Рішення № 18384591, 20.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/41020.09.11 За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетранссервіс» до товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм Логістик”

про стягнення 37284, 77 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю. Представники сторін: від позивача: представник ОСОБА_1 (довіреність № 1 від 29.06.2010 року) від відповідача:Клименко В.Л. директор (протокол № 1 від 11.11.2009 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетранссервіс»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм Логістик” про стягнення заборгованості у розмірі 37284, 77 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач не оплатив вартість наданих транспортних послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2011 року порушено провадження у справі № 23/410 та призначено її розгляд на 20.09.2011 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні 20.09.2011 року проти позову не заперечував.

Судом, на виконання вимог статті 811 Господарського процесуального кодексу України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 20.09.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 14.06.2010 року укладено договір № 210, відповідно до якого Позивач зобовязався здійснювати за заявкою Відповідача перевезення в міжнародному та міському сполученнях.

Відповідно до статті 316 Господарського кодексу України та статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона зобовязується за плату і за рахунок другої сторони виконати або організувати виконання визначених договором послуг, повязаних з перевезенням вантажу.

На виконання умов договору № 210 від 14.06.2010 року Відповідач звернувся до Позивача з заявкою про перевезення електрообладнання вагою до 14000 кілограм, за маршрутом район Маростика (Італія)-Київська область (Бровари) (Україна).

Відповідно до пункту 4 статті 306 Господарського кодексу України транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, повязаним з перевезенням вантажів.

З наданого суду екземпляру для перевізника міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 0003257 вбачається, що Позивач вчасно надав транспортний засіб, який було завантажено 28.04.2011 року.

Відповідно до відміток у графі міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) вантаж було доставлено за призначенням та одержано Відповідачем 05.05.2011 року.

Позивачем направлено Відповідачу рахунок-фактуру № 5371 від 06.05.2011 року за надані транспортні послуги з міжнародного перевезення на суму 37284, 77 грн.

Пунктом 6.2 договору № 210 від 14.06.2010 року встановлено, що підставою для оплати транспортно-експедиційних послуг Відповідачем є підтвердження факту надання зазначених послуг Позивачем товарно-транспортної накладної/CMR з відміткою вантажовідправника та одержувача вантажу і акту виконаних робіт.

Судом встановлено, що Позивач належним чином та у встановлені господарським договором строки виконав свої зобовязання в частині перевезення електрообладнання вагою, за маршрутом район Маростика (Італія)-Київська область (Бровари) (Україна).

Згідно пункту 6.4 договору № 210 від 14.06.2010 року строк оплати за надані послуги на протязі десяти банківських днів після надання повного пакету оригіналів документів (товарно-транспортної накладної/CMR, рахунок, акт виконаних робіт, податкова накладна).

Відповідач свої зобовязання за надані Позивачем транспортні послуги з міжнародного перевезення не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 37284, 77 грн.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту. При цьому, як випливає із вимог, визначених статтею 545 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання має бути належним чином підтверджено.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено абзацом 1 частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки, доказів погашення заборгованості за надані транспортні послуги Відповідачем суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 37284, 77 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнетранссервіс»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм Логістик” (04053, м. Київ, Шевченківський район. вул. Артема, будинок 21, ідентифікаційний код 33298785) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетранссервіс»(33028, м. Рівне, вул. Мазепи, будинок 29, квартира 20, ідентифікаційний код 33276798) основний борг у розмірі 37 284 (тридцять сім тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 00 коп., 372 (триста сімдесят дві) грн. 85 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк