Рішення № 18384049, 16.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/26416.09.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Торгової групи "Інтерпап"

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення 37024,51 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_2 (Дов.)

Від відповідача:не зявився

У судовому засіданні 16.09.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 37024,51 грн. (29978,00 грн. основного боргу, 287,05 грн. пені, 6759,46 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами) заборгованості за договором купівлі-продажу № ТГ-629 від 17.09.2010 року, 370,25 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо оплати товару відповідно до договором купівлі-продажу № ТГ-629 від 17.09.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2011р. порушено провадження у справі № 57/264 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.09.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2011р., в звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи № 57/264 відкладено на 16.09.2011р.

16.09.2011р. в судовому засіданні представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Торгової групи "Інтерпап" звернувся до суду з клопотанням вих. № 409-юр від 01.09.2011р., в якому просив суд припинити провадження у справі № 57/264 в частині стягнення основного боргу в розмірі 29928,00 грн. в звязку з його оплатою та стягнути з Відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 287,05 грн. пені, 6759,46 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 370,25 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Відповідач належним чином був повідомлений ухвалами суду від 20.07.2011р. та 02.90.2011р. про місце і час судового засідання.

Ухвали суду, позовна заява, надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 29.08.2011р. наявний у матеріалах справи).

Відповідно до листа Вищого господарського суду від 02.06.2006, № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого господарського суду від 15.03.2007, № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", в якому також зазначається, що відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвала суду від 20.07.2011р., якою відповідача повідомлено про розгляд справи, повернута поштовим відділенням з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи, що ухвали були відправлені відповідачу за адресою вказаною у витязі, то ФОП ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату і час судового засідання

Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2010 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Торговою групою "Інтерпап" та Відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу № ТГ-629 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Позивач (Продавець) зобовязується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Відповідачеві (Покупцеві), а Відповідач (Покупець) зобовязується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити паперову продукцію (далі - товар), що перераховані в рахунках-фактурах, які являються невідємною частиною цього Договору.

На виконання умов Договору в період з 23.05.2011р. по 02.06.2011р. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" передав, а Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримав товар на загальну суму 29978,00 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- накладна № НОМЕР_1 від 23.05.2011р. на суму 15120,00 грн.;

- накладна № 202459 від 02.06.2011р. на суму 14858,00 грн.

Відповідно до п. 5.2. Договору розрахунки за кожну партію здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позивача (Продавця) у повному обсязі, або частками протягом 10 календарних днів з дня передачі товару. Якщо інший строк не вказаний у рахунку-фактурі.

Для оплати товару Позивачем були виставлені Відповідачу наступні рахунки-фактури: рахунок № НОМЕР_1 від 19.05.2011р. на суму 15120,00 грн. та рахунок № 202459 від 02.06.2011р. на суму 14858,00 грн.

Проте, в порушення умов Договору Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 своєчасно не виконав зобовязання по оплаті вартості поставленого товару.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобовязання щодо оплати заборгованості у розмірі 29978,00 грн. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у встановлений Договором строк не виконав.

Як вбачається з клопотання ТОВ ТГ "Інтерпап" вих. № 409-юр від 01.09.2011р., після порушення провадження у даній справі відповідачем було сплачено 29978,00 грн. заборгованості за отриманий товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведене, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 29978,00 грн. основного боргу за поставлений товар підлягає припиненню в звязку з відсутністю предмету спору.

Крім того, згідно з позовними вимогами, позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків оплати товару, а також відсотки за користування чужими грошовими коштами відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 10.2. Договору у разі порушення термінів оплати товару Відповідач (Покупець) виплачує Позивачу (Продавцю) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період несплати, від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Згідно з ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 5.5. Договору у разі прострочення Відповідачем (Покупцем) оплати поставленого товару, Відповідач (Покупець) зобовязаний сплатити повну вартість товару, а також згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, сплачує проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Згідно з розрахунком Позивача розмір пені становить - 287,05 грн., відсотків за користування чужими грошовими коштами - 6759,46 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення Відповідачем грошового зобовязання, з нього підлягають стягненню пеня в розмірі 287,05 грн. та відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 6759,46 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не зявився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

В звязку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі 370,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Провадження у справі № 57/264 в частині стягнення основного боргу в розмірі 29978,00 грн. припинити.

2.В іншій частині позов задовольнити.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_2; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгової групи "Інтерпап" (юридична адреса: 03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд. 8, літера А, офіс 291; поштова адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, Головпоштамт, а/с 41; ідентифікаційний код 35137937; р/р 260040131899 у АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627) 287 (двісті вісімдесят сім) грн. 05 коп. пені, 6759 (шість тисяч сімсот пятдесят девять) грн. 46 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 370 (триста сімдесят) грн. 25 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 22.09.2011р.