плати за суборенду є базовою ставкою, яка враховує витрати орендаря, пов`язані із утриманням об`єкту суборенди. Суборендар оплачує отримані послуги відповідно до виставлених орендарем рахунків на протязі 3-х календарних днів з моменту отримання рахунку.

Відповідно до п.3.4. договору поточна плата за суборенду сплачується орендареві авансом, до 5-го числа поточного місяця за наступний місяць.

Умовами п.3.2 договору сторони погодили, що плата за суборенду підлягає щомісячній індексації.

Положеннями п.7.1. договору передбачено, що у випадку несвоєчасного перерахування сум, зазначених у розділі 3 даного договору, суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми оплати за кожний день прострочення.

Матеріали справи також свідчать, що договір суборенди був розірваний за взаємною згодою сторін відповідно до угоди від 12.09.2010 про розірвання договору №167 суборенди частини нежитлового приміщення від 01.05.2010 та припинив свою дію з 12.09.2010.

Згідно акту від 12.09.2010 об`єкт суборенди було повернуто позивачу.

На підставі бухгалтерських даних про внесення плати за суборенду та перерахунку заборгованості з урахуванням індексу інфляції позивачем був сформований акт звірення взаємних розрахунків станом на 24.12.2010, згідно якох відповідач має заборгованість в сумі 3187,38 грн.

Позивачем вживалося заходів щодо досудового врегулювання спору з відповідачем та було направлено на його адресу претензію №65 від 06.05.2011, яку відповідач залишив без належного реагування.

Частиною третьою ст. 774 ЦК України визначено, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Положеннями ст. 175 ГК України передбачено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов`язання та підстави його виникнення. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Станом на час вирішення спору в суді загальна сума основного боргу відповідача перед позивачем за поданим позовом становить 3187,38 грн., доказів її сплати відповідачем суду не надано.

Крім того, позивачем на підставі умов договору №167 від 01.05.2009 правомірно заявлено позовні вимоги про стягнення 246, 34 грн. - пені;

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третьої статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст.ст. 32-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства та дослідивши подані позивачем письмові докази в обґрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Понесені позивачем при зверненні з даним позовом до суду витрати зі сплати 102,00 грн. Державного мита та 236,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено представнику позивача про час складення повного рішення.

На підставі викладеного, ст.ст. 175,193 ГК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 762, 774 ЦК України, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Порт” (пр.Кірова/вул.Одеська, 19/1, м.Сімферополь, 95000, код ЄДРПОУ 32672889, р/р 26003301031801 в ФАБ «Південний»м.Сімферополь, МФО 384652) 3187,38 грн. заборгованості, 246,34 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу .

3. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Ребриста

Повне рішення складено 01.09.2011