Ухвала суду № 18351598, 07.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1620/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" вересня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Грибан І.О.

Мельничука В.П.

при секретарі Корженковій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фастівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2010 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрТрансБалт»до Фастівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрТрансБалт»звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Фастівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області, в якому, з урахуванням поданих ним уточнень, просив скасувати податкові повідомлення-рішення:- № 0000122301/0 від 03.03.2009 року; - № 0000132301/0 від 03.03.2009 року; - № 0000122301/1 від 05.05.2009 року; - № 0000132301/1 від 05.05.2009 року; - № 0000122301/2 від 13.07.2009 року; - № 0000132301/2 від 13.07.2009 року; - № 0000352301/0 від 13.07.2009 року; - № 0000122301/3 від 28.09.2009 року;- № 0000132301/3 від 28.09.2009 року, посилаючись на те, що не підлягають оподаткуванню кошти, залучені платником податку на підставі договору комісії, а також за іншими цивільно-правовими угодами, які не передбачають передачі права власності на майно.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрТрансБалт»- задоволено.

Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ним постанову та постановити нову, якою відмовити в задоволенні повних вимог позивача.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрТрансБалт»перебуває на спрощеній системі оподаткування шляхом сплати єдиного податку. Дана обставина підтверджується наявними в справі копіями Свідоцтв від 26.01.2007р. Серія А № 790349, від 17.12.2007р. Серія А № 790412 та від 17.12.2009р. Серія Б № 167986. Основним видом діяльності позивача є організація перевезення вантажів.

З 30.01.2009 року по 13.02.2009 року службовими особами відповідача було проведено перевірку ТОВ «УкрТрансБалт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.01.2007 року по 30.09.2008 року.

В ході проведення перевірки було виявлено порушення позивачем вимог:

- пункту 3.1. статті 3, підпункту 4.1.2. пункту 4.1. статті 4, підпункту 7.3.5. пункту 7.3. статті 7; підпункту 11.3.1. пункту 11.3., підпункту 11.2.1 пункту 11.2. статті 11, підпункту 5.2.1 статті 5; пунктів 8.1-8.2 статті 8, пункту 10.1. статті 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого позивачем було занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 27810,00 грн.;

- підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пункту 16.4. статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виразилося у неподанні позивачем декларації з податку на прибуток за 2007 рік, за 1 квартал 2008 року, за півріччя 2008 року та за 9 місяців 2008 року;

- статті 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 22.05.1993р. № 56-93 «Про місцеві податки та збори», наказу Державної податкової адміністрації України від 24.12.2003р. № 625 «Про затвердження форми податкового розрахунку комунального податку». Суть вказаних порушень вбачається в тому, що підприємством не складався податковий розрахунок комунального податку, що, відповідно призвело до заниження суми податку в розмірі 20.40 грн.;

- підпункту 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виразилося у неподанні позивачем розрахунків комунального податку за 4 квартал 2007 року, за 1 квартал 2008 року, за 2 квартал 2008 року та за 3 квартал 2008 року.

- статей 1, 5 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»(зі змінами та доповненнями), в результаті чого позивачем було завищено єдиний податок на загальну суму 63802,00 грн.

За результатами проведення перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 18.02.2009 року № 98/8/2301-34446930, на підставі якого станнім прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000122301/0 від 03.03.2009 року про визначення ТОВ «УкрТрансБалт»суми податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 27810,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 14585,00 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000132301/0 від 03.03.2009 року про визначення ТОВ «УкрТрансБалт»суми податкового зобовязання з комунального податку за основним платежем в розмірі 20,40 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 690,20 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000352301/0 від 13.07.2009 року про нарахування ТОВ «УкрТрансБалт»штрафних (фінансових) санкцій по зобовязаннях зі сплати комунального податку в сумі 669,80 грн.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач розпочав процедуру їх адміністративного оскарження.

За результатами даного оскарження Фастівською ОДПІ Київської області були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000122301/1 від 05.05.2009 року, № 0000132301/1 від 05.05.2009 року, № 0000122301/2 від 13.07.2009 року, № 0000132301/2 від 13.07.2009року, № 0000122301/3 від 28.09.2009 року, № 0000132301/3 від 28.09.2009 року.

На думку відповідача, ТОВ «УкрТрансБалт»було перевищено граничний розмір отриманої виручки, а відтак Товариство втратило право перебувати на спрощеній системі оподаткування, у звязку з чим нарахування податкового зобов'язання та штрафних санкцій є правомірним.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Згідно ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»(який визначає підстави та порядок переходу на спрощену систему оподаткування, її особливості), спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема для юридичних осіб субєктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Субєкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

- 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України «Про податок на додану вартість»;

- 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (положення ст. 3 вищезгаданого Указу).

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана субєктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) (ст. 1 цього ж Указу).

Таким чином, в Указі Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва», який має силу Закону з питань оподаткування, чітко передбачено, що обєктом оподаткування єдиним податком є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тобто сума коштів, яка надійшла на розрахунковий рахунок або (та) в касу за продані товари, роботи, послуги.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів встановлено, що позивач упродовж періоду, що перевірявся здійснював операції з транспортно-експедиційного обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів залізничним транспортом з наданням додаткових послуг, які пов'язані з вказаними перевезеннями. На підтвердження цьому свідчать наявні в матеріалах справи копії договорів, укладених між позивачем та його контрагентами про надання транспортно-експедиційного обслуговування.

За умовами зазначених договорів, грошові кошти, які надходили на рахунок позивача, складалися як з безпосередньої оплати експедиторських послуг (комісійна винагорода), так і з коштів, які експедитор-посередник зобовязувався передати третій особі, тобто виконавцю транспортних послуг. Надходження вказаних коштів підтверджується наявними в справі копіями бухгалтерських довідок, в яких, зокрема, відображені суми коштів, що надходили на рахунок позивача за надання ним експедиторських послуг та кошти, які перераховувались клієнтом для подальшої оплати послуг перевізника.

Згідно статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»від 01.07.2004р. № 1955-IV, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони», (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

За договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення за одним товарно-транспортним документом вантажів кількох різних клієнтів, які прямують з одного пункту відправлення та/чи в один пункт призначення, за умови, що експедитор виступає від імені усіх цих клієнтів як вантажовідправник та/чи вантажоодержувач.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

В свою чергу, відповідно до пункту 7.9. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-BP, не підлягають оподаткуванню кошти, залучені платником податку на підставі договору комісії, а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно.

Таким чином, особливістю договору транспортного експедирування є те, що він містить елементи договору комісії та за своєю правовою природою не передбачає передачі права власності на майно.

Аналізуючи вищенаведені норми діючого законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що кошти, які надходили від замовника транспортно-експедиційних послуг на рахунок позивача для подальшої їх передачі виконавцю транспортних послуг на підставі договору транспортного експедирування і не є платою за надання експедиторських послуг - є транзитними коштами, які не належать на праві власності позивачу, а відтак не можуть бути виручкою, у розумінні положень Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727, та не можуть бути об'єктом оподаткування при визначенні податкових зобов'язань позивача.

Таким чином, колегія суддів, дослідивши обставини даної справи разом з наявними в ній доказами, дійшла висновку, що сума коштів за експедиторські послуги, яка надійшла на рахунок позивача в якості комісійної винагороди, не перевищує 1 млн. гривень, а тому відсутні підстави для переходу ТОВ «УкрТрансБалт» на загальну систему оподаткування, що відповідно свідчить про неправомірність нарахування відповідачем позивачу податку на прибуток приватних підприємств, комунального податку, а також штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну подачу декларацій з податку на прибуток підприємств та розрахунку комунального податку, з огляду на те, що позивач є платником єдиного податку.

З урахуванням викладених обставин та наведених норм діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який вірно встановив фактичні обставини справи, прийняв рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Фастівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2010 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: ______Вівдиченко Т.Р.

Судді:______ Грибан І.О.

_____ Мельничук В.П.

Повний текст ухвали виготовлений 12 вересня 2011 року