Постанова № 18385296, 14.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2011                                                                                           № 13/5026/1166/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коршун Н.М.

суддів:           Куксова В.В.

          Авдеєва П.В.

за участю представників:

від позивача: представник – не з’явився;

від відповідача: представник – не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРЕЛЛІ»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.06.2011 року

у справі № 13/5026/1166/2011

за позовом Дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України " в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРЕЛЛІ»

про стягнення 31132,53 грн. заборгованості та санкцій

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року Дочірня компанія „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРЕЛЛІ» про стягнення 31132,53 грн., з яких: 25455,20 грн. основного боргу, 2392,79 грн. інфляційних збитків, 536,65 грн. 3 % річних, 2747,89 грн. пені.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає те, що відповідач неналежно виконав свої зобов’язання за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1260060/10/341 від 01.12.2009 р.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 21.06.2011р. позов задоволено частково, а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРЕЛЛІ» на користь дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонері компанії «Нафтогаз України» в особі «Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» 23 455,20 грн. заборгованості, 2 392,79 грн. інфляційних, 1 967,37 грн. пені, 531,42 грн. - 3 % річних, 303,47 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу. Провадження в частині стягнення 2000,00 грн. основного боргу припинено за відсутністю предмету спору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення частково скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що позивачем на суму заборгованості 25 455,20 грн. неправильно розраховано, а судом не перевірено розмір інфляційного збільшення суми боргу.

Позивач через канцелярію суду апеляційної інстанції подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду Черкаської області від 21.06.2011р. залишити без змін.

Позивачем та відповідачем не використано наданого їм законом права на участь їх представників у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Однак, матеріали справи містять докази належного їх повідомлення про час та місце розгляду справи, що підтверджується, зокрема, поштовими повідомленнями № 82375564, № 82377222, № 82375602 про вручення їх представникам поштових відправлень.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз’яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2009р. між Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (Виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРЕЛЛІ» (Замовником) було укладено договір на транспортування природного газу Магістральними трубопроводами № 1260060/10/341, відповідно до умов якого виконавець зобов’язався надавати замовнику послуги з транспортування, одоризації і редукування придбаного останнім природного газу магістральними трубопроводами до ГРС, а замовник – проводити своєчасну оплату наданих послуг на умовах передбачених договором.

Згідно із п. 11.2 Договору технічне виконання даного договору зі сторони виконавця покладається на Золотоніське ЛВ УМГ філії УМГ «Черкаситрансгаз».

У п. 4.2 Договору сторони визначились, що обсяги спожитих замовником послуг транспортування природного газу магістральними трубопроводами оформлюються актом приймання-передачі послуг з транспортування природного газу, який підписується та скріплюється печатками виконавця та замовника до 15-го числа місяця, наступного за звітним (з урахуванням поштового обігу документів).

Відповідно до п. 5.1 Договору тариф на транспортування 1000 м3 природного газу по газотранспортній системі виконавця встановлюється в розмірі 80,52 грн. (тариф без ПДВ -67,10 грн., сума ПДВ -13,42 грн.) згідно постанови Національної комісії регулювання електротехніки України від 07.08.2008р. № 935 «Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу».

Пунктом 6.1 Договору сторони зазначили, що оплата послуг з транспортування природного газу проводиться замовником на розрахунковий рахунок виконавця по затвердженому тарифу (п. 5.1 Договору) та за чіткого дотримання принципу пріоритетності оплати перших за часом одержання транспортних послуг.

Згідно з п. 6.2 Договору замовник зобов'язується за 5 днів до початку звітного місяця провести попередню оплату виконавцю послуг з транспортування природного газу у розмірі 100% від вартості очікуваних у звітному місяці послуг. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником 15-го числа місяця, наступного за звітним, відповідно до облікових документів, якими є двосторонні акти приймання-передачі послуг з транспортування природного газу.

За приписами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином .

За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач на виконання умов договору за період з січня по вересень 2010р. протранспортував магістральними трубопроводами відповідачу 2249,852 тис.м3 природного газу на загальну суму 247 699,07 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу.

Проте, свої зобов'язання по договору відповідач виконав частково, а саме розрахувався за надані послуги лише в сумі 119 734,74 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, сума основного боргу становить 23455,20 грн. з урахуванням проведеної оплати 2000,00 грн. в червні 2011р., що підтверджено позивачем в акті звірки взаємних розрахунків (а.с. 53).

Таким чином, сума основного боргу становить 23455,20 грн.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 23455,20 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

В ч. 4 ст. 231 ГК України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.1 Договору за порушення термінів і порядку розрахунків, зазначених у п. 6.2 даного Договору, замовник сплачує на користь виконавця, крім суми заборгованості (з урахуванням індексу інфляції), пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день затримки оплати, починаючи з 21-го числа місяця, наступного за звітним (з урахуванням вимог ст.258 ЦК України), три проценти річних з простроченої суми за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а також відшкодовує понесені Виконавцем збитки.

На підставі вищевикладеного позивачем нарахована до стягнення з відповідача пеня в розмірі 2 2747,89 грн. за період з 21.09.2010р. до 01.06.2011р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за час прострочення.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про застосування вимог ст. 232 ГК України та часткового задоволення вимоги позивача про стягнення пені за період з 21.09.2010р. до 21.03.2011р. в сумі 1967 грн. 37 коп., оскільки між сторонами наявні грошові зобов'язання у господарських відносинах, а нарахування санкцій припиняється через 6 місяців з моменту, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем, також, нараховані до стягнення з відповідача 2 392,79 грн. інфляційних збитків та 536,65 грн. З % річних.

Судова колегія перевірила правильність нарахування З % та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нараховані 3% річних за період з 21.09.2010р. до 01.06.2011р. підлягають стягненню частково, а саме в розмірі 531,42 грн., в задоволенні вимоги про стягнення 5,23 грн. -3% річних належить відмовити за необґрунтованістю.

Однак, перевіривши правильність нарахування інфляційних збитків в розмірі 2 392,79 грн., судова колегія погоджується з твердженням апелянта про те, що позивачем на суму заборгованості 25 455,20 грн. неправильно розраховано розмір інфляційного збільшення суми боргу, оскільки період заборгованості є з 21.09.2010р.-01.06.2011р., сума боргу 25 455.20 грн., середній індекс інфляції за даний період складає 1.072, тому інфляційне збільшення суми боргу - 1 832,7грн., сума боргу з врахуванням індексу інфляції – 27287,97 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги відповідача знайшли своє підтвердження матеріалами справи, у зв’язку з чим його апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Черкаської області від 21.06.2011 р. у даній справі – зміні в частині стягнення інфляційних збитків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРЕЛЛІ» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 21.06.2011 року у справі № 13/5026/1166/2011 – змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„ Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРЕЛЛІ» (м. Черкаси, вул. Чигиринська, 15, код ЄДРПОУ 36262384, р/р 26006028100085 АТ «Піреус Банк МКБ» м. Києва, МФО 360658) на користь Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз», м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, буд. З, код ЄДРПОУ 04694614, номер рахунку в банку невідомий) 23 455,20 грн. заборгованості, 1 832,7 грн. інфляційних, 1967,37 грн. пені, 531,42 грн. - 3 % річних, 303,47 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Провадження в частині стягнення 2000,00 грн. основного боргу припинити за відсутністю предмету спору.

В решті вимог відмовити.”

3. Доручити Господарському суду Черкаської області видати накази.

4. Матеріали справи № 13/5026/1166/2011 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      Коршун Н.М.

Судді                                                                                          Куксов В.В.

                                                                                          Авдеєв П.В.