Ухвала суду № 18370654, 07.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" вересня 2011 р.                     м. Київ                                        К/9991/25224/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Островича С.Е., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника позивача –Сидорук Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Престиж»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року

у справі № 2-а-16327/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Престиж»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Престиж»(далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова (далі –відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 03 вересня 2010 року № 0002332330/0 та від 18 вересня 2010 року № 0002332330/1 в частині визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток у розмірі 122259,60 грн., у т.ч. 101883,00 грн. –основний платіж, 20376,60 грн. штрафні (фінансові) санкції; про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 17 грудня 2010 року № 0002332330/2 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток у розмірі 122259,60 грн., у т.ч. 101883,00 грн. –основний платіж, 20376,60 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року позов задоволено у повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 03 вересня 2010 року № 0002332330/0, від 18 вересня 2010 року № 0002332330/1 та від 17 грудня 2010 року № 0002332330/2 в частині визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток у розмірі 122259,60 грн., у т.ч. 101883,00 грн. –основний платіж, 20376,60 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ «ТД «Престиж», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, посилаючись на те, що постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року є законною та обґрунтованою, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Ленінському районі м. Харкова провела планову виїзну перевірку ТОВ «ТД «Престиж»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 31 березня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої був складений акт від 17 серпня 2010 року № 2446/23-304/31690708.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що мало вираз у заниженні податку на прибуток на загальну суму 766836,00 грн., у тому числі: за 1 квартал 2008 року 85222,00 грн., за 1 квартал 2009 року на суму 182514,00 грн., за 2 квартал 2009 року на суму 171354,00 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 327746,00 грн.

03 вересня 2010 року ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення –рішення № 0002332330/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «ТД «Престиж»суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 1112792,60 грн., у тому числі 766836,00 грн. –за основним платежем, 345956,60 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення –рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого рішенням ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 29 вересня 2010 року №9128/10/25-016 «Про результати розгляду первинної скарги»скаргу ТОВ «ТД «Престиж»було залишено без задоволення, а податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002332330/1 на аналогічні суми нарахувань.

Разом з цим, рішенням ДПА у Харківській області від 07 грудня 2010 року № 4564/10/25-103 «Про результати розгляду повторної скарги»було скасовано податкове повідомлення-рішення від 03 серпня 2010року № 0002332330/0 (від 18 вересня 2010 року № 0002332330/1) з податку на прибуток в частині 990532,60 грн. (основного платежу –664953,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій –325579,60 грн.) та в цій частині рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 29 вересня 2010 року №9128/10/25-016, прийняте за результатами розгляду первинної скарги.

17 грудня 2010 року ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на виконання вказаного рішення ДПА у Харківській області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002332330/2, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «ТД «Престиж» суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 122259,60 грн., у тому числі 101883,00 грн. –за основним платежем, 20376,60 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, відсутні підстави для виключення зі складу валових витрат витрат по оплаті вартості маркетингових та інформаційно-консультаційних послуг, оскільки пунктом 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначені випадки, коли витрати не відносяться до складу валових витрат та у вказаному пункті відсутні випадки про заборону включення до складу валових витрат вартості придбаних маркетингових послуг з метою розширення ринку збуту та збільшення обсягів продажу, у зв’язку з чим витрати позивача з придбання вказаних послуг є такими, що спрямовані на забезпечення попиту на продукцію позивача, а отже –спрямовані на забезпечення отримання в майбутньому доходів по його виробництву, а тому належать до господарської діяльності позивача в розумінні податкового законодавства.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що витрати позивача по оплаті вартості маркетингових та інформаційно-консультаційних послуг не підтверджені належними первинними бухгалтерськими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Закону України Про оподаткування прибутку підприємств», а також із відсутності доказів використанні вказаних послуг у господарській діяльності позивача.

Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність – будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пунктом 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пунктом 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлені особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат платника податку.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Пунктом 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів

Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

Як зазначено в акті перевірки, перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»показників за період з 01 жовтня 2007 року по 31 березня 2010 року у загальній сумі 636383022,00 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з придбання товарів (кондитерських виробів), витрати на маркетингові послуги, інформаційно-консультаційні послуги, транспортні послуги, оренда приміщень, послуги зв’язку та Інтернету, обслуговування комп’ютерної та офісної техніки.

Згідно довідки АА № 313655 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т. 1 арк. справи 87), основним видом діяльності ТОВ «ТД «Престиж»за КВЕД є оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами (51.36.0). Такий статус позивача означає, що для нього регулярною, постійною та суттєвою є діяльність, пов’язана із продажем кондитерської продукції.

Наказом ТОВ «ТД «Престиж»від 25 грудня 2009 року № 161 було затверджено план міроприємств з розширення ринку збуту та збільшення об’ємів продажу кондитерської продукції «Бісквіт-Шоколад»у різних регіонах України.

Пунктом 1 плану міроприємств з розширення ринку збуту та збільшення об’ємів продажу кондитерської продукції «Бісквіт-Шоколад»у різних регіонах України, який є додатком № 1 до наказу № 161 від 25 грудня 2009 року, було визначено укладення договорів з регіональними представництвами по: маркетингових послугах (дослідженням); наданню консультування (маркетингового консультування) з питань комерційної діяльності та управління, пов’язаного з організацією та контролем за просуванням продукції; по наданню послуг, пов’язаних з вивченням попиту та потенційних можливостей ринку, портрету споживача в цілях збільшення збуту кондитерської продукції; по наданню послуг, пов’язаних із дослідженням коньюктури ринку та виявлення суспільної думки про кондитерську продукцію; інших договорів для виконання плану.

На виконання вказаного вище плану 31 грудня 2009 року ТОВ «ТД «Престиж»(замовник) були укладені договори № 4/10, № 5/10, № 6/10, № 7/10, № 11/10, № 12/10, № 12/10, № 14/10 з фізичними особами підприємцями (виконавці), відповідно до умов яких замовник замовляє, а виконавець надає послуги, пов’язані з вивченням потенційних можливостей кондитерського ринку, попиту споживачів в цілях покращення збуту кондитерської продукції ринку у, відповідно, Тернопільському, Херсонському, Закарпатському, Хмельницькому, Полтавському, Київському, Запорізькому, Рівненському регіонах на умовах, визначених цими договорами, із можливим використанням товарно-матеріальних цінностей, які належать замовнику (пункт 1.1 статті 1 договорів). Об’єктом послуг по цих договорах є кондитерська продукція (вироби) ТМ «Бісквіт-Шоколад»(пункт 1.3 статті 1 договорів). Направленість послуг, у тому числі, але не виключно: визначення потреби ринку і можливостей продажу об’єкта послуг; визначення середньо ринкової ціни на об’єкти послуг; визначення технічних характеристик аналогічних об’єктів послуг, що пропонуються на ринку іншими виробниками (розповсюджувачами, продавцями); визначення та систематизація даних про ціни на аналогічні об’єкти послуг; проведення презентацій, дегустацій, акцій (кондитерських виробів), а також виявлення суттєвих переваг в характеристиках кондитерських виробів; визначення соціально-демографічного портрету покупців об’єкта послуг; здійснення пошуку оптимальних контрагентів (клієнтів) для продажу об’єкта послуг; зустрічі (переговори, інструктаж, атестація) з дистриб’юторами відповідного регіону; можливість та доцільність проведення рекламних кампаній; організація презентацій з метою ознайомлення споживачів з новими видами продукції (пункти 1.7 статті 1 договорів). Виконавець зобов’язаний складати звіт (рекомендації) про надані послуги та надавати його замовнику в строк до 5 числа місяця, наступного за звітним (пункт 2.1 статті 2 договорів). Факт надання послуг і підставою для оплати являється підписаний сторонами акт прийому-передачі виконаних робіт (послуг) (пункт 4.2 статті 4 договорів).

Матеріали справи (т. 1 арк. справи 114-250, т. 2 арк. справи 1-62) містять акти здачі-прийому виконаних робіт, звіти про соціологічні опитування, інформаційні довідки, довідки з місць проведення анкетування, які відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Матеріали справи містять також довідку ТОВ «ТД «Престиж»№ 56 від 08 вересня 2010 року, з якої вбачається, що за результатами проведених маркетингових міроприємств по розширенню ринку збуту, позивачем у 1 та 2 кварталах 2010 року були заключні договори купівлі-продажу кондитерських виробів з новими покупцями у Житомирському, Тернопільському, Дніпропетровському, Одеському та Херсонському регіонах.

Аналіз фінансового результату (економічної вигоди) від продажу (реалізації) кондитерських виробів (продукції) за 1 квартал 2010 року (т. 1 арк. справи 169) свідчить про зростання прибутку ТОВ «ТД «Престиж»від продажу кондитерських виробів, зокрема, у січні 2010 року –59,4 тис. грн., у лютому 2010 року –301,0 тис. грн., у березні 2010 року –304,1 тис. грн., та динаміку рентабельності продажів, зокрема, у січні 2010 року –2%, у лютому 2010 року –6%, у березні 2010 року –6%.

З огляду на встановлене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі послуги як просування товару на ринку, маркетингові послуги (дослідження) інформаційно-консультаційні послуги, пов’язані з організацією і контролем за просуванням продукції, пов’язані з господарською діяльністю позивача, оскільки спрямовані на забезпечення отримання в майбутньому доходів від його продажу. Крім того, є обґрунтованим висновок суду, що метою укладених позивачем з фізичними особами –підприємцями договорів від 31 грудня 2009 року є збільшення обсягів продажу товару, завоювання ринкових позицій продукції позивача. Отже, вартість таких послуг може бути віднесена до складу валових витрат позивача відповідно до положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не було порушено вимог пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв’язку з чим донарахування податковим органом позивачу суми податкового зобов’язання з податку на прибуток за спірними податковими повідомленнями-рішеннями є неправомірним.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Престиж» задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року скасувати, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

           ______ С.Е. Острович

______ Н.Г. Пилипчук

______ М.О. Федоров