Ухвала суду № 18365845, 31.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"31" серпня 2011 р.                               м. Київ                                        К-14749/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Торезі Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2008 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2008 року

у справі № 2-а-3003/08

за позовом Державного підприємства «Торезантрацит»

до Державної податкової інспекції у місті Торезі Донецької області

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень – рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство «Торезантрацит»(далі –позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Торезі Донецької області (далі –відповідач) про визнання недійсними й скасування податкових повідомлень –рішень № 0002341510/0, № 0002371510/0, № 0002351510/0, № 0002361510/0 від 14 вересня 2007 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2008 року позов задоволено повністю. Визнано неправомірними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Торезі № 0002341510/0, № 0002371510/0, № 0002351510/0, № 0002361510/0 від 14 вересня 2007 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Торезантрацит»витрати по сплаті державного мита в сумі 3,40 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2008 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2008 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Торезі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2008 року і постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ДП «Торезантрацит», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить касаційну скаргу ДПІ у м. Торезі залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2008 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Торезі провела невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати земельного податку, плати за користування надрами, збору за геологорозвідувальні роботи ДП «Торезантрацит», за результатами якої було складено акт № 934/15-0/32366906 від 07 вересня 2007 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем статті 17 Закону України «Про плату за землю», пункту 181 Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 1014, пункту 131 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 року № 115, підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що мало вираз у порушенні граничного терміну сплати суми узгодженого податкового зобов’язання із земельного податку, збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, плати за користування надрами.

14 вересня 2007 року ДПІ у м. Торезі на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення –рішення № 0002351510/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку більше 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання із земельного податку в розмірі 58755,72 грн. до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 50 % в сумі 29377,87 грн.

14 вересня 2007 року ДПІ у м. Торезі на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення –рішення № 0002371510/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку більше 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання зі збору на геологорозвідувальні роботи в розмірі 111926,90 грн. до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 50 % в сумі 55963,45 грн.

14 вересня 2007 року ДПІ у м. Торезі на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення –рішення № 0002361510/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 365 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання із земельного податку в розмірі 4839,33 грн. до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 50 % в сумі 2419,67 грн.

14 вересня 2007 року ДПІ у м. Торезі на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення –рішення № 0002341510/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 88 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання зі сплати за користування надрами загальнодержавного значення в розмірі 9810,50 грн. до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 20 % в сумі 1962,10 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що норма пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не встановлює право чи обов’язок саме органу державної податкової служби якимось чином змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, об’єктом застосування штрафу у розмірі 2419,67 грн. ДПІ у м. Торезі визначила сплачену позивачем суму 4839,33 грн., яка складається з двох платежів, здійснених позивачем згідно платіжних доручень: № 11/1983 від 31 липня 2007 року та № 11/2369 від 30 серпня 2007 року в рахунок погашення узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на землю за червень 2007 року, які враховані податковим органом у погашення зобов’язань згідно розрахунку № 1453 від 31 січня 2006 року. Об’єктом застосування штрафу у розмірі 29377,87 грн. ДПІ у м. Торезі визначила сплачену позивачем суму 58755,72 грн., яка складається з двох платежів, здійснених позивачем згідно платіжних доручень: № 11/1982 від 31 липня 2007 року та № 11/2368 від 30 серпня 2007 року в рахунок погашення узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на землю за червень 2007 року, які враховані податковим органом у погашення зобов’язань згідно розрахунку № 2420 від 20 лютого 2007 року. Об’єктом застосування штрафу у розмірі 1962,10 грн. ДПІ у м. Торезі визначила сплачену позивачем суму 9810,50 грн., яка складається з двох платежів, здійснених позивачем згідно платіжних доручень: № 11/1905 від 17 липня 2007 року та № 11/2180 від 17 серпня 2007 року в рахунок оплати за використання природних ресурсів (копалин) по розстроченим платежам згідно рішення ДПІ у м. Торезі № 31/24-012-1 від 21 травня 2007 року, які враховані податковим органом у погашення зобов’язань згідно розрахунку № 5904 від 25 квітня 2007 року. Об’єктом застосування штрафу у розмірі 1962,10 грн. ДПІ у м. Торезі визначила сплачену позивачем суму 9810,50 грн., яка складається з двох платежів, здійснених позивачем згідно платіжних доручень: № 11/1905 від 17 липня 2007 року та № 11/2180 від 17 серпня 2007 року в рахунок оплати за використання природних ресурсів (копалин) по розстроченим платежам згідно рішення ДПІ у м. Торезі № 31/24-012-1 від 21 травня 2007 року, які враховані податковим органом у погашення зобов’язань згідно розрахунку № 5904 від 25 квітня 2007 року. Об’єктом застосування штрафу у розмірі 55963,45 грн. ДПІ у м. Торезі визначила сплачену позивачем суму 111926,90 грн., яка складається з трьох платежів, здійснених позивачем згідно платіжних доручень: № 11/1906 від 17 липня 2007 року, № 11/2202 від 20 серпня 2007 року та № 11/2311 від 29 серпня 2007 року в рахунок оплати збору за геологорозвідувальні роботи за перший та другий квартал 2007 року, які враховані податковим органом у погашення зобов’язань згідно розрахунку № 23930 від 05 лютого 2007 року.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як встановлено абзацом 1 підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Колегія суддів відзначає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у місті Торезі Донецької області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2008 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Торезі Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

           ______ О.М. Нечитайло

           ______ Н.Г. Пилипчук

           ______ М.О. Федоров