Рішення № 18383677, 22.09.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" вересня 2011 р.Справа № 10/5007/63/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дор. №232 від 14.09.11р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Кемілайн Агро" (м.Житомир)

до Приватного підприємства "Аверс" (м.Житомир)

про стягнення 12289,66 грн.

<Поле для тексту >

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 12289,66 грн., з яких 10302,42 грн. в повернення попередньої оплати згідно договору №040310 К від 04.03.10р., 1987,24 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Ухвала господарського суду, що була направлена відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві (м.Житомир, вул.Маршала Рибалка 28, офіс 1), повернулася до суду з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Ухвала господарського суду, що була направлена відповідачу за іншою адресою: (м.Житомир, вул.Кооперативна 6), повернулася до суду з відміткою поштового зв'язку про те, що адресат "за зазначеною адресою не існує".

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 30.08.11р. відповідач значиться в ЄДРПОУ за адресою: м.Житомир, вул.Кооперативна 6 (а.с.36).

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.10р. між ПП "Кемілайн Агро" (далі-позивач) та ПП "Аверс" (далі-відповідач) було укладено договір №040310 К (а.с.8,9), на виконання якого позивач (покупець) зобов'язався сплатити 100% на розрахунковий рахунок продавця у розмірі 15302,42 грн., а відповідач (продавець), у свою чергу, зобов'язався продати калій гідроокис тех (Корея) у кількості 800 кг. калій (далі-товар) згідно рахунку-фактури №0000113 від 04.03.10р. (п.1,п.4 договору).

24.03.10р. позивачем згідно платіжного доручення №172 від 24.03.10р. було перераховано відповідачу 15302,42 грн. (а.с.10).

Таким чином, за фактом перерахування позивачем грошових коштів відповідачу у останнього виникло зобов'язання щодо поставки товару.

Згідно зі ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 договору передбачено строк поставки товару - не пізніше 07.04.10р.

Згідно гарантійного листа №060410-1 від 06.04.10р. відповідач зобов'язався здійснити поставку товару згідно рахунку-фактури №0000113 від 04.03.10р. не пізніше 07.04.10р. до 17 год. 00 хв., в іншому випадку відповідач зобов'язався повернути отримані ним грошові кошти на розрахунковий рахунок позивача протягом одного банківського дня (а.с.11).

На виконання даного листа, відповідач виконав свої зобов'язання лише частково в загальній сумі 5000,00 грн., з яких 2500,00 грн. було повернуто 19.04.10р. та 2500,00 грн. - 27.04.10р. (а.с.28,29).

Претензію позивача №151 від 11.03.11р. з вимогою перерахування йому решти грошових коштів в сумі 10302,42 грн., відповідач залишив без відповіді та задоволення (а.с.13).

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, подані позивачем докази свідчать про те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка на момент вирішення спору становить 10302,42 грн., що підтверджується карткою рахунку (а.с.27), підписаними позивачем актами звірки взаєморозрахунків станом на 18.07.11р. і станом на 21.09.11р. (а.с.25,45) та іншими матеріалами справи.

Щодо вимоги позивача про стягнення 1987,24 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.536 ЦК України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки, ні законодавством, ні укладеним між сторонами договором №040310 К від 04.03.10р. не передбачено розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, господарський суд відмовляє в частині стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1987,24 грн.

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів сплати боргу суду не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в сумі - 10302,42 грн. в повернення попередньої оплати згідно договору №040310 К від 04.03.10р.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Аверс", 10001, м.Житомир, вул.Кооперативна 6, ідентифікаційний код 22065454:

- на користь Приватного підприємства "Кемілайн Агро", 10007, м.Житомир, вул.Саєнка 212, кв.8, ідентифікаційний код 31052661 - 10302,42 грн. попередньої оплати згідно договору №040310 К від 04.03.10р., 103,03 грн. державного мита, 197,84 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Врешті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяПрядко О.В.

Повний текст складено 26.09.2011р.

Друк: 3 прим.:

1 - у справу,

2 - позивачу,

3 - відповідачу (рек. з повідомл. про вручен. за адресою: 10001, м.Житомир, вул.Кооперативна 6). <Поле для текста >

<Текст >

<Текст >

<Текст >