Рішення № 18390691, 30.08.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2011 року справа № 5020-1079/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Ребристої С.В. при секретарі Мутель А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Октагон-Аутдор”

(вул. Червоноармійська, 72, 2- й під'їзд, 10 поверх, м. Київ, 03150)

до відповідача - Приватного підприємства “Наташа Фарбер”

(вул. Хрусталева, б.15, кв.40, м. Севастополь, 99029)

про стягнення 20757,26 грн.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник, довіреність № 08/07/2011 від 08.07.2011р.,

від відповідача не прибув.

Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю “Октагон-Аутдор” 11.07.2011 звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Приватного підприємства “Наташа Фарбер”, в якій просив суд стягнути з відповідача 20757,26 грн. заборгованості за розміщення реклами на поверхнях спеціальних конструкцій з якої; 12461,59 грн. основний борг, 1322,99 грн. пеня, 6230,79 грн. штраф та 741,89 грн. 3% річних. Також позивач просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на Договір № 136 від 18.02.2008 на проведення рекламної кампанії, на акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та на рахунки-фактури на оплату наданих послуг, положення ст.ст. 193, 199, 231 ГК України, ст.ст. 526, 546, 548, 549, 610, 611, 612, 625, 901, 903 ЦК України.

Розгляд справи 11.08.2011 відкладався з підстав, передбачених ст.77 ГПК України.

У судовому засіданні 30.08.2011 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання по справі не прибув, витребуваних судом документів не надав, явку уповноваженого представника не забезпечив не зважаючи на ті обставини, що він належним чином був інформований судом про дату, час та місце розгляду справи, про поважність причин неявки суд жодним чином не інформував. За таких обставин розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

З матеріалів справи слідує, що між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Октагон-Аутдор” та відповідачем - Приватним підприємством “Наташа Фарбер” виникли цивільно-правові зобовязання на підставі ст. 11 ЦК України.

18.02.2008 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 136 на проведення рекламної кампанії, згідно п. 2.1 якого Позивач (Виконавець) зобовязується протягом строку дії договору професійно та якісно проводити Рекламну кампанію для відповідача (Замовника) або клієнтів Замовника на території України на погоджених сторонами поверхнях спеціальних конструкцій, а Замовник зобовязується прийняти і своєчасно та в повному обсязі сплатити роботу та послуги Виконавця в строки та на умовах, передбачених даним Договором.

Умовами п. 2.2 договору передбачено, що з ціллю проведення рекламної кампанії сторонами підписується Додаток до Договору (акт резервування).

Відповідно до п. 4.1.1. Договору місячна вартість рекламної кампанії залежить від кількості зарезервованих поверхонь спеціальних конструкції, строку рекламної кампанії та встановлюється сторонами у відповідних додатках до Договору до початку рекламної кампанії або ротації реклами.

На виконання вищезазначеного пункту між Товариством з обмеженою відповідальністю “Октагон-Аутдор” та Приватним підприємством “Наташа Фарбер” було укладено додаток № 9 до Договору № 136 від 18.02.2008 - акт резервування від 20 серпня 2008 року зі строком рекламної кампанії на вересень 2008 року на загальну суму 4 320,53 грн.; додаток № 10 до Договору № 136 від 18.02.2008 - акт резервування від 29 вересня 2008 року зі строком рекламної кампанії на жовтень 2008 року на загальну суму 4 320,53 грн. та додаток № 11 Договору № 136 від 18.02.2008 - акт резервування від 20 жовтня 2008 року зі строком рекламної кампанії на листопад 2008 року, на загальну суму 4 320,53 грн.

Згідно з п. 4.2 Договору - оплата здійснюється Замовником щомісячно до 10 числа поточного місяця, у якому проводиться рекламна кампанія (якщо інший строк оплати не буде узгоджено Сторонами у Додатках до Договору), безготівковим розрахунком у гривнях та на підставі рахунків-фактур Виконавця, які виставляються Замовнику для оплати не менш, ніж за два банківських дня до дати сплати, передбаченого цим пунктом.

У відповідності до п. 4 вищезазначених Додатків вартість рекламної кампанії підлягає оплаті Замовником в строк не пізніше 30 числа розрахункового місяця.

30 вересня 2008 року сторони підписали акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № КОА-000818; 31 жовтня 2008 року акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № КОА-000938 та 30 листопада 2008 року акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № КОА-001077.

Матеріали справи свідчать, що Позивач щомісячно виставляв рахунки-фактури, для оплати робіт (надання послуг), з яких несплаченими залишились - Рахунок-фактура № КОА-000818 від 03.09.2008 на суму 4 320,53 грн. (сплачений частково в сумі 500 грн. 18.12.2009); рахунок-фактура № КОА-000938 від 01.10.2008 на суму 4 320,53 грн. та рахунок-фактура № КОА-0001077 від 20.10.2008 р. на суму 4 320,53 грн.

Але відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання перед позивачем у зв`язку з чим має станом на 29.11.2009 заборгованість у сумі 12461,59 грн.

Умовами п. 11.1 та п. 11.2 договору передбачено, що всі спори та розбіжності, які можуть виникнути у виконанні даного Договору або у звязку з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами або їх представниками чи у судовому порядку згідно з вимогами чинного законодавства.

Положення розділу 7 договору сторони погодили свою відповідальність за неналежне виконання договірних, зокрема, п.7.2.3 даного договору передбачено, що в разі, якщо прострочення оплати наданих Виконавцем послуг триває більше 20 банківських днів, Замовник на вимогу Виконавця виплачує останньому штраф у розмірі 50% від вартості розміщення реклами, по якій оплата прострочена.

Положеннями ст. 175 ГК України передбачено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ст.ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов`язання та підстави його виникнення. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Станом на час вирішення спору в суді загальна сума основного боргу відповідача перед позивачем за поданим позовом становить 12461, 59 грн., доказів її сплати відповідачем суду не надано.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 1 322, 99 грн. - пені; 6 230, 79 грн. штрафу та 741, 89 грн. - 3% річних.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третьої статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.2.2. Договору при порушені Замовником обов'язків по сплаті рекламної кампанії, Виконавець вправі стягнути пеню в poзмipi подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу (включаючи день оплати).

Суд, перевіривши розрахунок пені, складений Позивачем (а.с.7) та враховуючи ту обставину, що позов подано позивачем до суду 11.07.2011, визнав його таким, що складений з порушенням строків позовної давності, встановлених для стягнення пені ст. 232 ГК України та ст. 258 ЦК України, в зв`язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення пені за періоди з 19.12.2009-07.06.2010; 08.06.2010-21.06.2010; 31.10.2008-15.02.2009; 16.02.2009-04.05.2009; 01.12.2008-15.02.2009; 16.02.2009-03.06.2009 на загальну суму 1322,99 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі п.7.2.3 договору № 137 від 18.02.2008 та положень ст. 625 ЦК України позивачем правомірно нараховано відповідачу 6230,79 грн. штрафу та 741,89 грн. 3% річних, тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.ст. 32-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства та дослідивши подані позивачем письмові докази в обґрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 19434,27 грн.

Понесені позивачем при зверненні з даним позовом до суду витрати зі сплати Державного мита та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку пропорційно розміру задоволених позовних вимог 194,34 грн. державного мита та 220,95 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу .

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено представнику позивача про час складення повного рішення.

На підставі викладеного, ст.ст. 175, 193, 232 ГК України, ст.ст. 11, 258, 509, 525, 526, 530, 901, 903 ЦК України, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Наташа Фарбер” (вул. Хрусталева, б.15, кв.40, м. Севастополь, 99029, р/р 26001190024201 в АБ «Банк Регіонального Розвитку», МФО 300540, ЄДРПОУ 33365091) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Октагон-Аутдор” (вул. Червоноармійська, 72, 2- й під'їзд, 10 поверх, м. Київ, 03150, р/р26008101014215 в ЗАТ «ТЕРРА БАНК», МФО 380601, код ЄДРПОУ 34729203) 12461,59 грн. заборгованості, 6230,79 грн. штрафу, 741,89 грн. 3% річних, 194,34 грн. державного мита та 220,95 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу .

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 1322,99 грн.

4. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Ребриста

Повне рішення складено 01.09.2011