Ухвала суду № 18351357, 06.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-2632/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" вересня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Собківа Я.М.,

суддів Сорочка Є.О.,Усенка В.Г.,

при секретарі Колісник К.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфом»до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішеня Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області № 0001082301/0/4999 від 28 грудня 2009 року, яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 23614 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області від 28.12.2009 року №0001082301/0/4999.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Державна податкова інспекція в Обухівському районі Київської області подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфом»є юридичною особою яка зареєстрована Обухівською районною державною адміністрацією Київської області 16.01.1997 року за №1342120 0000 000007. Як платник податків перебуває на обліку у Державній податковій інспекції в Обухівському районі Київської області з 19.05.1997 року за № 1329.

У період з 25.11.2009 року по 09.12.2009 року посадовими особами Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфом»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, та декларувалась у періоді з 01.08.2009 року по 31.08.2009 року.

За результатами перевірки складно акт від 16.12.2009 року № 2815/2301/24593200 (а.с.11-30).

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 28.12.2009 року № 0001082301/0/4999, яким згідно з підпунктами «б», «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, позивачем зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень місяць у розмірі 23614 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.03.2009 року між ТОВ «Інтерфом»та ТОВ «Поліформ»м. Бендери, Молдова укладено контракт № ИФ-ПФ/03-05/2009, відповідно до умов якого постачальник (ТОВ «Інтерфом») зобовязується поставляти покупцю (ТОВ «Поліформ»м. Бендери, Молдова) пінополіуретан, а покупець зобовязується сплачувати кошти за поставлений товар. Товар поставляється за умовами FCA, визначеними відповідно до правил «Інкотермс-2000».

31.08.2009 року на виконання умов вказаного контракту, ТОВ «Інтерфом»на території України відвантажило для ТОВ «Поліформ»м. Бендери, Молдова товар на загальну суму 118069,93 грн. згідно вантажної митної декларації № 125000010/9/500455, копія якої, пятий основний аркуш («примірник декларанта») вантажної митної декларації МД-2 (МД-З), що є її складовою частиною, містить запис посадової особи Київської обласної митниці 01.09.2009 року про фактичне вивезення відвантаження позивачем товарів за межі митної території України, який засвідчений підписом відповідальної посадової особи та скріплений гербовою печаткою митного органу.

Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг, ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.

Колегія суддів зазначає, що, для застосування платником податку нульової ставки податку має значення сам факт наявності експорту товарів, який, як свідчать матеріали справи, відбувся, який засвідчений належно оформленою вантажною митною декларацією, без порушень законодавства.

У «Податковому роз'ясненні щодо порядку застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціях з вивезення (експортування) товарів за межі митної території України»затвердженого наказом Державної податкової адміністрації Українивід 5 вересня 2002 р. N 418 Державна податкова адміністрація України, розяснила, що у разі якщо за експортним контрактом з нерезидентом продукція у звітному періоді не вивозиться за межі митних кордонів України, а відвантажується до місця формування експортних вантажів для наступної відправки за кордон, податкові зобов'язання у платника податку - експортера за нульовою ставкою у цьому звітному періоді не виникають. Лише після фактичного перетину товарами митного кордону України (завершення оформлення вивізної вантажної митної декларації) платником податку - експортером визначаються податкові зобов'язання за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Таким чином, при прийнятті податкового повідомлення-рішення відповідачем не враховано відсутність податкових зобовязань позивача у разі відвантаження товару на митній території України для митного оформлення та наступної відправки за кордон за укладеними зовнішньоекономічним контрактом.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість виводів про наявність у позивача 31.08.2009 року господарської операції, за якою виникають податкові зобовязання, і які призвели до завищення позивачем експортних операцій на 118069, 13 грн. та зниження податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 23614 грн.

Колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджується експорт товару, оформленого належною ВМД від № 31.08.2009 року № 125000010/9/500455, яка складена відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою КМУ від 09.06.97 року № 574, та наявність фактичного перетину 01.09.2009 року товаром митного кордону України, свідчить про відсутність порушення позивачем вимог п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано відповідно до вимог статі 71 КАС України належних та достатніх доказів, які свідчили про відсутність законодавчо визначених обставин для застосування позивачем «0» ставки податку на додану вартість.

Таким чином, суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення № 0001082301/0/4999 від 28 грудня 2009 року.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Згідно зі ст. 198 ч. 1, п.1, ст. 200 ч. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 207, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддяЯ.М. Собків

СуддіЄ.О. Сорочко

В.Г. Усенко