Ухвала суду № 18364562, 30.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2011 року м. КиївК-11546/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Маринчак Н.Є.

Степашка О.І.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2007 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року

у справі № 2-а-922/07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колор С.І.М.»

до Державної податкової інспекції у Рівненському районі

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Колор С.І.М.»(далі позивач) до Державної податкової інспекції у Рівненському районі (далі відповідач) задоволено повністю. Визнано нечинними в повному обсязі з моменту їх прийняття податкові повідомлення-рішення № 0000652351/0 від 16 квітня 2007 року та № 0000662351/0 від 16 квітня 2007 року.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2007 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року та прийняти нове рішення про відмову в позові повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну позапланову документальну перевірку з питань взаєморозрахунків між ТОВ «Колор С.І.М.»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний світ»за період з 01 липня 2005 року по 31 грудня 2006 року, за результатами якої складено акт № 42/23-141/31299514 від 10 квітня 2007 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000652351/0 від 16 квітня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 36 059,00 грн. (27 738,00 грн. основний платіж, 8 321,00 грн. штрафні (фінансові) санкції) та № 0000662351/0 від 16 квітня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 33 287,00 грн. (22 191,00 грн. основний платіж, 11 096,00 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 334/94-ВР) та підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 168/97-ВР).

Зазначений висновок податковим органом зроблено у звязку з тим, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2006 року у справі № 2-6959/06 визнано недійсними Статут ТОВ «Будівельний світ» з моменту його реєстрації, а саме з 12 вересня 2005 року, та Свідоцтво № 23088685 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Будівельний світ»з моменту видачі, а саме з 07 жовтня 2005 року.

Крім того, актом ДПІ у Суворовському району м. Одеси № 480/29-02 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Будівельний світ»з 07 жовтня 2005 року.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобовязань.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на момент проведення господарських операцій (серпень, вересень 2006 року) ТОВ «Будівельний світ»не було виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало статус платника податку на додану вартість.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання Свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі відхилити, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіМаринчак Н.Є.

Степашко О.І.

Федоров М.О.

Шипуліна Т.М.

Суддя А.О. Рибченко