Постанова № 18385116, 15.09.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2011 року Справа № 5005/5307/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)

суддів: Науменка І.М., Герасименко І.М.,

секретар судового засідання: Манчік О.О.,

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №3641 від 13.09.2010 року;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №19 від 25.05.2011 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства “Науково-виробнича дослідна агрофірма “Наукова” Національної академії аграрних наук України” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2011 року у справі №5005/5307/2011

за позовом субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ

до державного підприємства “Науково-виробнича дослідна агрофірма “Наукова” Національної академії аграрних наук України”, с. Горького, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

про визнання недійсним договору оренди з моменту укладення

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2011 року субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_3 (далі підприємець ОСОБА_3) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до науково-виробничої дослідної агрофірми “Наукова” про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №01-11/06 ор від 01.11.2006 року, укладеного між сторонами у справі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2011р. у справі №5005/5307/2011 здійснено заміну відповідача (науково-виробнича дослідна агрофірма “Наукова”) його правонаступником - державне підприємство “Науково-виробнича дослідна агрофірма “Наукова” Національної академії аграрних наук України” (далі ДП “НВД АФ “Наукова”).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2011р. у справі №5005/5307/2011 (суддя Бондарєв Е.М.) позов задоволено: визнано недійсним з моменту укладання договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №01-11/06 ор від 01.11.2006р., стягнуто з ДП “НВД АФ “Наукова” на користь позивача 85, 00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що неотримання відповідачем в особі генерального директора Кучерова П.М. у встановленому порядку дозволу Президії Української Академії аграрних наук та погодження розпорядника майна щодо передачі в оренду нежитлового приміщення свідчить про перевищення ним повноважень, наданих йому Статутом, що має наслідком недійсність договору оренди №01-11/06 ор від 01.11.06р., який в зв'язку з цим не породжує тих прав і обов'язків, яких бажали сторони.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ДП “НВД АФ “Наукова” подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2011р. у справі №5005/5307/2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог підприємця ОСОБА_3 відмовити.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що місцевий господарський суд не прийняв до уваги факт порушення 07.04.2004р. у відношенні відповідача провадження у справі про банкрутство, в подальшому відкриття процедури санації; Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є спеціальним нормативним актом, що регулює правовідносини у разі порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

В відзиві на апеляційну скаргу підприємець ОСОБА_3 проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, заперечує, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд рішення господарського суду у справі №5005/5307/2011 залишити без змін.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції на предмет повноти встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідності висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та відповідності нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

01.11.06р. між науково-виробничою дослідною агрофірмою “Наукова” (орендодавець) в особі генерального директора Кучерова П.М. та суб`єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3 (орендар) був укладений договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №01-11/06 ор, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежиле приміщення загальною площею 629, 87 кв. м., розміщене за адресою: АДРЕСА_1. Майно знаходиться на балансі НВД АФ “Наукова”. Вартість майна становить за експертною оцінкою 718 900 грн. без ПДВ. Майно передається в оренду з метою розміщення станції технічного обслуговування та складського приміщення.

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (п.2.2 договору).

На виконання умов договору сторонами складений акт приймання-передачі нерухомого майна від 01.11.06р., відповідно до якого НВД АФ “Наукова” передала підприємцю ОСОБА_3 орендоване майно.

За пунктом 2.4 договору орендар повертає орендодавцю майно аналогічно порядку встановленому даним договором для передачі майна орендодавцем орендарю, тобто, за актом приймання-передачі.

В п.11.1 встановлено, що договір діє з 01.11.06р. до моменту продажі майна (згідно плану санації).

Згідно п.11.3 договору зміни і доповнення або розірвання договору допускаються за взаємною згодою сторін.

В ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.04р. по справі №Б29/59/04 у відношенні НВД АФ “Наукова” порушено провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2005р. у справі №Б29/59/04 про банкрутство НВД АФ “Наукова” відкрито процедуру санації боржника, призначено керуючим санацією директора НВД АФ “Наукова” Кучерова П.М.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з дня винесення ухвали про санацію керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку, передбаченого ст. 53 цього Закону; припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов'язані забезпечити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей. Керуючий санацією має право: розпоряджатися майном боржника з урахуванням обмежень, передбачених цим Законом; укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші угоди; подавати заяви про визнання угод, укладених боржником, недійсними. Власник майна боржника (орган управління майном боржника) не може обмежувати повноваження керуючого санацією щодо розпорядження майном боржника.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Частиною 2 ст. 795 Цивільного кодексу України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом). З цього моменту договір найму припиняється.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2010р. у справі №30/272-09 за позовом НВД АФ “Наукова” до підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором оренди №01-11/06 ор від 01.11.2006р. та за зустрічним позовом підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору оренди №01-11/06 ор та стягнення з НВД АФ “Наукова” надмірно нарахованих комунальних послуг, яке залишено в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2010р., стягнуто з підприємця ОСОБА_3 заборгованість з орендної плати в сумі 61 687, 63 грн., 3 003, 01 грн. пені, 304, 32 грн. інфляційних втрат, 304, 32грн. 3% річних та судові витрати по справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій у справі №30/272-09 встановлено, що 07.08.09р. між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, згідно якого орендар передав орендодавцеві за договором від 01.11.2006р. індивідуально визначене нерухоме майно загальною площею 629, 87 кв. м., розміщене за адресою: АДРЕСА_1; договір оренди від 01.11.2006р. вважається таким, що припинив свою дію 07.08.09р.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює, в разі його недійсності, проведення між сторонами реституції. Користування приміщенням є безповоротним і відновити первісне положення практично неможливо, а тому договір оренди може бути визнано недійсним лише на майбутнє, а не з моменту укладення. Аналогічну позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 15.04.2010р. по справі №16/558.

З огляду на те, що погодження договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, Президією Української академії аграрних наук не було потрібне, оскільки Кучеров П.М., як керуючий санацією НВД АФ “Наукова”, діяв в межах своєї компетенції, спірний договір оренди припинив свою дію 07.08.2009р., в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства “Науково-виробнича дослідна агрофірма “Наукова” Національної академії аграрних наук України” задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2011року у справі №5005/5307/2011 скасувати.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ на користь державного підприємства “Науково-виробнича дослідна агрофірма “Наукова” Національної академії аграрних наук України”, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Горького 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита за розгляд справи апеляційною інстанцією.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Припинити стягнення за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2011р. про примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2011р. про стягнення з державного підприємства “Науково-виробнича дослідна агрофірма “Наукова” Національної академії аграрних наук України” на користь суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 85 грн. держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.М. Науменко

Суддя І.М. Герасименко

(Повний текст постанови складено 20.09.2011р.)