Рішення № 18389928, 30.08.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" серпня 2011 р.Справа № 5013/1424/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Гордієнко А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1424/11

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколан Інгредієнти", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач", м.Кіровоград

про стягнення 23 200,39 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 28.02.2011 р.

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Еколан Інгредієнти" подано позовну заяву про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач" 11 787,56 грн. пені, 2 281,45 грн. 3% річних та 9 131,38 грн. інфляційних, а всього 23 200,39 грн., що нараховані внаслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати вартості отриманого товару за договором №1047 від 21.04.2010 р.

В судовому засіданні 30.08.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Відповідач відзив на позов та витребувані документи до суду не подав, явку представника в судове засідання не забезпечив. Натомість, на адресу господарського суду надійшло клопотання відповідача про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з відрядженням представника відповідача в інше місто (а.с. 24-25).

Розглянувши подане клопотання, господарський суд не вбачає підстав для його задоволення, з урахуванням наступного.

У відповідності до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України, підставою для відкладення розгляду справи є неможливість вирішення спору з обставин, зазначених у частині 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, з причин незявлення в засідання представників сторін.

Незявлення в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду даної справи по суті та не унеможливлює вирішення спору.

Господарський суд враховує, що відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають до господарського суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації; довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Таким чином, право на представництво юридичної особи пов'язано не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акту органу управління юридичної особи, якими їй наділяються повноваження вчиняти певні юридичні дії. Наведена норма не обмежує сторін у виборі осіб, які можуть бути їх представниками.

Подане відповідачем клопотання жодним чином документально не підтверджено, обґрунтовані відомості стосовно неможливості розгляду справи за відсутності представника відповідача або про необхідність подання додаткових доказів не зазначено. Відповідач завчасно отримав ухвалу господарського суду про порушення провадження у даній справі, свідченням чого є повідомлення органу поштового зв'язку (а.с.19). Поряд з цим, витребувані документи не подав, про наявність поважних причин неподання документів суду не повідомлено.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Приписи частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, господарський суд вважає можливим розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами у відсутності представника відповідача, а клопотання про відкладення розгляду справи залишити без задоволення.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.04.2010 р. між сторонами укладено договір поставки № 1047, на виконання умов якого ТОВ "Еколан Інгредієнти" (постачальник) поставлено, а ТОВ "Креатив Постач" (покупець) прийнято за видатковою накладною № ЭЛ-0001539 від 21.12.2010 р. товар загальною вартістю 199 020,00 грн. (а.с.11-15).

Згідно статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Розділом 5 договору сторонами визначено порядок оплати вартості товару, у відповідності з яким оплата проводиться покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 14 календарних днів з моменту відвантаження товару. Датою здійснення оплати є дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку покупця, що підтверджується банківською випискою.

Відповідно до статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу статей 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи,рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.07.2011 р., прийнятого по справі №5013/853/11, з ТОВ "Креатив Постач" стягнуто на користь ТОВ "Еколан Інгредієнти" заборгованість за договором поставки № 1047 від 21.04.2010 р. в розмірі 75 000,00 грн., що є неоплаченою відповідачем вартістю товару, отриманого за накладною № ЭЛ-0001539 від 21.12.2010 р. (а.с. 9-10). Вказане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та є таким, що набрало законної сили, а тому факти, які ним встановлені, не потребують доказування (ст. 35 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, пеня, за визначенням частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України, це вид неустойки, що забезпечує виконання виключно грошового зобовязання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день простроченого виконання.

Згідно з частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (ч. 4); штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6).

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно умов укладеного між сторонами договору поставки (пункт 8.5.) встановлена відповідальність покупця за порушення строку оплати товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від вартості несплаченої партії товару за кожен день прострочення оплати. При цьому, в договорі сторони встановили, що нарахування пені припиняється з моменту повної оплати поставленої партії товару.

Таким чином, в названому пункті договору сторонами встановлено як розмір пені, який не перевищує подвійну облікову ставку НБУ, так і період її нарахування.

У відповідності до вказаного, позивачем нараховано відповідачеві пеню в загальному розмірі 11 787,56 грн., за період:

з 05.01. по 16.02.2011 р. на суму боргу 199 020,00 грн. пеня в розмірі 3 634,15 грн.;

з 17.02. по 18.04.2011 р. на суму боргу 150 00,00 грн. пеня в розмірі 3 885,61 грн.;

з 19.04. по 05.06.2011 р. на суму боргу 125 00,00 грн. пеня в розмірі 2 547,94 грн.;

з 06.06. по 29.07.2011 р. на суму боргу 75 00,00 грн. пеня в розмірі 1 719,86 грн.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобовязальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених законодавством виплат за утримання коштів, належних до сплати кредиторові, нарахованих за час до виконання рішення суду про стягнення грошового боргу.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем судового рішення від 11.07.2011 р. по справі № 5013/853/11, нарахування позивачем пені згідно наведеного вище розрахунку є правомірним. Заявлена пеня в розмірі 11 787,56 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень названої статті, інфляційні витрати та 3% річних не являються штрафними санкціями, право на їх стягнення є самостійним правом кредитора, що не потребує обов'язкового узгодження умовами договору.

У відповідності до наведеної норми позивач просить стягнути з відповідача:

інфляційні в розмірі 9 131,38 грн. за період: січень-лютий 2011 р. на суму боргу 199 020,00 грн., березень-квітень 2011 р. на суму боргу 150 000,00 грн., травень 2011 р. на суму боргу 125 000,00 грн., червень 2011 р. на суму боргу 75 000,00 грн.;

3% річних в розмірі 2 281,45 грн. за період: 05.01.-16.02.2011 р. на суму боргу 199 020,00 грн., 17.02.-18.04.2011 р. на суму боргу 150 000,00 грн., 19.04.-05.06.2011 р. на суму боргу 125 000,00 грн., 06.06.-29.07.2011 р. на суму богу 75 000,00 грн.

Наведений позивачем розрахунок відповідає матеріалам справи та названі суми підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, виходячи з наявних у матеріалах справи документів, позовні вимоги ТОВ "Еколан Інгредієнти" про стягнення з ТОВ "Креатив Постач" 11 787,56 грн. пені, 2 281,45 грн. 3% річних та 9 131,38 грн. інфляційних, а всього 23 200,39 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач" (25014, м.Кіровоград, просп. Промисловий, 14, ідентифікаційний код 36978434) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Еколан Інгредієнти" (04119, м. Київ, вул. Сім"ї Хохлових, 11/2, ідентифікаційний код 34763972) борг в сумі 23 200,39 грн., з якого: 11 787,56 грн. пеня, 2 281,45 грн. 3 % річних та 9 131,38 інфляційних, а також державне мито в сумі 232 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В.Тимошевська

Повне рішення складено 05.09.2011 р.