Ухвала суду № 18365715, 08.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"08" вересня 2011 р.                               м. Київ                                        К-29703/10

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е.

Бившевої Л.І.

Карася О.В.

Маринчак Н.Є.

Степашка О.І. розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атекс»до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому після доповнення позовних вимог просив скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0003132305/0 від 18.09.09 р., № 0003132305/1 від 12.01.10 р., № 0003132305/2 від 16.02.10 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року, позов був задоволений.

У касаційній скарзі, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання про скасування зазначених рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для прийняття ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0003132305/0 від 18.09.09 р. є акт № 4768/2305/32135041 від 10.09.09 р. про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Атекс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.08 р. по 31.03.09          р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.08 р. по 31.03.09 р.

Позивач, скориставшись правом адміністративного оскарження, оскаржив податкове повідомлення-рішення № 0003132305/0 від 18.09.09 р. спочатку до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова та в подальшому до ДПА в Харківській області. За результатами розгляду поданих підприємством первинної та повторної скарг рішеннями органі ДПС оскаржене податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Проте ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова в процесі та після закінчення процедури адміністративного оскарження були прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0003132305/1 від 12.01.10          р., № 0003132305/2 від 16.02.10 р., в яких сума податкового зобов'язання по ПДВ і застосовані штрафні санкції залишились незмінними.          

Порядок та підстави прийняття нових податкових повідомлень-рішень після розгляду скарг платників податків в межах процедури адміністративного оскарження визначені в ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»і дана норма не передбачає прийняття нових рішень в разі залишення скарги без задоволення та без донарахування податкових зобов'язань та/або штрафних санкцій.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що вимоги в цій частині є законними та такими, що підлягають задоволенню, а податкові повідомлення рішення № 0003132305/1 від 12.01.10 р., № 0003132305/2 від 16.02.10 р. - скасуванню.

Відповідно п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно приписів ст. 3 Закону України «Про систему оподаткування»одним із принципів побудови системи оподаткування є обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства, слід відмітити, що сума податкового кредиту має бути відображена в документі обов'язкової податкової звітності платника ПДВ за той звітний податковий період, коли виник об'єкт оподаткування, тобто, коли була здійснена господарська операція, яка є об'єктом оподаткування ПДВ. Юридичною гарантією захисту прав платника податків, який здійснює господарську операцію з придбання товарів (робіт, послуг), на формування податкового кредиту з ПДВ за господарською операцією, в якій він бере участь, є приписи п. 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в силу яких в разі не отримання на свою вимогу від контрагента податкової накладної, платник ПДВ наділений правом подати до податкового органу скаргу на такого контрагента і сформувати податковий кредит за цією господарською операцією саме на підставі скарги.

Разом з тим, оскільки в п. 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»законодавцем зазначено про наявність у платника податків саме права на подання скарги, а не обов'язку її подання, то не реалізація цього права з будь-яких причин не має своїм правовим наслідок втрату права на податковий кредит.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій відповідачем при проведенні перевірки не було встановлено фактів відмови контрагентів у видачі податкових накладних на вимогу позивача. Також не надано доказів того, що вказані в додатку № 10 до акту перевірки податкові накладні були отримані позивачем в інші звітні періоди, ні та, коли вони були включені до податкового кредиту.

Відповідно п. 7 4.5 та п. 7.5.1 ст. 7 до Закону України «Про податок на додану вартість»право платника ПДВ на збільшення податкового кредиту має бути реалізовано не пізніше від звітного податкового періоду отримання платником ПДВ від свого контрагента відповідної належно складеної податкової накладної.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що відповідачем не доведено порушення ТОВ «Атекс»вимог п. 7.2.6 і п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у спірних правовідносинах.

Наявними у справі копіями податкових накладних підтверджено, що контрагенти позивача виконали обов'язок по складанню податкових накладних, належно оформивши ці накладні за формою та змістом. Приєднані до матеріалів справи копії податкових накладних не мають недоліків, які згідно п. 7.2.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95 р. та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за №168/704, спричиняють втрату означеними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

С.Е. Острович

Судді (підписи) Л.І. Бившева

О.В. Карась

Н.Є. Маринчак

О.І. Степашко Згідно з оригіналом

Секретар судового засідання                                                   С.В. Хомініч

Суддя С.Е. Острович