Ухвала суду № 18364925, 30.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2011 року м. КиївК-18003/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Рибченка А.О.

Маринчак Н.Є.

Степашка О.І.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову господарського суду Львівської області від 01.10.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2008

у справі№ 25/269-А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Маркет-Матс”

до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова

про визнання неправомірною перевірки та зобовязання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Маркет-Матс” звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання неправомірною перевірки та зобовязання вчинити дії.

Постановою господарського суду Львівської області від 01.10.2007 позовні вимоги задоволено частково, податкове повідомлення-рішення №0002542321/0 від 17.07.2007 визнано нечинним та скасовано, в частині скасування акту перевірки №1588/23-409/23275120 від 16.07.2007 провадження закрито, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2008 постанову господарського суду Львівської області від 01.10.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано 19.06.2006 до відповідача податкову декларацію з ПДВ за травень 2006 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 191188 грн. на поточний рахунок.

Відповідачем з 15.08.2006 по 18.08.2006 було проведено позапланову виїзну перевірку для визначення достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування та складена довідка №977/23-024/23275120/914 від 23.08.2006.

На підставі висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002542321/0 від 17.07.2007, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2006 року.

Виконання позивачем умов зовнішньоекономічного контракту №22-2005-2 від 22.12.2005 підтверджується: копією зовнішньоекономічного Контракту №22-2005-2 від 22.12.2005 з додатками, копіями рахунків фактур копією платіжного доручення №1 від 31.01.2006, копією попереднього повідомлення №20903004/6/006332 від 11.04.2006, копією транспортної накладної №4001052356, копією банківської виписки від 21.04.2006, копією Акту митного огляду товарів від 25.04.2006, належним чином оформленою вантажно-митною декларацією №209030004/6/007237, що підтверджується листом Західної регіональної митниці №10/57-12300 від 03.09.2007.

Також позивачем сплачено митні послуги та суми податку на додану вартість з імпорту в сумі 190000 грн. відповідно до платіжного доручення №430 від 21.04.2006.

Відповідно до п.п. 7.2.7 п. 7.2 ст. 7 Закону України „про податок на додану вартість” передбачено, що у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

Таким чином, зменшення податковим органом позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснено всупереч вимогам податкового законодавства, в звязку з цим, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову господарського суду Львівської області від 01.10.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2008 у справі № 25/269-А слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова відхилити.

Постанову господарського суду Львівської області від 01.10.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2008 у справі № 25/269-А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

Судді А.О. Рибченко

Н.Є. Маринчак

О.І. Степашко

Т.М. Шипуліна

Суддя М.О. Федоров