Ухвала суду № 18383633, 16.09.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

16 вересня 2011 р. № 5023/1208/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.,

суддів:Добролюбової Т.В.,

Могил С.К.,

Муравйова О.В.,

Шевчук С.Р.,

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 12.07.2011

у справі№ 5023/1208/11

за заявоюГолови ліквідаційної комісії Закритого акціонерного товариства "Харківенергоремонт"

доЗакритого акціонерного товариства "Харківенергоремонт"

провизнання банкрутом В С Т А Н О В И В:

Постановою господарського суду Харківської області від 04.03.2011 у справі № 5023/1208/11 Закрите акціонерне товариство "Харківенергоремонт" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру на підставі статей 23-25, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2011 року у справі № 5023/1208/11 постанову господарського суду Харківської області від 04.03.2011 залишено в силі.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2011 у справі № 5023/1208/11 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2011 та постанову господарського суду Харківської області від 04.03.2011 залишено без змін. Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12.07.2011 у справі № 5023/1208/11, в якій просить зазначену постанову скасувати та передати справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України приписів частини першої статті 111 Цивільного кодексу України, частин третьої та шостої статті 7, статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство), внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як докази неоднакового застосування норм матеріального права заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 14.06.2011 у справі № 7/495-10-5038, від 14.06.2011 у справі № 15/383-б, від 21.06.2011 у справі № 7/345-10-3615, від 21.06.2011 у справі № 46/473-б, від 01.04.2009 у справі № Б26/195-08, від 25.02.2009 у справі № 24/201-б, від 13.01.2009 у справі № 24/243-б, від 07.10.2008 у справі № 23/59-б, від 09.09.2008 у справі № Б-19/149-07, від 09.09.2008 у справі № Б-19/55-08, від 14.07.2010 у справі № 1/61-Б, від 25.02.2009 у справі № 7/173-Б, від 18.04.2006 у справі № 24/118-б, від 17.11.2009 у справі № 5/130-09, від 18.04.2006 у справі № 24/118-б. Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї документів, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції у справі № 5023/1208/11 про визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, Вищий господарський суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій за результатами всебічного розгляду обставин справи правомірно встановлена наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за правилами статті 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також необхідність продовження процедур банкрутства та визнання ЗАТ "Харківенергоремонт" банкрутом. При цьому суд касаційної інстанції визнав, що суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків стосовно того, що поняття "ліквідаційний баланс" і "проміжний ліквідаційний баланс" не є тотожними, а тому затвердження проміжного ліквідаційного балансу не відноситься до виключної компетенції загальних зборів і може бути затверджено іншим органом товариства, якому загальні збори акціонерів делегували відповідні повноваження, у зв'язку з чим відхилив доводи скаржника про порушення ліквідаційною комісією порядку ліквідації за рішенням учасників (акціонерів), передбачений Цивільним кодексом України.

Водночас у постановах від 14.06.2011 у справі № 7/495-10-5038, від 14.06.2011 у справі № 15/383-б, від 21.06.2011 у справі № 7/345-10-3615, від 21.06.2011 у справі № 46/473-б, від 01.04.2009 у справі № Б26/195-08, від 14.07.2010 у справі № 1/61-Б, від 17.11.2009 у справі № 5/130-09 Вищий господарський суд України на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин, зокрема непідтвердження матеріалами справи дотримання позасудової процедури самоліквідації боржника, яка є обов'язковою передумовою для порушення провадження у справі про банкрутство на підставі 51 Закону про банкрутство, дійшов висновку про те, що провадження у цих справах підлягає припиненню на підставі статті 80 ГПК України. Зокрема, у справі № 7/495-10-5038 суд касаційної інстанції виходив з відсутності в матеріалах справи доказів опублікування оголошення та звернення ліквідатора боржника до державного реєстратора щодо припинення юридичної особи; у справі № 15/383-б –відсутності належним чином складеного проміжного ліквідаційного балансу, доказів про розмір активу та пасиву, опублікування оголошення про припинення юридичної особи та дотримання строку, передбаченого частиною четвертою статті 105 Цивільного кодексу України; у справі № 7/345-10-3615 –відсутності доказів опублікування оголошення про ліквідацію, виявлення кредиторів боржника, складення та затвердження проміжного ліквідаційного балансу; у справі № 46/473-б –відсутності доказів опублікування оголошення про ліквідацію боржника, виявлення кредиторів боржника, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію; у справі № Б26/195-08 –незатвердження органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, проміжного ліквідаційного балансу, відсутності доказів повідомлення органу державної податкової служби; у справі № 1/61-Б - відсутності доказів опублікування оголошення про банкрутство та дотримання строків, які передбачені частиною четвертою статті 105 Цивільного кодексу України, неналежне з'ясування кола кредиторів боржника та обсягу кредиторської заборгованості; у справі № 5/130-09 –невідповідність поданих документів вимогам статті 7 Закону про банкрутство, порушення справи про банкрутство на підставі статті 51 Закону про банкрутство, незважаючи на те, що справа про банкрутство підлягала порушенню на загальних підставах Наведене свідчить про те, що у постанові, про перегляд якої подано заяву, та у постановах, на які посилається заявник, судами встановлено різні обставини, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків, що спростовує доводи заявника стосовно наявності неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. Постанова Вищого господарського суду України від 18.04.2006 у справі № 24/118-б також не може бути доказом неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах у порівнянні з постановою від 12.07.2011 у справі № 5023/1208/11, оскільки провадження про банкрутство у цих справах порушено на різних підставах (у справі № 24/118-б на загальних підставах, у справі № 5023/1208/11 – на підставі статті 51 Закону про банкрутство), що виключає подібність правовідносин у наведених постановах. Не можуть бути доказами неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права і постанови Вищого господарського суду України від 25.02.2009 у справі № 24/201-б, від 13.01.2009 у справі № 24/243-б, від 07.10.2008 у справі № 23/59-б, від 09.09.2008 у справі № Б-19/149-07, від 09.09.2008 у справі № Б-19/55-08, від 25.02.2009 у справі № 7/173-Б, якими рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справи передано до судів перших інстанцій на новий розгляд, оскільки прийняття касаційною інстанцією постанов про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідні постанови не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України.

За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи № 5023/1208/11 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Публічному акціонерному товариству "УкрСиббанк" у допуску справи №5023/1208/11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяО.Удовиченко Судді: Т.Добролюбова С.Могил О.Муравйов С.Шевчук KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)