Ухвала суду № 18370639, 07.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"07" вересня 2011 р.                               м. Київ                                        К-29190/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Островича С.Е., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника позивача –Серединського О.Л.,

представника відповідача-1 –Ярмака М.М.,

розглянувши в у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську

та заяву Заступника прокурора Луганської області про приєднання до касаційної скарги

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року

у справі №2а-3047/10/1270

за позовом Приватного підприємства «Етана»

до           1. Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську;

          2. Головного управління Державного казначейства України у Луганській області

за участю Прокуратури Луганської області

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Етана»(далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську (далі –відповідач-1) та Головного управління Державного казначейства України у Луганській області (далі –відповідач-2) про стягнення з Державного бюджету України на користь ПП «Етана»суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість: за листопад 2009 року –у розмірі 336032,00 грн., за грудень 2009 року –у розмірі 519660,00 грн., за січень 2010 року –у розмірі 936261,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Етана»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковим деклараціям за листопад, грудень 2009 року та січень 2010 року у сумі 1791953,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Етана»судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1700,00 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Ленінська МДПІ у м. Луганську, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В заяві про приєднання до касаційної скарги Прокуратура Луганської області підтримала вимоги касаційної скарги Ленінської МДПІ у м. Луганську.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача-1, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга Ленінської МДПІ у м. Луганську задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ПП «Етана»подало до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2009 року, у якій підприємство звітувало з наступними показниками: експортні операції, що оподатковуються за нульовою ставкою –2646944,00 грн. (рядок 2.1), усього податкового кредиту –519660,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту склала від’ємне значення –519660,00 грн. (рядок 18.2), залишок від’ємного значення попереднього звітного періоду –336032,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 336032,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку –336032,00 грн. (рядок 25.1). Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

ПП «Етана»подало до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року, у якій підприємство звітувало з наступними показниками: експортні операції, що оподатковуються за нульовою ставкою –4738294,00 грн. (рядок 2.1), усього податкового кредиту –936573,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту склала від’ємне значення –936573,00 грн. (рядок 18.2), залишок від’ємного значення попереднього звітного періоду –519660,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 519660,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку –519660,00 грн. (рядок 25.1). Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

ПП «Етана»подало до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року, у якій підприємство звітувало з наступними показниками: усього податкових зобов’язань –(-) (рядок 9), усього податкового кредиту –(-) грн. (рядок 17), залишок від’ємного значення попереднього звітного періоду –936573,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 936261,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку –936261,00 грн. (рядок 25.1). Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

Ленінська МДПІ у м. Луганську провела позапланову виїзну перевірку ПП «Етана»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за листопад, грудень 2009 року та січень 2010 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в жовтні, листопаді та грудні 2009 року, за результатами якої було складено довідку № 180/23-616/34642719 від 15 березня 2010 року.

В довідці було вказано, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за листопад 2009 року у сумі 336032,00 грн., за грудень 2009 року у сумі 519660,00 грн. та січень 2010 року у сумі 936261,00 грн., що пов’язано з відслідкуванням ланцюга постачання в рамках дії наказу ДПА України від 18 серпня 2005 року № 350 з урахуванням змін, внесених наказом ДПА України від 20 жовтня 2009 року № 568. Остаточні висновки щодо відшкодування заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад, грудень 2009 року та січень 2010 року при отриманні відповідей по направленим запитам.

Також у вказаній довідці було зазначено, що при перевірці достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість не встановлено порушення порядку ведення податкового обліку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами зустрічних перевірок, з урахуванням того, що податковим органом не приймалися рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вказані податкові періоди.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами позапланової виїзної перевірки ПП «Етана»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за листопад, грудень 2009 року та січень 2010 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в жовтні, листопаді та грудні 2009 року, Ленінською МДПІ у м. Луганську було складено довідку № 180/23-616/34642719 від 15 березня 2010 року, яка є засобом реалізації відповідачем владних управлінських функцій відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У вказаній довідці було вказано, що при перевірці достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість не встановлено порушення порядку ведення податкового обліку.

Зокрема, у вказаній довідці було зазначено, що згідно з поданою ПП «Етана»податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2009 року від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту складає 336032,00 грн. За наслідками проведеної виїзної позапланової документальної перевірки за жовтень 2009 року, результати якої оформлено актом від 15 грудня 2009 року № 1134/23-616/34642719, підтверджено правомірність визначення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2009 року. Згідно з поданою ПП «Етана»податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2009 року від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту складає 519660,00 грн. За наслідками проведеної документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації, результати якої оформлено довідкою від 24 грудня 2009 року № 785/16/34642719 порушень не встановлено. Згідно з поданою ПП «Етана»податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2009 року від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту складає 936573,00 грн. За наслідками проведеної документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації, результати якої оформлено довідкою від 05 лютого 2010 року № 204/16/34642719 порушень не встановлено.

Також у довідці встановлено, що основним постачальником у листопаді та грудні 2009 року було ТОВ «Трейд-Груп-Мар», яке згідно договору від 20 травня 2009 року № 1/05 та додаткових угод до нього та на підставі податкових накладних, перелік яких наведено на 7 аркуші довідки (арк. справи 114) реалізувало вугілля кам’яне на загальну суму 3113516,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 518919,33 грн., що складає 99,8% від загальної суми дозволеного податкового кредиту листопада 2009 року; а також на підставі податкових накладних, перелік яких наведено на 11 аркуші довідки (арк. справи 118) реалізувало вугілля кам’яне на загальну суму 7587157,21,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1264526,21 грн., що складає 99,8% від загальної суми дозволеного податкового кредиту грудня 2009 року. Фактичне відвантаження товару підтверджується видатковими накладними та актами приймання-передачі.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного пункту Закону регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Наявність у позивача бюджетного відшкодування у сумі 1791953,00 грн. відповідачем-1 не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначеної суми.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону).

Як вбачається з пунктів 3.2.4, 3.3.4, 3.4.4 «Перевірка достовірності нарахування суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад, грудень 2009 року та за січень 2010 року»довідки, перевіркою показників довідки щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду не встановлено порушення.

Разом з цим, у довідці було вказано, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за листопад 2009 року у сумі 336032,00 грн., за грудень 2009 року у сумі 519660,00 грн. та січень 2010 року у сумі 936261,00 грн., що пов’язано з відслідкуванням ланцюга постачання.

Колегія суддів відзначає, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

В зв'язку з цим, посилання податкового органу на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатом зустрічної перевірки постачальника позивача визнається колегією суддів необґрунтованим, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не приймалися рішення про зменшення позивачу заявленої суми бюджетного відшкодування або рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування у розмірі 1791953,00 грн. в розумінні підпунктів «б», «в»підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, відповідно до вищевикладених приписів Закону України «Про податок на додану вартість»Ленінська МДПІ у м. Луганську мала подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Обов’язок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», не був виконаний Ленінською МДПІ у м. Луганську, чим були порушені права позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшли правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на те, що позивач не мав права на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту, в залежності від якого і визначається сума бюджетного відшкодування, з урахуванням того, що податковим органом не отримана відповідь від ТОВ «Трейд-Груп-Мар»на запит про надання пояснень та копій документів, підтверджуючих взаємовідносини з ПП «Етана»за перевіряємі періоди, оскільки право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не залежить від сплати податку на додану вартість продавцем та його постачальниками. Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та відповідно бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську та заява Заступника прокурора Луганської області про приєднання до касаційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську та заяву Заступника прокурора Луганської області про приєднання до касаційної скарги залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

           ______ С.Е. Острович

______ Н.Г. Пилипчук

______ М.О. Федоров