Рішення № 18390410, 19.09.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2011 р.Справа № 5013/1269/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Колективного підприємства "Нафтохлібобізнес" м. Кіровоград

до 1-го відповідача: ВАТ "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" м. Кіровоград

до 2-го відповідача: Філії "Новомиргородський райавтодор" дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" м. Новомиргород

про стягнення 100951 грн. 04 коп.

Представники сторін:

від позивача - Мазуренко Т.С. договір б/н від 30.07.11р.

Вигуляр С.А. директор підприємства

від 1-го відповідача - ОСОБА_1 довіреність № 732 від 10.06.11р.

від 2-го відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з 2-го відповідача 85010 грн. 76 коп. боргу та 7039 грн. 59 коп. пені. В заяві від 05.09.11р. позивач змінив позовні вимоги і просить стягнути з 1-го відповідача 77010 грн. 76 коп. боргу, 6589 грн. 15 коп. за користування чужими коштами, 6741 грн. 08 коп. пені, 2598 грн. 42 коп. 3 % річних, 8011 грн. 63 коп. інфляційних втрат.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про відмову від позову в частині стягнення 6598 грн. 15 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, інші позовні вимоги підтримав. Представник 1-го відповідача позов визнав частково, надав уточнення до відзиву. Другий відповідач до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, ніяких клопотань не подавав.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами та при даній явці сторін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і 1-го відповідача господарський суд зясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між позивачем і 2-гим відповідачем укладений договір № 4 від 12.01.10р. за умовами якого продавець продає, а покупець купує нафтопродукти. Товар відпускається через АЗС продавця. Оплата за відпущений товар проводиться по факту поставки на протязі 10 банківських днів. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона /продавець/ передає або зобовязується передати майно /товар/ у власність другій стороні /покупцеві/, а покупець приймає або зобовязується прийняти майно /товар/ і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Доказів визнання недійсним чи розірвання договору № 4 від 12.01.10р. сторонами не подано. В ухвалі суду від 07.09.11р. від відповідача вимагалось подати: докази звернення до правоохоронних органів з приводу дій директора філії "Новомиргородський райавтодор" Новікова М.Є. при підписанні договору № 4 від 12.01.10р.; докази звернення до правоохоронних органів з приводу отримання позивачем коштів в сумі 18000 грн. по платіжним дорученням від 21.10.10р., 26.05.11р., 10.06.11р.; докази проведення ревізії (перевірки) діяльності роботи філії "Новомиргородський райавтодор" та її результати.

Витребувані документи відповідачем не надані.

На виконання умов договору по накладним: № 9 від 30.04.10р., № 15 від 30.06.10р., № 16 від 22.07.10р., № 20 від 31.07.10р., № 25 від 09.08.10р., № 26 від 31.08.10р., № 35 від 30.09.10р. на підставі довіреностей від 30.04.10р., 30.06.10р., від 22.07.10р., від 09.08.10р., від 01.09.10р. 2-гий відповідач отримав від позивача паливно-мастильні матеріали на загальну суму 91759 грн. 30 коп.

В порушення п. 2.2 договору відповідач частково оплатив вартість отриманого товару в сумі 18000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 21.10.10р., 26.05.11р., 10.06.11р.

Залишок боргу становить 73759 грн. 30 коп. (91759 грн. 30 коп. - 18000 грн. = 73759 грн. 30 коп.), доказів сплати якого сторони, в тому числі і відповідач, суду не надали.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних втрат наростаючим підсумком на борг за період з травня 2010 року по серпень 2011 року становить 8011 грн. 63 коп.; 3 % річних 2598 грн. 42 коп.

Статті 546, 547, 549 ЦК України регулюють правові аспекти стягнення пені. Аналогічні положення визначені в ст. 230 232 ГК України.

Можливість стягнення пені передбачена в пункті 4.2 договору.

Сума пені нарахована за період з 17 травня 2010 року по 12 квітня 2011 року по всім накладним наростаючим підсумком, з врахуванням застосування судом по заяві 1-го відповідача позовної давності (п. 2 ст. 258, ст. 267 ЦК України) відносно пені в сумі 391 грн. 54 коп., становить 6349 грн. 54 коп.

В заяві від 19.09.11р. представник позивача відмовився від позовних вимог в частині стягнення 6598 грн. 15 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Господарський суд на підставі ч. 6 ст. 22 ГПК України приймає відмову позивача від позову в частині стягнення 6598 грн. 15 коп., так як дана відмова не суперечить законодавству і не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Як визначає п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Суд роз'яснює позивачу, що повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за рахунок дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор".

Провадження по справі відносно другого відповідача філії “Новомиргородський райавтодор” дочірнього підприємства “Кіровоградський облавтодор” підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, так як філія не є юридичною особою, що підтверджується довідкою головного управління статистики в Кіровоградській області від 28.07.11р. та п. 3.1 Положення про філію. За таких обставин і на підставі ч. 6 ст. 22 ГПК України суд не приймає відмову позивача від позову до філії “Новомиргородський райавтодор” ДП “Кіровоградський облавтодор”, яка викладена в заяві від 19.09.11р.

За ст. 44 ГПК України до складу судових витрат входять витрати на оплату послуг адвоката.

Між позивачем і адвокатом ОСОБА_3 укладений договір від 30.08.11р. про надання правової допомоги в якому обумовлений гонорар в сумі 4000 грн. По прибутковому касовому ордеру № 1 від 01.09.11р. позивач сплатив ОСОБА_3 4000 грн. ОСОБА_3 є адвокатом, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 виданого 17.11.06р. Кіровоградською обласною КДКА.

Тому, понесені позивачем витрати на оплату послуг адвоката підлягають стягненню з 1-го відповідача.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на 1-го відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 193, 230 232 ГК України, ст. ст. 258, 267, 526, 546, 547, 549, 625, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 22, 32 34, 43, 44, 47-1, 49, 75, 78, 80, 82 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” дочірнього підприємства “Кіровоградський облавтодор” м. Кіровоград вул. Полтавська 38 код ЄДРПОУ 32039992 на користь колективного підприємства “Нафтохлібобізнес” м. Кіровоград пл. Дружби Народів 9а код ЄДРПОУ 24152631 - 73759 грн. 30 коп. боргу, 8011 грн. 63 коп. інфляційних втрат, 2598 грн. 42 коп. 3 % річних, 6349 грн. 54 коп. пені, 907 грн. 18 коп. сплаченого державного мита, 212 грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 4000 грн. витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Наказ видати.

Провадження по справі в частині стягнення 6598 грн. 15 коп. - припинити.

В задоволенні решти позову відмовити.

Провадження по справі відносно філії “Новомиргородський райавтодор” дочірнього підприємства “Кіровоградський облавтодор” м. Новомиргород припинити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Суддя К.М. Мохонько

повне рішення

складено 23.09.11р.