Постанова № 18351325, 15.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-4145/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" вересня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді Бабенко К.А., Мельничук В.П.

за участі :

секретар с/з Білоцька Л.В.

представники позивача Долженков О.В.,Яценко Я.М.

представник прокуратури Клещенко О.М.

представники відповідача Верніченко О.В., Марченко Н.М., Скрипник Л.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КонтурГлобал Україна»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 червня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КонтурГлобал Україна»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 04.03.2011 року № 0000202320, від 04.03.2011 року № 0000080700.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2011 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КонтурГлобал Україна»відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, а висновки суду є передчасними та такими, що суперечать чинному податковому законодавству України, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, заперечення представників відповідача та прокурора, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повного і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п. 3 ч. 1.ст. 198, 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо є невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи або ,якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «КонтурГлобал Україна»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.07 року по 30.09.2010 року, валютного законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт № 49/23-205/35208832 від 21.02.2011 року.

В акті відображено наступні порушення , допущені позивачем в ході здійснення господарської діяльності:

- пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, пп. а) п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилося у заниженні податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 1143270,00 грн. внаслідок надання ним консультаційних, консалтингових послуг нерезиденту протягом 2010 року;

- абз. а п.п. 7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 5.12 ст.5 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення та подання»№ 166 від 30.05.1997 року, що виразилося у завищенні суми бюджетного відшкодування у розмірі 775724,00 грн. за декларацією з податку на додану вартість за липень 2009р.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000202320/0 від 04.03.11 р. сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість за яким становить за основним платежем 1143270,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 285 818, 00 грн. та повідомлення рішення № 0000080700 від 04.03.11 р. яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування на суму 775 724,00 грн.

Позивач в позові просив визнати зазначені податкові повідомлення рішення нечинними з тих підстав, що контролюючим органом при їх прийнятті було невірно застосовано норми матеріального закону та допущено порушення порядку проведення перевірки з окремих питань.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, при прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, діяв на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З таким висновком суду колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися з наступних підстав

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «КонтурГлобал Україна»надавало консультаційні послуги компаніям-нерезидентам : Компанія «Терсо»(Японія) та Компанії «Хамачі Лімітед»(Кіпр). Підприємством задекларовано у складі податкових зобовязань податку на додану вартість з наданих консультаційних послуг в сумі 14972 грн. за лютий, травень, липень 2008р., та 189314 грн. за грудень 2009р.

Податковий орган вважає безпідставно не віднесеним до складу податкових зобовязань з податку на додану вартість 1143270 грн. з наданих консультаційних послуг за період з 01.01.2010р. по 30.09.2010р. , оскільки на думку податкового органу зазначені послуги надавалися нерезиденту на митній території України, на що вказує місце складання актів виконаних робіт.

Зазначене твердження податкового органу покладено судом першої інстанції в основу судового рішення без ретельної перевірки та підтвердження обєктивними доказами, з чим не погоджується колегія суддів.

Так, відповідно до договору про надання послуг від 09.06.09 p., укладеного між компаніями TOB «КонтурГлобал Україна»та Компанією з обмеженою відповідальністю «Хамачі Лімітед»(місце реєстрації та розташування республіка Кіпр), що не має офіційного представництва на території України , ТОВ «КонтурГлобал Україна»(сторона 2) зобов'язується надавати послуги в інтересах Компанії з обмеженою відповідальністю «Хамачі Лімітед»(сторона 1), а саме: надання консультацій та роз'яснень з юридичних та комерційних питань, роз'яснень щодо практики застосування норм законодавства у певних галузях економіки, у тому числі, але не обмежуючись: в енергетиці, в промисловості; від імені та за рахунок Сторони 1 захист інтересів Сторони 1 під час взаємовідносин із державними, податковими, правоохоронними та іншими органами України при здійсненні Стороною 1 комерційної та іншої діяльності; складання будь-яких правових документів, включаючи але не обмежуючись договорами, меморандумами про взаєморозуміння, заявами, скаргами та іншими документами юридично-правового характеру; складання будь-яких документів комерційного характеру, включаючи але не обмежуючись проектами бізнес-планів, звітів, фінансових розрахунків, обґрунтувань проектів, тощо; надання технічних та комерційних консультацій в галузі енергетики, виробництва, постачання електричної та теплової енергії, з питань функціонування оптового ринку електричної енергії в Україні; проведення в інтересах Сторони 1 фінансового, технічного, юридичного, економічного аналізу підприємств як на території України, так і поза Україною; сприяння у пошуку інвестиційних проектів як в Україні, так і поза межами України; проведення аналізу ринку товарів та послуг; виконання розрахунків та побудування фінансових моделей функціонування інвестиційних проектів; надання консультацій з розробки інженерної та фінансової документації по інвестиційних проектах; участь у проведенні переговорів із клієнтами, партнерами Сторони 1. Представлення інтересів Сторони 1 в таких переговорах.

Відповідно до п. 5.2 Договору результати роботи можуть передаватися Стороні 1 через електронні засоби комунікацій або на папері (факсом, поштою, курєром), або будь-яким іншим чином за домовленістю Сторін. Відповідно до пп. 4.1-4.3 Договору факт надання послуг підтверджується Сторонами шляхом підписання Акта наданих послуг, якій містить інформацію про обсяг послуг наданих за попередній місяць і має підписуватися Стороною 1 протягом 30 днів після його надання Стороною 2.

Таким чином, з умов Договору передбачається надання послуг (фактичне їх отримання) Стороні 1 за межами митної території України. Акт про надані послуги лише складається Стороною 2 на митній території України, але передається для підписання за місцем знаходження Сторони 1.

Податковим органом не заперечується факт надання послуг Стороною 2 та їх оплата Стороною 1 згідно Договору, що також підтверджується актами наданих послуг від 15.12.09р.; 15.01.10 p.; 31.01.10р.; 28.02.10 p.; 31.03.10 p.; 30.04.10 p.; 31.05.10 p.; 30.06.10 p.; 31.07.10 p.; 31.08.10 p.: 30.09.10 p.

Представники відповідача наполягають на оподаткуванні подібних послуг за ставкою ПДВ 20%, оскільки відсутні підтверджуючі документи про фактичний виїзд спеціалістів резидента платника ПДВ за межі митної території України і надання послуг в офісі замовника-нерезидента.

Відповідно до п.1.4 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин ( далі Закон про ПДВ), поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до положень ст. 3 Закону про ПДВ в редакції об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

(ст.3.1.1.) поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з:

передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця;

передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача;

поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України;

поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України;

в інших випадках, визначених цим Законом.

За загальним правилом, викладеним в ст. 6.5 цього Закону місцем поставки послуг вважається:

(пп. а ст.6.5) місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.

Виключення з цього правила складають операції з надання послуг особливого виду, для визначення місця поставки яких встановлено окремі правила (спеціальна норма), визначені у підпунктах "в", "д" - "е" цього підпункту, зокрема відповідно до п. "д" місцем поставки послуг вважається - місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації - місце постійної адреси або постійного проживання, в разі якщо покупці, яким надаються нижченаведені послуги, проживають за межами митної території України, надають послуги з:

передання чи надання авторських прав, патентів, ліцензій, а також суміжних прав, у тому числі торгових марок;

надання рекламних послуг та інших послуг з просування товарів (послуг) на ринку (промовтерства);

надання послуг консультантами, інженерами, адвокатами, бухгалтерами, аудиторами, актуаріями та інших аналогічних послуг, а також з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем;

надання обов'язку утримуватися від проведення окремих видів діяльності частково або повністю;

надання послуг фізичними особами, які перебувають у відносинах трудового найму з постачальником, на користь іншої особи;

надання агентських послуг від імені та за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті;

надання в оренду рухомого майна (у тому числі банківських сейфів).

З системного аналізу зазначених норм , вбачається, що для послуг, які згадуються в пп. «д»п.6.5. Закону про ПДВ, порядок визначення місця поставки послуг встановлений окремими нормами закону, тому в цих випадках не потрібне документальне підтвердження фактичного місця надання послуг.

Така позиція податкового органу викладена у листі від 21.06.2007 р. №6084/6/16-1515 ДПА України, в якому податкове відомство зазначає , що при наданні інформаційних послуг нерезиденту, як необхідна умова для застосування пп. «д»п. 6.5, є достатнім сам факт відсутності постійного представництва такого нерезидента на території України.

Зазначені положення Закону про ПДВ повністю відповідають нормам Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28.11.2006р. про спільну систему податку на додану вартість, зокрема пп.. «с»ч.1ст.2 щодо визначення обєкту оподаткування та ч.1ст.56 щодо визначення місця поставки послуг консультантів, інженерів, консалтингових бюро, адвокатів, бухгалтерів та інших подібних послуг, а також обробка даних і надання інформації.

Отже колегія суддів вважає, що позивачем не було допущено порушень пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, пп. а) п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», щодо заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 1143270,00 грн. внаслідок надання ним протягом 2010 року консультаційних ( консалтингових) послуг нерезиденту, який не мав постійного представництва на території України, а прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000202320/0 від 04.03.11 р. - неправомірним і таким, що підлягає скасуванню.

Що стосується правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення № 0000080700 від 04.03.11 р., то колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до вимог пункту 1.7. ст..1 Закону про ПДВ податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом ( п.1.8 Закону).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначається п.7.7 ст..7 Закону про ПДВ.

Відповідно до пп..7.7.1 п.7.7 ст.7 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 7.7.2., якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, відповідно до положень п. 7.7.3.та 7.7.4 може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до приписів п. 7.7.5. Закону податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до вимог п.7.7.7. , якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 20.08.2009 року подано до ДПІ у Подільському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2009 року в якій в рядку 25.2 відображено залишок відємного значення в сумі 775724,00 грн., на яку зменшуються податкові зобовязання наступних податкових періодів. Сума , відображена в рядку 25.2 декларації за липень 2009р. перенесена в цей рядок з рядка 26 декларації за червень 2006р.

Протягом строку, визначеного п.7.7.5 податковий орган не вжив заходів до перевірки відповідності даних податкової декларації, а отже прийняв її. Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 04.03.11 р. № 0000080700 прийняте відповідачем в порушення вимог зазначених вище правових норм щодо порядку та строків проведення перевірки з питань правильності заповнення податкової декларації, в порушення принципі обґрунтованості, безсторонності, добросовісності, розсудливості , пропорційності , а отже є неправомірним,

Крім того, приймаючи податкове-повідомлення рішення № 0000080700 від 04.03.11 р., відповідач, виходив з неправомірності заповнення платником податків рядка 25.2 Декларації, оскільки підприємство мало обсяги оподаткованих операції за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

При цьому податковим органом враховувалися лише господарські операції з продажу (надання) товарів(послуг). В той час, як згідно даних акту перевірки та наданих суду первісних документів бухгалтерського обліку (податкових накладних, договорів оренди, придбання товарів, послуг) за період з листопада 2008р. по червень 2009р. підприємством сформовано податковий кредит на суму 2218759 грн.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Тобто, за підсумовуючим аналізом зазначених правових норм до оподаткованих поставок належить як надання так і придбання послуг, а оскільки позивачем за 12 місяців, що передували липню 2009р. року були здійснені операції з придбання послуг, суд апеляційної інстанції вважає , що проведені позивачем операції відносяться до оподаткованих поставок у відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість», а отже відповідач неправомірно дійшов висновку про відсутність у позивача права на зменшення податкових зобовязань наступних податкових періодів в сумі 775724,00 грн.

Зважаючи на той факт, що відповідач не надав доказів правомірності своїх рішень, що є обовязковим відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані позивачем повідомлення-рішення винесені з порушенням вимог закону та підлягають скасуванню.

Разом з тим, вирішуючи питання задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції , виходячи з правової природи оскаржуваних рішень субєкта владних повноважень ( правові акти індивідуальної дії) , з урахуванням положень ст..162 КАС України вважає відповідним способом захисту порушених прав позивача - визнати оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх з моменту прийняття.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур Глобал Україна» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 червня 2011 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково. Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлень-рішення № 0000202320 від 04.03.2011 року та № 0000080700 від 04.03.2011 року

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

суддя К.А.Бабенко

суддя В.П.Мельничук