Ухвала суду № 18353418, 20.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2011 р.Справа № 2а-14038/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ємельянової В.І.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засіданняАнтоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2011р. по справі

за позовом Приватного підприємства "Інтердім плюс"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, приватне підприємство «Інтердім плюс», звернулось до суду з позовом до Харківської обєднаної державної податкової інспекції, у якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення Харківської обєднаної державної податкової інспекції:

1)№ 0001022340/0 від 19.05.2010 року;

2)№ 0001022340/1 від 15.06.2010 року;

3)№ 0001022340/2 від 11.08.2010 року;

4)№ 0001022340/3 від 18.10.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на помилковість та необґрунтованість висновків відповідача при прийнятті оскаржуваних рішень, оскільки вказаний відповідачем в акті перевірки недолік податкових накладних не позбавляє позивача права на віднесення витрат до податкового кредиту.

Відповідач проти позову заперечував та вказав, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийнято відповідно до приписів чинного законодавства. Відповідач посилався на те, що під час перевірки діяльності позивача було встановлено факт недійсності податкових накладних, які були видані позивачеві його контрагентом товариством з обмеженою відповідальністю «Про-Будмонтаж».

Обґрунтовуючи правомірність податкових рішень, відповідач зазначив, що в період проведення операцій із позивачем товариство «Про-Будмонтаж» не знаходилось за юридичною адресою, а тому податковий орган прийшов до висновку, що податкові накладні, виписані контрагентом позивачу, не відповідають обовязковим реквізитам, що зазначені у Законі України «Про податок на додану вартість». Виходячи з цього, відповідач вважає, що задекларована позивачем сума не підтверджена податковими накладними та не підлягає включенню до податкового кредиту.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року задоволено позов приватного підприємства «Інтердім плюс».

Даним судовим рішенням скасовано податкові повідомлення - рішення Харківської обєднаної державної податкової інспекції № 0001022340/0 від 19.05.2010 року, № 0001022340/1 від 15.06.2010 року, № 0001022340/2 від 11.08.2010 року, № 0001022340/3 від 18.10.2010 року.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права. Апелянт зазначає, що позивачем було завищено задекларовану суму податкового кредиту по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Про-Будмонтаж», оскільки у виданих позивачеві податкових накладних вказане місцезнаходження ТОВ «Про-Будмонтаж», хоча в період виконання договору купівлі продажу та надання податкових накладних ТОВ «Про-Будмонтаж» фактично не знаходилось за юридичною адресою. На думку апелянта, відсутність у податковій накладній будь-якого з реквізитів, передбачених п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позбавляє покупця (у справі позивач) права на податковий кредит.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.04.2010 року працівниками Харківської обєднаної державної податкової інспекції була проведена невиїзна документальна перевірка приватного підприємства «Інтердім плюс» щодо взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Про-Будмонтаж».

За результатами перевірки було складено акт № 1509/234/35119221 від 30.04.2010 року (а.с. 10-18, т. 1). Згідно з висновками даного акту позивачем було занижено суму податку на додану вартість за період, що перевірявся, в розмірі 14240 грн. Відповідач вказував на ту обставину, що в податкових накладних, виданих позивачу товариством «Про-Будмонтаж», за період з 17.01.2008 року по 26.06.2008 року вказане місцезнаходження ТОВ «Про-Будмонтаж»: Харківська область, м. Зміїв, вул. Гагаріна, 9, кв. 9, хоча в період виконання договору ТОВ «Про-Будмонтаж» не знаходилось за вказаною юридичною адресою. Харківською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001022340/0 від 19.05.2010 року, яким приватному підприємству «Інтердім плюс» визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 21360 грн. (а.с. 19, т. 1).

В процесі адміністративного оскарження позивачем вказаного рішення скарги підприємства були залишені податковими органами без задоволення та прийняті податкові повідомлення рішення № 0001022340/1 від 15.06.2010 року, № 0001022340/2 від 11.08.2010 року, № 0001022340/3 від 18.10.2010 року (а.с. 20, 21, 23, т. 1) Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом з порушенням чинного законодавства, а відповідачем не надано обґрунтованих доводів щодо правомірності прийняття вказаних рішень.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10.01.2008 року між ТОВ «Про-Будмонтаж» та ПП «Інтердім плюс» укладено договір купівлі-продажу № 01/10, відповідно до якого ТОВ «Про-Будмонтаж» зобовязується передати, а ПП «Інтердім плюс» прийняти та оплатити переданий товар будівельні, сантехнічні та оздоблювальні матеріали в асортименті, кількості та по ціні відповідно до накладних з урахуванням ПДВ (а.с. 56, т. 1).

На виконання умов договору товариство «Про-Будмонтаж» надало підприємству «Інтердім плюс» податкові накладні (а.с. 104-123, т. 1).

Суми за вказаними накладними було включено позивачем до складу податкового кредиту.

Факт передачі товару підтверджено видатковими накладними (а.с. 124-143, т. 1), а оплата товару проводилась відповідно до платіжних доручень (а.с. 57-81, т. 1).

Висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на відсутності в податкових накладних дійсного місця розташування юридичної особи постачальника.

Колегія суддів вважає такий висновок податкового органу необґрунтованим та безпідставним, з огляду на наступне.

Згідно з приписами пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) ,на вимогу їх отримувача ,та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпункт 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює обовязкові реквізити, яким має відповідати податкова накладна:

- порядковий номер податкової накладної;

- дата виписування податкової накладної;

- повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

- податковий номер платника податку (продавця та покупця);

- місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

- опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм);

- повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

- ціну поставки без врахування податку;

- ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

- загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними.

Колегія суддів зазначає, що сума податку на додану вартість у розмірі 14240 грн., яка була включена позивачем до складу податкового кредиту за період, що перевірявся, підтверджена податковими накладними, що не заперечується сторонами по справі та встановлено в акті документальної перевірки.

Як вбачається із податкових накладних, виданих товариством «Про-Будмонтаж», місцезнаходження контрагента було зазначене як: Харківська область, м. Зміїв, вул. Гагаріна, 9/9.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» підтвердженням відсутності за місцезнаходженням юридичної особи може бути запис у Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Згідно з даними довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 30.04.2010 року ТОВ «Про-Будмонтаж» було зареєстроване Зміївською районною адміністрацією Харківської області за адресою: Харківська область, м. Зміїв, вул. Гагаріна, 9/9 (а.с. 185-186). Така ж адреса зазначена контрагентом позивача і в податкових накладних. Одночасно колегія суддів зазначає, що в реєстрі відсутні будь-які записи щодо відсутності підприємства за юридичною адресою.

Відповідно до пункту 6.2. Порядку заповнення податкової накладної № 166, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому, як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

В абзаці 1 пункту 5 Порядку № 166 зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно з даними довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців державна реєстрація ТОВ «Про-Будмонтаж» припинена 30.04.2009 року у звязку із визнання товариства банкрутом.

Податкові накладні були видані товариством «Про-Будмонтаж» позивачу протягом січня-червня 2008 року, тобто на момент складання податкових накладних та під час здійснення господарських операцій з ПП «Інтердім плюс» товариство «Про-Будмонтаж» було платником ПДВ, зареєстрованим в порядку передбаченому ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Отже, вищенаведене свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суму в розмірі 14240 грн., яка підтверджена податковими накладними, складеними ТОВ «Про-Будмонтаж», у зв'язку з придбанням позивачем товарів. Виходячи з цього, податкові повідомлення - рішення Харківської обєднаної державної податкової інспекції № 0001022340/0 від 19.05.2010 року, № 0001022340/1 від 15.06.2010 року, № 0001022340/2 від 11.08.2010 року, № 0001022340/3 від 18.10.2010 року прийняті з порушенням чинного законодавства та підлягають скасуванню. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2011р. по справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Ємельянова В.І.

Судді(підпис)

(підпис)Рєзнікова С.С. Макаренко Я.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 26.04.2011 р.