Рішення № 18383680, 22.09.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_____________

_______________

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" вересня 2011 р.

Справа № 14/5007/70/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Костриця О.О.

за участю представників сторін

від позивача: Циган О.І. дов. №190911/11 від 19.09.2011р.

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НіКО ТРЕЙДІНГ" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТРАК ЦЕНТР" (с.Болярка Житомирський район Житомирська область)

про стягнення 21084,03 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 21084,03 грн., з яких: 16418,69 грн. основного боргу, 2342,40 грн. 24 % річних, 1268,96грн. пені, 1053,97 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час та місце розгляду справи був своєчасно та належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.39)

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

< Текст >

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім-Ніко" - продавець та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОТРАК ЦЕНТР" - покупець (відповідач у справі) договору поставки від 22.12.2010р. №20102212/1 (а.с. 10-11), Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім-Ніко" поставило відповідачу продукцію (мастильні матеріали) на загальну суму 16418,69 грн., що підтверджується видатковою накладною №05862 від 23.12.2010р. та довіреністю №36 від 23.12.2010р. (а.с. 12-13), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться в ст. 265 Господарського кодексу України.

До договору поставки застосовуються положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В пункті 3.1. договору поставки, сторони погодили, що продаж товару здійснюється на умовах відстрочки платежу на 14 днів, від дати відвантаження.

21.03.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Ніко" надіслало на адресу відповідача претензію №110316/1 від 16.03.2011р. про сплату заборгованості в розмірі 16418,69 грн. (а.с.14), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком №3019 (а.с.15-16).

Вищезазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Отже, відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість на загальну суму 16418,69 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Ніко" - первісний кредитор та Товариством з обмеженою відповідальністю "НІКО ТРЕЙДІНГ" - новий кредитор (позивач у справі) був укладений договір про відступлення права вимоги №201304 (а.с.17).

В пункті 1.1 договору про відступлення права вимоги №201304, первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові на підставі видаткової накладної №05862 від 23.12.2010р., укладеної між первісним кредитором та боржником (відповідачем у справі), надалі іменується, як основне зобов'язання. Разом із заборгованістю первісний кредитор передає новому кредитору право вимоги по штрафним санкціям передбаченим договором поставки та діючим законодавством України за невиконання покладених на боржника обов'язків.

На дату укладення даного договору боржник має заборгованість (без врахування штрафних санкцій) перед первісним кредитором за видатковою накладною №05862 від 23.12.2010р. у розмірі 16418,69 грн. (п.1.2. договору про відступлення права вимоги)

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач направив відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги від 10.06.2011р. (а.с.19), в якому повідомляє, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Ніко" за договором відступлення права вимоги №201304 від 26.04.2011р. відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "НІКО ТРЕЙДІНГ" право вимоги за грошовими зобов'язаннями, що виникли у Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТРАК ЦЕНТР" на підставі договору поставки №20102212/1 від 22.12.2010р. та просить суму заборгованості за договором поставки №20102212/1 від 22.12.2010р. сплатити на користь позивача.

Вищезазначене повідомлення позивача про відступлення права вимоги від 10.06.2011р. було отримане відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.23).

Відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість на суму 16418,69 грн. що підтверджується довідкою позивача від 21.09.2011р. (а.с.45) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється в письмовій формі.

Відповідно до п.5.1. договору поставки, сторони погодили, що покупець за порушення строку оплати товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку позивача сума пені за період з 07.01.2011р. по 07.07.2011р. складає 1268,96 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 1268,96 грн. пені обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.3. договору поставки, сторони погодили, що у разі, якщо прострочення платежу триватиме більше 30 календарних днів, продавець має право, крім стягнення передбаченої п.5.1. пені, додатково стягнути з покупця 24 % річних від простроченої суми за весь період прострочення, що згідно розрахунку (а.с.5) за період з 07.01.2011р. по 08.08.2011р. складає 2342,40 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми 24% річних від простроченої суми, неврахувавши при цьому, що право на стягнення з відповідача 24% річних виникло у нього лише 23.01.2011р. (з врахуванням 30-ти денного строку зазначеного в п.5.1. договору поставки).

Враховуючи викладене, суд самостійно проводить розрахунок 24% річних від простроченої суми за період з 23.01.2011р. по 08.08.2011р.

- (16418,69 грн. (сума боргу) х 24% х 198 (кількість прострочених днів) : 365 (кількість днів у 2011 році) =2137,58 грн.

За таких умов, сума 24% річних від простроченої суми складатиме 2137,58 грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачу інфляційні, які згідно розрахунку позивача (а.с.5) за період з січня 2011р. (а саме: з 07.01.2011р.) по липень 2011р. складають 1053,97 грн.

Перевіряючи правильність нарахування вищевказаних сум інфляційних нарахувань, суд встановив, що позивач при проведенні розрахунків за період з 07.01.2011р. по липень 2011р. брав за основу не середній індекс інфляції за поточний місяць, а за попередній місяць.

Крім того, відповідно до рекомендації Верховного суду України №62-97 від 03.04.1997р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається із внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду.

При застосуванні індексу інфляції належить мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, відповідно умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується з періоду з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається із слідуючого місяця.

Отже, інфляційні нарахування повинні нараховуватись за періоди з січня 2011р. по липень 2011р.

У зв'язку з цим, суд самостійно проводить розрахунок інфляційних нарахувань.

За період з січня 2011р. по липень 2011р. :

(16418,69 грн. (сума боргу) х 101,0% (індекс інфляції за січень 2011) / 100%-16418,69 = 164,19 грн.;

(16418,69 грн. (сума боргу) х 100,9% (індекс інфляції за лютий 2011) / 100%-16418,69 = 147,77 грн.;

(16418,69 грн. (сума боргу) х 101,4% (індекс інфляції за березень 2011) / 100%-16418,69 = 229,86 грн.;

(16418,69 грн. (сума боргу) х 101,3% (індекс інфляції за квітень 2011) / 100%-16418,69 = 213,44 грн.;

(16418,69 грн. (сума боргу) х 100,8% (індекс інфляції за травень 2011) / 100%-16418,69 = 131,35 грн.;

(16418,69 грн. (сума боргу) х 100,4% (індекс інфляції за червень 2011) / 100%-16418,69 = 65,67 грн.;

(16418,69 грн. (сума боргу) х 98,7% (індекс інфляції за липень 2011) / 100%-16418,69 = -213,44 грн.

Таким чином, розмір інфляційних нарахувань складає 738,84 грн. (164,19 + 147,77 +229,86 + 213,44 + 131,35 + 65,67 - 213,44).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статей 526 та 527 Цивільного кодексу України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу в повному обсязі суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 20564,07 грн., з яких: 16418,69 грн. основного боргу, 2137,58 грн. 24 % річних, 1268,96 грн. пені, 738,84 грн. інфляційних нарахувань. В решті позову необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТРАК ЦЕНТР", 12414, Житомирська область, Житомирський район, с.Болярка, вул.Жовтнева,20, ідентифікаційний код 37055830 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ТРЕЙДІНГ", 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 5, ідентифікаційний код 37403711 - 16418,69 грн. основного боргу, 2137,58 грн. 24 % річних, 1268,96 грн. пені, 738,84 грн. інфляційних нарахувань, 205,64 грн. витрат по сплаті державного мита, 230,18 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

Костриця О.О.

< Текст > < Текст >