Ухвала суду № 18350835, 07.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-33793/08 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко Л.В.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" вересня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів

при секретаріБорисюк Л.П.,

Бистрик Г.М., Усенка В.Г.

Рижковій Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дочірнє підприємство Рельполь Альтера»до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2008 року ТОВ «Дочірнє підприємство Рельполь Альтера»звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Володарсько-Волинської МДПІ Житомирської області в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000512301/2 від 12.11.2008 в частині нарахування податку на прибуток в розмірі 17874,00 та фінансових санкцій в сумі 8937,00 грн. (в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 6482,00 грн. за заниження валових доходів по наданих послугах рішення не оскаржується) та першу податкову вимогу Черняхівського відділення Володарсько-Волинської МДПІ Житомирської області від 19.12.2008 № 1/152. В ході розгляду справи, позивач доповнив позовні вимоги та просив суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000512301/2 від 12.11.2008 в повному обсязі.

Разом з тим, в лютому 2009 року позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Володарсько-Волинської МДПІ Житомирської області в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000492301/2 від 12.11.2008.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2009 року справи за вищезазначеними позовами обєднано в одне провадження.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року позов задоволено.

Визнано недійсним та скасовано податкові повідомлення-рішення Володарсько-Волинської МДПІ Житомирської області від 12.11.2008 № 0000492301/2 та № 0000512301/2.

Визнано нечинною першу податкову вимогу Черняхівського відділення Володарсько-Волинської МДПІ Житомирської області від 19.12.2008 № 1/152.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за результатами виїзної комплексної планової документальної перевірки ТОВ «ДП Рельполь Альтера»дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 30.06.2008 Володарсько-Волинською МДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.09.2008 № 0000492301/0 про донарахування податку на прибуток в сумі 62085 грн. та 32753 грн. штрафних санкцій.

Дане податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку. 10.11.2008 за результатами розгляду повторної скарги ДПА у Житомирській області прийняла рішення № 20466/П-С/25-009, яким податкове повідомлення-рішення від 25.09.2008 № 0000492301/0 залишено без змін та збільшила суму податкового зобовязання з податку на прибуток на 36043 грн. (24356 грн. основного платежу та 11687 грн. штрафних санкцій), визначену у зазначеному податковому повідомленні-рішенні.

На підставі вказаного рішення, відповідач прийняв окреме податкове повідомлення-рішення від 12.11.2008 № 0000512301/2 на збільшену суму податкового зобовязання з податку на прибуток.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 03.01.2005 між ТОВ «ДП Рельполь Альтера»та ТОВ «Рельполь Альтера»був укладений договір № 03/01 оренди нежилого приміщення, а 03.10.2005 договір оренди обладнання. Відповідно до умов договору оренди від 03.01.2005, сплата орендної плати здійснюється з дня приймання орендованих приміщень за актом протягом 5 банківських днів з початку місяця, за який здійснюється оплата. Згідно з договором від 03.01.2005 орендна плата сплачується на підставі рахунків орендодавця, які виставляються не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем, за який здійснюються розрахунки.

Проте, орендна плата позивачем здійснювалась не в повному обсязі і станом на 30.06.2008 непогашена кредиторська заборгованість становила 422 633 грн., про що зазначено в акті перевірки від 12.09.2008 №11/23-107/33281483 і у зв'язку з чим, на думку відповідача, товариством занижені валові доходи на відповідну суму.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі Закон), платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Положеннями зазначеної статті Закону визначений порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості. Зі змісту вказаної норми вбачається, що в цьому випадку йдеться не про будь-яку прострочену заборгованість, а тільки про визнану в порядку досудового врегулювання спору або судом, чи за виконавчим написом нотаріуса.

Таким чином, згідно з приписами вказаної норми зобов'язання у позивача збільшити валовий доход виникає лише за наявності відповідних юридичних фактів, а саме:

- підстави для збільшення валового доходу (визнання покупцем претензії в порядку досудового врегулювання; ненадання покупцем відповіді на претензію у строк, встановлений законодавством; визнання заборгованості судом; виконавчий напис нотаріуса);

- настання моменту збільшення валового доходу, визначеного в абзацах "а", "б" пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону.

Однак, наявність обставин, що свідчать про досудове врегулювання спору між ТОВ "ДП Рельполь Альтера" та ТОВ "Рельполь Альтера" відповідачем не перевірено.

Отже, нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток за порушення позивачем пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону є безпідставним і в цій частині підлягають скасуванню.

Обговорюючи питання щодо встановленого податковим органом порушення п. 4.1 ст. 4 Закону, що позивачем занижено валовий доход за період, що перевірявся на суму 25 929 грн., а також ним було завищено суму амортизаційних відрахувань на 4 645 грн., чим порушено вимоги пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 вказаного Закону, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, матеріали справи не містять доказів правомірності нарахувань податкових зобов'язань за вищевказані правопорушення. В судовому засіданні їх також не було надано.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду, що податкові зобов'язання з податку на прибуток за порушення позивачем п. 4.1 ст. 4 та пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 «Про оподаткування прибутку підприємств»також підлягають скасуванню.

22.12.2008 позивач отримав першу податкову вимогу від 19.12.2008 №1/152 в якій зазначено, що станом на 19.12.2008 борг товариства за узгодженими податковими зобов'язаннями з податку на прибуток становить 12 320 грн., з яких: 633 грн. основний платіж та 11 687 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2, пп. 6.3.1 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкова вимога повинна містити загальну суму податкового боргу та суми податкового боргу за кожним окремим податком, збором (обов'язковим платежем).

Зі змісту даних норм вбачається, що сума, вказана у податковій вимозі №1/152 від 19.12.2008, повинна відповідати сумам, зазначеним у податкових повідомленнях-рішеннях № 0000492301/0 від 25.09.2008 та № 0000512301/2 від 12.11.2008.

Однак, пояснень щодо визначення суми, вказаної у першій податковій вимозі від 19.12.2008 №1/152 відповідачем не надано, а відтак, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 71 КАС України, колегія суддів вважає, що перша податкова вимога від 19.12.2008 №1/152 є безпідставною.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя Л.П. Борисюк

Г.М. Бистрик

В.Г. Усенко Повний текст ухвали складено та підписано 12.09.2011