Рішення № 18384644, 20.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/30420.09.11 За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Об`єднані системи звязку» докомунального підприємства «Київпастранс»

простягнення 5431, 60 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 05.09.2011 року)

від відповідача:юрисконсульт ОСОБА_2(довіреність № 06-5/16 від 04.01.2011 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Об`єднані системи звязку»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з автобусного парку № 8 комунального підприємства «Київпастранс» 5431, 60 грн., (у тому числі 4691, 73 грн. сума основного боргу, 309, 63 грн. інфляційні втрати, 88, 69 грн. 3 % річних та 341, 55 грн. пеня).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані відповідно до договору від 05.07.2010 року роботи.

05.08.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №23/304 та призначено її до розгляду на 23.08.2011 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Об`єднані системи звязку» в порядку статті 24 Господарського процесуального кодексу України подало клопотання, відповідно до якого просило замінити первісного Відповідача належним - комунальним підприємством «Київпастранс».

Ухвалою суду від 20.09.2011 року замінено первісного Відповідача належним - комунальним підприємством «Київпастранс».

07.09.2011 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Позивач подав заяву про зміну предмету позову. Відповідно до поданої заяви просить суд стягнути з комунального підприємства «Київпастранс»4691, 73 грн. сума основного боргу, 309, 63 грн. інфляційні втрати, 88, 69 грн. 3 % річних та 341, 55 грн. пеня.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у письмовому відзиві позов на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України визнав повністю, але просив суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Розглянувши клопотання Відповідача, суд відмовив у його задоволенні, оскільки не вбачає підстав для зменшення інфляційних втрат та 3 % річних.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 20.09.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 05.07.2010 року укладено договір № 26-10, відповідно до

якого Позивач зобовязався виконати роботи по монтажу і налагодженню систем відеоспостереження за адресою: вул. Сім`ї Хохлових, 7/9 в м. Києві, а Відповідач зобовязався забезпечити своєчасне фінансування виконання робіт.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до пункту 3.1 договору № 26-10 від 05.07.2010 року договірна ціна матеріалів та робіт по встановленню відео спостереження складає 54691, 73 грн.

Факт виконання робіт з монтажу і налагодження системи відео-спостереження у повному обсязі з боку Позивача у листопаді 2010 року підтверджено наданим суду актом виконаних робіт (копія залучена до матеріалів справи), підписаний Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем своїх зобовязань за договором № 26-10 від 05.07.2010 року на суму 54691, 73 грн.

Відповідно до пункту 4.1 договору № 26-10 від 05.07.2010 року оплата робіт здійснюється поетапно: на першому етапі Відповідач повинен перерахувати протягом пяти банківських днів з моменту підписання сторонами договору грошові кошти у розмірі 100 % від загальної вартості обладнання та матеріалів 35360, 00 грн. та грошові кошти в розмірі 50 % від загальної вартості робіт 9665, 87 грн. (пункт 4.1.1). На другому етапі Відповідач повинен перерахувати протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт остаточні грошові кошти в розмірі 50 % від загальної вартості робіт 9665, 86 грн. (пункт 4.1.2).

Відповідач свої зобовязання щодо сплати за виконані Позивачем роботи повністю не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 4691, 73 грн.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

11.04.2011 року Позивач надіслав Відповідачу претензію про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та без задоволення.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт виконання робіт з монтажу і налагодження системи відео-спостереження підтверджується відповідним актом, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт суду не надано позовна вимога про стягнення з Відповідача основного боргу в розмірі 4691, 73 грн. підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобовязань за господарським договором в частині оплати виконаних Позивачем робіт.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобовязання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 10.2 договору № 26-10 від 05.07.2010 року встановлено, що при затримці Відповідачем термінів оплати останній сплачує Позивачу неустойку за кожний день затримки в розмірі 0, 2 % від суми простроченого платежу, але в будь-якому випадку не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на день сплати боргу.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення 341, 55 грн. пені (за період з 10.08.2010 року по 09.01.2011 року) є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, враховуючи періоди нарахування по кожному окремому акту.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позовних вимог, суд встановив, що вимога Позивача в частині стягнення 3 % річних у розмірі 88, 69 грн. (за період з 01 грудня 2010 року по 18 липня 2011 року) є обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявленому розмірі.

Вимога в частині стягнення інфляційних втрат (за період з 01 грудня 2010 року по 18 липня 2011 року) підлягає частковому задоволенню, оскільки індекс інфляції у грудні становив 2010 року 100, 8, у січні 2011 року 101,0, у лютому 2011 року 100,9, у березні 2011 року 101,4, у квітні 2011 року 101,3, у травні 2011 року 100,8, у червні 2011 року 100,4, у липні 2011 року 98,7, тому до стягнення підлягають інфляційні втрати у розмірі 253, 35 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю з «Об`єднані системи звязку»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, Подільський район, вул. Набережне шосе, будинок 2, ідентифікаційний код 31725604) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єднані системи звязку»(03164, м. Київ, Святошинський район, вул. Клавдіївська, буд. 23/15, квартира 5, ідентифікаційний код 34295958) 4691 (чотири тисячі шістсот девяносто одна) грн. 73 коп. сума основного боргу, 253 (двісті пятдесят три) грн. 35 коп. інфляційні втрати, 88 (вісімдесят вісім) грн. 69 коп. 3 % річних, 341 (триста сорок одна) грн. 55 коп. пеня, 100 (сто) грн. 94 коп. - державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 55 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк