Ухвала суду № 18350976, 06.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5664/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" вересня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

суддів:

при секретарі: Федорової Г.Г.,

Данилової М.В., Ключковича В.Ю.,

Петриченко Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім»до Державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2007 року Публічне акціонерне товариство «Звенигородкаагрохім»(далі - позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області від 04.05.2007 року № 0001961501/0, яким позивача зобовязано сплатити штраф в сумі 250,19 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання по податку з підприємств і організацій власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та від 04.05.2007 року № 0001951501/0, яким позивача зобовязано сплатити штраф в сумі 42153,20 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання по податку з підприємств і організацій власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім»відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Звенигородкаагрохім»є юридичною особою, зареєстрованою Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області 23.12.1997 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 561495 (а.с. 150).

За несвоєчасну сплату Публічним акціонерним товариством «Звенигородкаагрохім»узгоджених сум податкових зобовязань з податків, зборів та обовязкових платежів за період з 01.01.2003 року по 26.04.2007 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.05.2007 року № 0001951501/0, яким до позивача було застосовано штрафну санкцію в сумі 42153,20 грн. за платежем з податку з підприємств і організацій власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та № 0001961501/0, яким до позивача було застосовано штрафну санкцію в сумі 250,19 грн. за платежем з податку з підприємств і організацій власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Позивач не погоджується з розміром нарахування штрафних санкцій, оскільки вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем в порушення вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення установлює Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181-ІІІ), який є спеціальним законом з питань оподаткування.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Позивачем було порушено вищезазначені норми закону та затримано сплату узгодженого податкового зобовязання понад 90 календарних днів по податку з підприємств і організацій власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в звязку з чим, відповідачем було нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 42403,20 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.12.2004 року було порушено провадження у справі про банкрутство Публічне акціонерне товариство «Звенигородкаагрохім», відкрито процедуру санації та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

07 листопада 2006 року між Державною податковою інспекцією у Звенигородському районі м. Звенигородка та Відкритим акціонерним товариством «Звенигородкаагрохім»було укладено мирову угоду по справ банкрутства ВАТ «Звенигородкаагрохім»№ 01/3946, яка була затверджена ухвалою Господарського суду Черкаської області 14.12.2006 року.

Згідно мирової угоди боржник зобовязався самостійно, в добровільному порядку, відповідно до п.4 ст. 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»погашати заборгованість, яка була станом на 01.11.2006 року в сумі та в строки до 20.03.2007 року перед кредиторами, зокрема, Державною податковою інспекцією у Звенигородському районі щомісячно в терміни, визначені в Додатку до Мирової угоди, який є її невідємною частиною. Фінансові санкції будуть задоволені до 01.04.2007 року після погашення боргів перед кредиторами.

Вказаною ухвалою було скасовано арешт, накладений на все майно боржника ухвалою суду від 01.12.2004 року та припинено провадження у справі (а.с. 17-18).

15 грудня 2006року начальником Державної податкової інспекції у Звенигородському районі Ніколенко О.П. було винесено рішення № 34/24-012/05491511 про розстрочення податкового боргу (а.с. 14).

26 квітня 2007 року, старшим держподатінспектором відділу оподаткування юридичних осіб ДПІ у Звенигородському районі Орловою О.П. була проведена перевірка своєчасності сплати податкових зобовязань з податків, зборів та обовязкових платежів по ВАТ «Звенигородкаагрохім» за період з 01.01.2003 року по 26.04.2007 року.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем граничного строку сплати узгоджених сум податкового зобовязання з податку з підприємств і організацій власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт № 295/15-130 від 26.04.2007 року, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.05.2007 року № 0001951501/0 та № 0001961501/0, за якими ПАТ «Звенигородкаагрохім» були визначені суми штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14.05.1992 року № 2343-XII (далі Закон № 2343-XII), мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно ст. 12 Закону № 2343-XII, заборона нараховувати протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів неустойку (штраф, пеню), інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів) стосується лише вимог та зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати у контексті зі ст.1 Закону № 2343-XII, де наведене саме визначення мораторію.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати обовязкових платежів, які виникли після дня введення мораторію, а отже не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобовязань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання цих зобовязань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів(обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтуються на законі.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій, відповідачем були прийняті у відповідності до вимог діючого законодавства та за наявності вчинених позивачем порушень.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя: Г.Г. Федорова

М.В. Данилова

В.Ю. Ключкович