Ухвала суду № 18364919, 30.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2011 року м. КиївК-13456/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Рибченка А.О.

Маринчак Н.Є.

Степашка О.І.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.05.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.07.2008

у справі№ 2-24/17175-2007А

за позовом Приватної фірми „Мастер Геймс”

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі

про визнання нечинними податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма „Мастер Геймс” звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0006441501/0 від 26.06.2007, № 0006441501/1 від 12.09.2007, № 0006441501/3 від 22.11.2007 про застосування штрафних санкцій за порушення граничного терміну сплати податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 175300 грн.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.05.2008 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.07.2008 постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.05.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності сплати погоджених сум податкових зобовязань з податку на прибуток за лютий 2007 року та складено акт № 3432/15-1/20748947 від 12.06.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006441501/0 від 26.06.2007, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 10% за порушення граничного строку сплати на 13 днів узгодженого податкового зобовязання із податку на прибуток у сумі 175300 грн.

В порядку адміністративного оскарження, скарги позивача були залишені без задоволення та прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0006441501/1 від 12.09.2007, № 0006441501/3 від 22.11.2007.

У березні 2007 року позивачем проводилась документальна перевірка своєчасності сплати позивачем податку на прибуток та прийняте податкове повідомлення-рішення № 0004291501/0 від 20.03.2007 на суму 1922, 41 грн. (штрафні санкції за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобовязань по податку на прибуток в розмірі 10%), за порушення п. 16.4 ст. 16 Закону України № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобовязання з податку на прибуток по терміну сплати 10.02.2007. в сумі 35177 грн.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем платіжним дорученням № 3395 від 15.02.2007 сплачено зобовязання з податку на прибуток у сумі 19224,08 грн., прострочення платежу встановило 5 днів.

Відповідачем не звертаючи уваги на призначення платежів в платіжних дорученнях, зараховане платежі на погашення не поточних податкових зобовязань, а податкового боргу, що виник раніше з податку на додану вартість в порядку календарної черговості настання граничних строків сплати узгоджених зобовязань.

Відповідно до ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” права органів державної податкової служби не передбачають права самостійно, без згоди на то платника податків або відповідного рішення суду, визначати призначення платежу.

Орган державної податкової служби має право лише вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що відповідач не вправі самостійно, визначати призначення платежу та перераховувати платежі за поточними зобовязаннями позивача на погашення його податкового боргу, що виник раніше, оскільки платник податків має право самостійно визначати призначення платежів.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.05.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.07.2008 у справі № 2-24/17175-2007А слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі відхилити.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.05.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.07.2008 у справі № 2-24/17175-2007А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

Судді А.О. Рибченко

Н.Є. Маринчак

О.І. Степашко

Т.М. Шипуліна

Суддя М.О. Федоров