Ухвала суду № 18382494, 19.09.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

"19" вересня 2011 р. Справа № 5023/2440/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. –головуючого,

Волковицької Н.О., Рогач Л.І.,

перевіривши матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Юран-Холдинг"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 28.07.2011р.

у справі№ 5023/2440/11 Господарського суду Харківської області

за позовомПублічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"

доПриватного підприємства "Юран-Холдинг"

простягнення 800246,56 грн.

та за зустрічним позовомПриватного підприємства "Юран-Холдинг"

доПублічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"

провизнання договору поступки права вимоги недійсним ВстановиВ:

Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Юран-Холдинг" та доданих до неї документів, колегія суддів дійшла висновку, що вона не може бути прийнята Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Так, визначаючи розмір ставки державного мита, яке підлягає сплаті до державного бюджету, заявником не було враховано наступне.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита.

Згідно частини 1 статті 46 цього Кодексу державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Відповідно до підпункту "г" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" державне мито із касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору у першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Підпунктом "а" цієї статті передбачено, що із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито сплачується в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а за підпунктом "б" із позовних заяв немайнового характеру сплачується 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.33 наказу Головної державної податкової інспекції від 22 квітня 1993 року за №15 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита" з позовних заяв, що носять одночасно майновий і немайновий характер, державне мито сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, і за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру.

Оскаржуючи прийняті у справі судові акти, скаржник у касаційній скарзі просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.07.2011р. та рішення Господарського суду Харківської області від 01.06.2011р., якими первісний позов задоволено повністю: стягнуто з Приватного підприємства "Юран-Холдинг" на користь Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" 634557,02грн. основної заборгованості, 38920,60 грн. 3% річних, 126770,94 грн. інфляційних витрат; в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Тобто, заявник фактично просить переглянути постанову господарського суду апеляційної інстанції у повному обсязі, які включають як майнові вимоги за первісним позовом так і немайнові вимоги за зустрічним позовом, враховуючи, що постанова оскаржується в цілому, то і мито повинно обраховуватись у відповідності до висунутих касаційних вимог.

За таких обставин, додану до матеріалів касаційної скарги квитанцію № 18 від 29.07.2011р. про перерахування Приватним підприємством "Юран-Холдинг" державного мита в сумі 85грн. за подання касаційної скарги не може бути визнане судом належним доказом сплати державного мита у встановленому законодавством розмірі, оскільки мито обраховано тільки з врахуванням вимог немайнового характеру за зустрічним позовом і не враховано вимоги за первісним позовом, які носять майновий характер.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 86, 108, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Юран-Холдинг" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.07.2011р. у справі №5023/2440/11 Господарського суду Харківської області повернути без розгляду.

Головуючий                                                                                Т. Дроботова

Судді                                                                                                    Н. Волковицька

                                                                                                    Л. Рогач