Постанова № 18382533, 15.09.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"15" вересня 2011 р. Справа № 5005/3625/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.

суддівГоголь Т.Г.

Швеця В.О.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.07.11

у справі № 5005/3625/2011

господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс"

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

За участю представника прокуратури: Ходаківського М.П. (прокурор відділу ГПУ, посв. № 147).

Представники сторін в судове засідання не з"явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Жовтневого району м. Дніпропетровська звернувся з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс" та, з урахуванням зроблених уточнень, просив внести зміни до пункту 4.1 договору оренди землі від 20.12.05, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ТОВ “Комекс”, яким передбачити, що орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється, з урахуванням пункту 2.1 цього договору, відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.11 № 216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України. Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на те, що набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до пункту 5 статті 288 якого розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою (п.288.5.1.) для інших категорій земель –трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Податкового кодексу України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.11, ухваленим суддею Ліпинським О.В., позов задоволено. Судом установлено, що у зв’язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.11 Закон України „Про плату за землю” втратив чинність згідно з частиною 2 Прикінцевих положень Кодексу, при цьому питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.11 регулюється виключно Податковим кодексом України. Приймаючи рішення, господарський суд виходив з того, що зміна законодавства щодо розміру орендної плати є тією істотною обставиною, що зумовлює обов’язкове внесення змін в договір оренди земельної ділянки. При цьому, суд керувався положеннями статей 15, 21 Закону України "Про оренду землі", статтями 651, 653, 654 Цивильного кодексу України.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Швеця В.В. –головуючого, Павловського П.П., Чус О.В., постановою від 14.07.11 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з винесеними у справі судовими актами, ТОВ "Комекс" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована доводами щодо порушення апеляційним судом приписів статті 2, Закону України "Про оренду землі", статті 5 Цивільного кодексу України, статті 652 Цивільного кодексу України.

Відзив на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходив.

Заслухавши доповідь судді Швеця В.О., присутніх в судовому засіданні прокурора і представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, дослідивши матеріали справи і доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю “Комекс” (орендар) 20.12.05 був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 0,3169 га, що знаходиться за адресою: вул. Академіка Чекмарьова, 2 в м. Дніпропетровську (далі –Договір). Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Дніпропетровської міської ради від 30.11.05 №276/31, (пункти 1.1, 2.1, 2.2 договору). Відповідно до пункту 3.1. договір укладений строком на п’ятнадцять років. Пунктом 4.1 договору сторони встановили, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі з урахуванням п.2.1. цього договору, у розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку за площу 0,0946 га, у розмірі 0,03 відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку за площу 0,0026 га. (п.4.1. договору) і вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту. Сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розміру ставки земельного податку; в інших випадках передбачених законодавчими актами України (пункт 4.7 договору).

Судами враховано, що у зв'язку з введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.11 Закон України "Про плату за землю", яким сторони керувалися при укладенні договору оренди землі, втратив чинність згідно з частиною 2 Прикінцевих положень кодексу. У зв"язку з чим, Дніпропетровською міською радою 02.02.11 було прийнято рішення №216/8 “Про внесення змін до договорів оренди землі”, яким доручено управлінню земельних відносин Дніпропетровської міської ради проводити роботу з орендарями земельних ділянок щодо приведення діючих договорів оренди землі у відповідність до вимог статті 288 Податкового кодексу України. Згідно з вимогами статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю –це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (статті 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради. Статтею 30 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. За таких обставин висновок апеляційного господарського суду про наявність підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати ґрунтується на вимогах закону. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і при вирішені спору суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення касаційної скарги і скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає. Доводи касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування постанови, оскільки спростовуються встановленими попередніми судами обставинами. Скаржник в скарзі вказує і на питання, які стосуються оцінки доказів, яка не

віднесена до компетенції касаційної інстанції. За таких обставин, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.07.11 у справі Господарського суду Дніпропетровської області № 5005/3625/2011–без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

           В. Швець