Постанова № 18351872, 15.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-5/11 Головуючий у 1-й інстанції: Приліпко В.М.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" вересня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого

суддів

при секретарі Хрімлі О.Г.,

Ганечко О.М.,

Файдюка В.В.,

Архіповій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18 січня 2011 року по справі за позовом Бахмацького районного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_5 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И Л А:

Бахмацький районний центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Бахмацького районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_5 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 5139,18 грн.

Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18 січня 2011 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18 січня 2011 року скасувати як таку, що прийнята неповноважним складом суду та прийняти нову про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції, оскільки судом порушено предметну підсудність відповідно до ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 2. ст. 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є розгляд і вирішення справи неповноважним судом.

Колегія суддів вважає, що розгляд та вирішення даної справи здійснений неповноважним складом суду з огляду на наступне.

Таким чином, склад суду не може вважатись повноважним, у звязку з чим колегія суддів вважає необхідним скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що ухвалена неповноважним складом суду, та у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України прийняти нове судове рішення.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог Бахмацького районного центру зайнятості, колегія суддів дійшла висновку, що вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегією суддів встановлено, що 10.07.2009 року до Бахмацького районного центру зайнятості, як таким, що шукає роботу, звернувся громадянин ОСОБА_5 У звязку з відсутністю підходящої роботи за його особистою заявою центром зайнятості було прийнято рішення про надання ОСОБА_5 статусу безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю, згідно з п.п. 1, 2, 3 ст. 22 у розмірі, передбаченому п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове держава соціальне страхування на випадок безробіття»та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінпраці та соціально політики України від 20.11.2000 року № 307.

22.09.2010 року позивачем було пред'явлено претензію щодо повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття, яку відповідач не визнав, кошти у строк, визначений для добровільного погашення не повернув.

Згідно із протоколом № 29 засідання робочої групи щодо перевірки даних, які є підставою для надання статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення від 22.09.2010 року ОСОБА_5 за час перебування його на обліку, як безробітного, було виплачено допомогу в сумі 5139,18 грн.

Із довідки Державного реєстратора при Бахмацькій РДА вбачається, що ОСОБА_5 був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності-фізична особа в період з 31.08.2004 року. Знятий з обліку у звязку з поданням письмової заяви 28.04.2010 року.

Згідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно доп. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Відповідно до п. п. «б»п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»- до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

З матеріалів справи вбачається, що відповідач на момент звернення до центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного не мав права на отримання відповідної допомоги по безробіттю, оскільки мав статус зайнятої працюючої фізичної особи - субєкта підприємницької діяльності.

Статтями 43, 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»визначено, що датою внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця є дата державної реєстрації фізичної особи - підприємця. Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Починаючи з дати державної реєстрації в якості суб'єкта підприємницької діяльності, фізична особа-підприємець має право займатися підприємницькою діяльністю на власний ризик та використовувати найману працю.

При цьому, в разі отримання доходів, така фізична особа-підприємець зобов'язана оподаткувати свої доходи відповідно до вимог чинного законодавстві.

Відсутність прибутку (доходу) протягом певного періоду не позбавляє таку особу статусу суб'єкта підприємницької діяльності та не може бути підставою для скасування (припинення державної реєстрації підприємницької діяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що юридичний факт припинення підприємницької діяльності потребує підтвердження шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідного запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.

Оскільки підприємницька діяльність відповідача не була припинена на момент виплати допомоги по безробіттю, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо її стягнення з відповідача 5139,18 грн. як незаконно отриману.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18 січня 2011 року скасувати як таку, що ухвалена неповноважним складом суду.

Адміністративний позов Бахмацького районного центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття задовольнити у повному обсязі.

Стягнути на користь Бахмацького районного центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з ОСОБА_5 незаконно виплачену допомогу по безробіттю у сумі 5139,18 грн. на розрахунковий рахунок 37176300901007, код 21404894, банк УДК у Чернігівській області, МФО 853592, одержувач Бахмацький районний центр зайнятості.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.Г. Хрімлі

СуддіО.М. Ганечко

В.В. Файдюк