Ухвала суду № 18354491, 07.09.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"07" вересня 2011 р. Справа № 2а-8555/10/0670

номер рядка статистичного звіту 8.2.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Кузьменко Л.В.

Пасічник С.С.,

за участю секретаря Бєляєвій Т.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 108 від 29.11.2010 р.,

ОСОБА_3., довіреність № 74 від 30.09.2010 р.,

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 518/10/10-0 від 08.02.2011 р.,

ОСОБА_5, довіреність № 4003/10/10-0 від 07.09.2011 р.,

ОСОБА_6, довіреність № 143/10/10-0 від 12.01.2011 р.,

від прокуратури: Алексєєва С.М., посвідчення № 99,

розглянувши апеляційні скарги Першого заступника прокурора Житомирської області, Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" березня 2011 р. у справі № 2а-8555/10/0670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баранівський молокозавод" <Текст >до Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Баранівський молокозавод" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції у Житомирській області від 13.08.2010 року №0000232301/2, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1604216,00 грн., з яких 465924,00 грн. - основний платіж та 1138292,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Баранівська міжрайонна державна податкова інспекція та Перший заступник прокурора Житомирської області звернулись до суду з апеляційними скаргами, в яких просять постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В апеляційний скаргах, зокрема зазначається, що реалізоване позивачем охолоджене молоко не є молочною продукцією, яка пройшла процес переробки молока. Зазначене молоко піддавалося лише попередній фізичній обробці (фільтрації, охолодженню) і є згідно Закону України "Про молоко та молочні продукти" молочною сировиною. Якщо переробне підприємство здійснює операції з перепродажу іншим переробним підприємствам молока без застосування до нього технологічного процесу з переробки, то таке підприємство в цій операції з перепродажу молока виступає як посередник, який придбав молоко в однієї особи та продав його іншій особі, а тому не має права на застосування норм абзацу першого пункту 11.21 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" і, відповідно, повинно застосовувати вимоги пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону, що платником зроблено не було.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, судова колегія вважає, що скарги задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.

Матеріалами справи стверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Баранівський молокозавод" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції у Житомирській області, яка є правонаступником ДПІ у Баранівському районі Житомирської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.08.2010 року №0000232301/2. В обґрунтування своїх вимог посилається на дотримання товариством умов, визначених п. 11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", для застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, дійшовши висновку, що відповідачем не доведено достатніми та неспростованими доказами неправомірності застосування ТОВ "Баранівський молокозавод" пільгового режиму оподаткування, передбаченого п. 11. 21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити таке.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було здійснено виїзну планову перевірку ТОВ "Баранівський молокозавод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, за наслідками якої складено акт від 13.05.2010 року №63/231/31318317.

Перевіркою встановлено, що в порушення п. 4.1 ст. 4, п. 11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 5 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, товариством включено суми ПДВ з реалізації молока охолодженого до складу податкових зобов'язань Декларації з ПДВ (дотаційної), що призвело до завищення податкових зобов'язань з ПДВ в цій декларації на 441707,00 грн.

Відповідач з посиланнями на ст. 1 Закону України "Про молоко та молочні продукти", Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій вважає, що реалізоване ВАТ "Баранівський молокозавод" охолоджене молоко не є молочною продукцією, яка пройшла процес переробки молока. Зазначене молоко піддавалося лише попередній фізичній обробці (фільтрації, охолодженню) і згідно з Законом України "Про молоко та молочні продукти" є молочною сировиною. Крім того, відповідач дійшов висновку, що молоко сире охолоджене не є готовим продуктом.

На підставі акту перевірки та за наслідками процедури апеляційного узгодження відповідачем 13.08.2010 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000232301/2, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1604216,00 грн., з яких 465924,00 грн. - основний платіж та 1138292,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до п. 11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Пунктом 5 Порядку обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 року №291, передбачено, що перерахування коштів сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними молоко та м'ясо в живій вазі здійснюється за платіжними дорученнями з поточного рахунка переробного підприємства за цінами відповідно до укладених договорів, а сум дотацій - з його небюджетного рахунка, відкритого в територіальному органі Державного казначейства (далі - небюджетний рахунок), на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників (крім тих, що ведуть особисте селянське господарство), які вони повинні відкрити в обслуговуючих банках протягом одного звітного періоду.

Оплата особистим селянським господарствам вартості поставлених ними переробному підприємству молока та м'яса в живій вазі і виплата дотацій здійснюється готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства або згідно з договорами доручення. Для виплати дотацій готівкою переробне підприємство подає територіальному органу Державного казначейства за місцем відкриття небюджетного рахунка платіжні доручення на перерахування необхідних сум коштів з небюджетного рахунка на свій поточний рахунок для подальшого отримання таких коштів готівкою та внесення у касу зазначеного переробного підприємства.

Переробні підприємства у кінці кожного робочого тижня перераховують половину зарахованої їм на поточний рахунок суми податку на додану вартість, нарахованого на обсяги поставленої ними готової продукції, на небюджетні рахунки. Остаточний розрахунок належної до перерахування на небюджетний рахунок суми податку на додану вартість проводиться щомісяця відповідно до окремої податкової декларації.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 року за №893/4186 (з відповідними змінами та доповненнями), до готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам (рахунок 26 "Готова продукція").

Отже, достатньою умовою для кваліфікації продукції як готової є її визначення як такої в умовах договорів, укладених з замовниками продукції.

Реалізація позивачем продукції здійснювалась ТОВ "Андрушівський молокозавод". Відповідно до п. 1.1 договору від 25.02.2009 року №19, укладеного між ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" (покупець) та ТОВ "Баранівський молокозавод" (постачальник), останнє зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору наступну готову продукцію постачальника: молоко коров'яче незбиране, яке на виробничих молокопереробних потужностях постачальника пройшло процес первинної обробки (охолодження, очищення, фільтрація молока сирого) та відповідає вимогам ДСТУ 3662-97.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що реалізоване позивачем молоко коров'яче незбиране, яке відповідає вимогам ДСТУ 3662-97, у розумінні зазначеного правового регулювання є готовою продукцією товариства, що спростовує доводи відповідача про безпідставну виплату позивачем дотацій товаровиробникам.

Твердження податкової інспекції стосовно того, що ТОВ "Баранівський молокозавод" не здійснювало переробку молока, а лише його попередню обробку, спростовується матеріалами справи.

Так, відповідачем не заперечується, що ТОВ "Баранівський молокозавод" відноситься до переробних підприємств, має власні виробничі потужності, тому зобовязане вести окремий бухгалтерський облік молока та молочних продуктів, виготовлених з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока, та окремо облік іншої продукції.

Статус позивача як переробного підприємства підтверджується довідкою зі статистики, згідно якої підприємству присвоєно код 15.51.0 (перероблення молока та виробництво сиру).

Відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 30.12.1997 року №882, який призначено для використання органами центральної та місцевої державної виконавчої влади, фінансовими органами статистики та всіма субєктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні, обєктом класифікації в ДКПП є продукція та послуги, створені внаслідок усіх видів економічної діяльності.

Вказаним класифікаторм передбачено, що до продукції розведення великої рогатої худоби під кодом 01.21.20 відноситься молоко великої рогатої худоби. При цьому ця підкатегорія включає молоко корів стада молочного та мясного, молоко буйволиць, ячих і т.ін., сире чи первинне оброблене в межах господарства (ферми). Ця підкатегорія не включає молоко, оброблене за межами господарства (15.51).

У свою чергу до продукції харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів віднесено під кодом 15.51 молоко та молочні продукти, а також під кодом 15.51.1 молоко рідке та вершки. При цьому підкатегорія 15.51.11 "молоко рідке" включає в себе молоко незбиране, частково чи повністю знежирене, нормалізоване, незгущене, без додання цукру, з вмістом жиру не більше 6%, а також "молоко рідке оброблене" (пастеризоване, стерилізоване, питне, пряжене, білкове, нежирне і т. ін.).

Таким чином, молоко незбиране, яке було оброблено шляхом нормалізації його показників з вмістом жиру не більше 6%, відповідно до вимог наведеного класифікатора слід вважати продукцією перероблення сільськогосподарських продуктів.

ТОВ "Баранівський молокозавод" закуповувало у сільськогосподарських товаровиробників молоко сире, яке після застосування до нього технологічного процесу на власних виробничих потужностях доводилося до відповідності вимогам, визначених умовами договору про закупівлю молока і молочних продуктів, тобто молоко повинно було відповідати вимогам ДСТУ-3662-97. При цьому у процесі переробки молока сирого та виготовлення молока коровячого незбираного, який проводився відповідно до технологічної карти, нормалізувалися його якісні характеристики, а саме, кислотність, білок, жирність, температура, чистота, тобто був отриманий новий продукт промислової переробки з нормалізованими якісними показниками.

Слід також зазначити, що із змісту п. 11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" вбачається, що законодавець не ставить в залежність правомірність виплати дотацій від того, поставляється переробним підприємством молоко чи молочна продукція.

Довідкою Управління агропромислового розвитку Баранівської районної державної адміністрації Житомирської області від 15.10.2010 року №220-1/2 стверджується, що ТОВ "Баранівський молокозавод" за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року здійснило виплату державних дотацій населенню за закуплене молоко у сумі 494769,92 грн. у встановленому чинним законодавством порядку за їх цільовим призначенням та у повному розмірі (а. с. 81).

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним, а позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування - такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення, ухваленого з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Першого заступника прокурора Житомирської області та Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.03.2011 р. у справі № 2а-8555/10/0670 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

<Текст >

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Л.В. Кузьменко

С.С. Пасічник

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Баранівський молокозавод" вул.Першотравневська 17,м.Баранівка,Баранівський район, Житомирська область,12700

3- відповідачу Баранівська міжрайонна державна податкова інспекція вул.Першотравнева,17,м.Баранівка,Баранівський район, Житомирська область,12700

4 - прок. Жит.обл. вул. 1-го Травня,11