Ухвала суду № 18372127, 06.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" вересня 2011 р.                               м. Київ                                        К/9991/16004/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Карася О.В., Рибченка А.О., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ –Сервіс»на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.03.2011 року у справі № 2а-7897/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ –Сервіс»до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення

          Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ –Сервіс» (далі-ТОВ «АРМ –Сервіс», позивач) до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку (далі-ДПІ у у м. Сєвєродонецьку, відповідач) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення – рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13.12.2010 року позовні вимоги задоволено частково.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.03.2011 року, скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13.12.2010 року, адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач 18.03.2011 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 25.03.2011 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.03.2011 року залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 99 КАС України.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що за результатом документальної невиїзної камеральної перевірки достовірності заявленої ТОВ «АРМ –Сервіс»суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість податковим органом складено акт №1815/16-23473764 від 19.08.2010, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0001501600/0 від 19.08.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 у сумі 689555,00грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням податкового органу, позивач 19.10.2010 звернувся з даним позовом до суду, який за результатом розгляду справи, судом першої інстанції було задоволено частково.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позовні вимоги без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем було пропущено для звернення до суду, встановлений ч.5 ст. 99 КАС України, та не зазначено причин такого пропуску.

Так, згідно ч.5 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Отже, відповідно до наведеної норми Закону позовні вимоги щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень повинні пред’являтися протягом одного місяця з моменту виникнення права на таке звернення.

Підпунктом 4.6 пункту 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України № 253 від 21.06.2001 (далі-Порядок), визначено, що податкове повідомлення вважається направленим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом с повідомленням про вручення.

Якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення (підпункт 4.9 пункту 4 Порядку).

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом було складено акт №133/01-21 від 19.08.2010 про неможливість вручення ТОВ «АРМ –Сервіс»акту перевірки №1815/16-23473764 від 19.08.2010, в якому причини неможливості вручення - зафіксовано довідку ГВПМ №773/7/26-10 від 16.08.2010 про відсутність підприємства за місцезнаходженням, а також акт №134/01-21 від 19.08.2010 про неможливість вручення ТОВ «АРМ –Сервіс»податкового повідомлення-рішення №0001501600/0 від 19.08.2010, в якому також причини неможливості вручення - зафіксовано довідку ГВПМ №773/7/26-10 від 16.08.2010 про відсутність підприємства за місцезнаходженням, у зв’язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення 19.08.2010 було розташовано на дошці податкових оголошень.

Залишаючи без розгляду позовні вимоги, суд апеляційної інстанції вказав на не зазначення позивачем причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом та відсутність клопотання про його поновлення.

Проте, судом не було враховано той факт, що причиною для неможливості вручення податкового повідомлення-рішення від 19.08.2010 зазначено довідку про відсутність підприємства за місцезнаходженням від 16.08.2010, тобто до моменту прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що висновок апеляційного суду зроблений при неповному з’ясуванні обставин справи, тому судове рішення не може бути визнано таким що постановлене з дотриманням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 210, 221, 223, 227, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ –Сервіс»задовольнити частково, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.03.2011 року у справі № 2а-7897/10/1270 скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ О.В. Карась

___ А.О. Рибченко

___ О.І. Степашко

___ М.О. Федоров