Рішення № 18384468, 20.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/42420.09.11 За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес»

доприватного акціонерного товариства «Технологічна аграрна компанія Об`єднана»

простягнення 55631, 23 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:адвокат ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 28.12.2010 року)

від відповідача:не з`явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробізнес»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства «Технологічна аграрна компанія Об`єднана»55631, 23 грн., (у тому числі 7504, 49 грн. 3 % річних, 38587, 08 грн. інфляційні втрати та 9539, 66 грн. пеня).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Відповідач не виконав свої зобовязання за договором № 2 від 28.08.2010 року та не вчасно здійснив оплату виконаних Позивачем робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2011 року порушено провадження у справі № 23/424 та призначено її розгляд на 20.09.2011 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання не зявився, вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвала про порушення провадження у справі була відправлена за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 20.09.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2011 року по справі № 47/86, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 543480, 00 грн. - основного боргу, 4437, 10 грн. 3 % річних та 11462, 50 грн. пені.

Під час розгляду справи № 47/86 Господарським судом міста Києва встановлено, що Відповідач не виконав свого обовязку за договором № 2 від 28.08.2010 року та не здійснив оплату виконаних Позивачем робіт.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Законодавство не обмежує можливість Позивача захистити своє право на грошову компенсацію в окремому судовому провадженні після винесення судового рішення про стягнення основної суми боргу.

Суд перевірив надані Позивачем розрахунок трьох процентів річних та встановив їх обґрунтованість та доведеність, тому вимога в частині стягнення 3 % річних за період з 14.02.2011 року по 08.05.2011 року підлягає задоволенню у розмірі 7504, 49 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд задовольняє вимогу в цій частині частково за період з 04.11.2010 року по 31.07.2011 року, оскільки у листопаді 2010 року індекс інфляції становив 100, 3, у грудні 2010 року 100, 8, у січні 2011 року 101,0, у лютому 2011 року 100,9, у березні 2011 року 101,4, у квітні 2011 року 101,3, у травні 2011 року 100,8, у червні 2011 року 100,4, у липні 2011 року 98,7, тому до стягнення підлягають інфляційні втрати у розмірі 30978, 36 грн.

Щодо вимоги про стягнення пені слід зазначити наступне.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобовязання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності для нарахування пені починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Прострочення виконання зобовязання за договором № 2 від 28.08.2010 року відбулося з 04.11.2010 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2011 року по справі № 47/86, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 11462, 50 грн. пені (за період з 04.11.2010 року по 13.02.2011 року),

Тому враховуючи частину шосту статті 232 Господарського кодексу України, суд задовольняє вимогу Позивача в частині стягнення пені у розмірі 9539, 66 грн. (за період з 14.02.2011 року по 08.05.2011 року), зокрема враховуючи періоди по кожному окремому акту.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з Відповідача витрат за послуги адвоката в розмірі 5000, 00 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що 01.02.2011 року Позивачем та адвокатом Бойчук Віталієм Ігоровичем укладено договір про надання юридичних послуг № 2.

Згідно пункту 3.1 якого винагорода виконавця розраховується сторонами виходячи з вартості однієї години надання послуг виконавцем. Вартість однієї години надання послуг Виконавцем становить сто гривень.

На виконання умов договору № 2 від 01.02.2011 року Позивачем та адвокатом підписано акт надання послуг № 4, згідно якого розмір винагороди склав 5000, 00 грн.

Позивачем на виконання умов договору № 2 від 01.02.2011 року було сплачено на користь адвоката ОСОБА_1 (копія свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю № 520 від 03.10.2008 року наявна в матеріалах справи) 5000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2067 від 16.09.2011 року.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

У пункті 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (в редакції роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 року N 04-5/609 "Про внесення змін і доповнень і про визнання такими, що втратили чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України") зазначається, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідно до частини пятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, витрати понесені Позивачем за послуги адвоката підлягають стягненню з Відповідача на користь позивача у розмірі 4316, 15 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Технологічна аграрна компанія Об`єднана»(01133, м. Київ, Печерський район, бульвар Лесі Українки, будинок 15-А, квартира 7, ідентифікаційний код 33939991) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" (47823, Тернопільська область, Підволочиський район, с. Токи, ідентифікаційний код 30915832) 7 504 (сім тисяч пятсот чотири) грн. 49 коп. 3 % річних, 30 978 (тридцять тисяч девятсот сімдесят вісім) грн. 36 коп. інфляційні втрати, 9539 (девять тисяч пятсот тридцять девять) грн. 66 коп. пеня, 4316 (чотири тисячі триста шістнадцять) грн. 15 коп. витрати за послуги адвоката, 480 (чотириста вісімдесят) грн. 22 коп. - державного мита та 203 (двісті три) грн. 72 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Суддя Кирилюк Т.Ю.