Рішення № 18384041, 16.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/26016.09.11 За позовомПриватного акціонерного товариства страхова компанія “Вусо” ДоВідкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Астарта”

Третя особа-1

Третя особа-2 Відкрите акціонерне товариство “Крименерго”в особі філії Відкритого акціонерного товариства “Крименерго”Будівельно-монтажного управління “Крименергобуд”

ОСОБА_2

Провідшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), 15763,33 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача Балдук А.О.

Від відповідача не з'явився.

Від третьої особи-1 ОСОБА_1, пред. за дов. б/н, посв. № 1542 від 04.07.2008 р.

Від третьої особи-2 - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство страхова компанія “Вусо” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Астарта” про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), 15763,33 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2011 р. порушено провадження у справі № 58/260, розгляд справи призначено на 05.08.2011 р.

У судове засідання 05.08.2011 року представник позивача з'явився.

03.08.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло клопотання про залучення у якості відповідача ОСОБА_2

У задоволенні клопотання судом відмовлено.

Представник позивача надав клопотання щодо отримання інформації від моторного (транспортного) страхового бюро України про наявність полісу.

Клопотання судом задоволено.

Представник позивача на часткове виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Представник позивача надав клопотання про залучення третьої особи.

Клопотання судом задоволено.

В звязку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2011 року розгляд справи булвідкладено на 05.09.2011 року та залучено у якості третьої особи-2 ОСОБА_2 та зобовязано надати пояснення по справі.

08.08.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Розпорядженням від 05.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у звязку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 58/260 передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2011 року розгляд справи відкладено на 16.09.2011 року.

Розпорядженням від 14.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва, Джарти В.В. у звязку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків справу 58/260 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2011 року, справу № 58/260 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 16.09.2011 року.

16.09.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшли пояснення по справі від третьої особи. Відповідно пояснень третя особа заперечує позовні вимоги повністю, зазначає, що збиток повністю компенсований ОСОБА_2

У судове засідання 16.09.2011 року представник позивача та третьої особи зявився. Представник позивача надав документи по справі та клопотання про зменшення позовних вимог, а саме вирахувати франшизу 510,00 грн. та стягнути з відповідача 15253, 33 грн. Клопотання судом задоволено.

Представник відповідача у судове засідання 16.09.2011 року не зявився, про причини неявки належним чином суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 16.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ

Між Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “ВУСО”(правонаступник Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “ВУСО”, позивач) і ОСОБА_3 (надалі страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 033768-02-21-01 від 18.09.2008 р. (далі - договір страхування) за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіль “MAZDA 6” державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до довідки виданою ВДАІ з обслуговування міста Алушта та АТІ при ГУ МВС України в АР Крим № 11/19/3501 від 09.07.2009 року, 18 червня 2009 року в м. Алушта на вул. Космічній сталася дорожньо-транспортна пригода зіткнення автомобіля “MAZDA 6” державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля “КАМАЗ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, що належить Відкритому акціонерному товариству “Крименерго”.

Постановою Алуштинського міського суду по справі № 3-1223/09 від 20.07.2009 року визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425, 00 грн.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди від 18.06.2009 року було пошкоджено застрахований в Публічному акціонерному товаристві “Страхова компанія “ВУСО” автомобіль “MAZDA 6” державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу “КАМАЗ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застраховано в Відкритому акціонерному товаристві “Страхова компанія “Астарта” за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/436924.

Публічним акціонерним товариством “Страхова компанія “ВУСО”, ” було здійснено виплату страхувальнику в розмірі 15793,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 182 від 11.01.2010 року. З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про страхування”страхування - це вид цивільно-правових відносин відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування”до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно постанови Алуштинського міського суду по справі № 3-1223/09 від 20.07.2009 року визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

Як свідчать матеріали справи, Цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу “КАМАЗ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застраховано в Відкритому акціонерному товаристві “Страхова компанія “Астарта” за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/436924.

У відповідності до ст. 5 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем, поліс № ВС/436924 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації власником транспортного засобу “КАМАЗ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_2 транспортного засобу “КАМАЗ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

Згідно умов договору страхування одним із страхових випадків, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю Страхувальника (пп.4.1.1 Договору страхування). Розмір страхового відшкодування визначається Страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. А підставою для виплати страхового відшкодування є рахунок станції технічного обслуговування (п. 5.2. Договору страхування)

Відповідно до Калькуляції ЗАТ “Кримтаксосервіс” від 19.06.2009 року вартість відновлювального ремонту пошкодження автомобіля “MAZDA 6” державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 18465, 00 грн.

Виплата страхового відшкодування була здійснена у відповідності до ст. 25 Закону України «Про страхування»на підставі заяви страхувальника, страхового акту № 50-02 від 11.01.2010 року. Платіжним дорученням № 182 від 11.01.2010 року страхове відшкодування було сплачено в розмірі 15793, 33 грн.

На підставі статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Згідно частини першої статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку в межах фактичних затрат в сумі 15793, 33 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/436924) передбачено франшизу - 510, 00 грн.

Позивач зменшив розмір позовних вимог на суму 15253,33 грн. з вирахування суми франшизи.

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору на адресу Відповідача направлялася претензія про відшкодування шкоди (вих. № 5023 від 10.09.2010 р. та № 1458 від 09.06.2011 року).

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком регресної вимоги про виплату та додатків до неї.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належними та допустимими доказами позовних вимог не оспорив, відзиву на позовну заяву не надав, участь у судових засіданнях участі не приймав.

Третя особа позовні вимоги заперечує, зазначаючи що у відповідності п. 11.1.4 договору страхування позивач мав відмовити у виплаті страхового відшкодування оскільки збиток компенсований ОСОБА_2 посилаючись на постанову Алуштинського міського суду по справі № 3-1223/09 від 20.07.2009 року. Проте до матеріалів справи не додано жодного доказу який підтверджує відшкодування збитків власнику “MAZDA 6” державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Третя особа-2: ОСОБА_2 вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 05.08.2011 року не виконав, жодних пояснень суду не надав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в розмірі 15253 грн. 33 коп.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Астарта” (03150, м. Київ, вул. Тверська, 6, ідентифікаційний код 02308021) на користь Приватного акціонерного товариства страхова компанія “Вусо” (83001, м. Донецьк, Ворошиловський р-н, вул. Постишева, буд.60, сьомий поверх, ідентифікаційний код 31650052) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 15253 грн. 33 коп. (пятнадцять тисяч двісті пятдесят три гривні 33 коп.) боргу, 152,53 грн. ( сто пятдесят дві гривні 53 коп.) витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено 20.09.2011 року.