Постанова № 18347654, 08.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-642/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" вересня 2011 р. м. Київ

колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецресурси»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12.01.2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.01.2011 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В засідання учасники процесу не зявилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з таких підстав.

Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м. Житомирі було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Агроспецресурси" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.03.2009 р., за наслідками якої складено Акт № 4022/23-1/30266593 від 03.07.2009 р.

На підставі акту перевірки та за наслідками апеляційного оскарження відповідачем були прийняті податкове повідомлення-рішення № 0001762301/3 від 20.01.2010 р. (№ 0001762301/2 від 17.11.2009 р. (№ 0001762301/0 від 17.07.2009 р., № 0001762301/1 від 09.09.2009 р.), яким позивачу визначили податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 353294 грн., в т.ч. 259734 грн. основного платежу та 93560 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а також податкове повідомлення-рішення № 0001772301/3 від 20.01.2010 р. (№ 0001772301/2 від 17.11.2009 р. (№ 0001772301/0 від 17.07.2009 р., № 0001772301/1 від 09.09.2009 р.), яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 9681 грн., в т.ч. основного платежу 6454 грн. та 3227 штрафних (фінансових) санкцій.

Так, для здійснення фінансово-господарської діяльності позивач уклав з ВАТ «Красилівський молочний завод» договір від 01.06.2003 року про поставку молочної продукції.

Договір набирав чинності з моменту підписання та діяв до 01.06.2004 року.

В ході перевірки встановлено, що в порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством не включено до складу валового доходу суму безповоротної фінансової допомоги у вигляді простроченої дебіторської заборгованості по ВАТ "Красилівський молочний завод", що призвело до заниження платником валового доходу за 3 квартал 2008 року на загальну суму 650702 грн.

Відповідно до п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 зазначеного Закону визначено, що безповоротна фінансова допомога це, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Станом на 31.03.2009 року позивачем дана дебіторська заборгованість рахувалася на балансі як безнадійна заборгованість за якою минув строк позовної давності та відображена в бухгалтерському проведенні Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності»Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальний термін позовної давності встановлюється в три роки. А так як боржником не здійснено поставки товарів, то сума попередньої оплати є безповоротною фінансовою допомогою та вважається доходом з інших джерел, зокрема у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги.

Також, ТОВ «Агроспецресурси»уклало договір комісії від 09.01.2007 року з ДП «Укрпродекспорт».

Позивачем придбано у ДП «Староконстянтинівський молочний завод»сухе молоко по ціні 13,50 грн. за 1 кг в кількості 24000 кг. На загальну суму 324000 грн. без ПДВ.

На умовах вказаного договору комісії, ДП «Укрпродекспорт»уклало експортні контракти на продаж сухого молока на загальну суму експорту 291759 грн.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що здійснені підприємством операції з продажу товарів за цінами нижчими від їх придбання, в частині перевищення сум витрат над сумою доходу, для отримання якого здійснювалися ці витрати, не відповідають вимогам до господарської діяльності в розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону.

Таким чином, в порушення п. 5.1 ст. 5 Закону ТОВ «Агроспецресурси»віднесено до складу валових витрат по рядку 04.1 Декларації витрати, що не використані у власній господарській діяльності на загальну суму 32272 грн.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Оскільки дані витрати не можуть бути віднесені до складу валових витрат, то порушуючи п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ "Агроспецресурси" в листопаді 2008 року віднесено до податкового кредиту суми ПДВ з вартості придбаного товару в розмірі 6454 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Агроспецресурси" та ПП ОСОБА_1 укладено договір № б/н від 31.12.2007р. та № б/н від 02.01.2009р. щодо поставки товарів та надання інформаційно-консультаційних послуг.

Згідно зазначених договорів комплекс послуг інформаційно-консультаційного характеру складається з таких видів послуг: щомісячний огляд поточних ринкових цін на сири плавлені та масло; дослідження торгівельних точок роздрібної мережі Замовника та представництво його інтересів в роботі з поставки сира плавленого та масла селянського на ринках Житомирської та інших областей України; налагодження нових контактів по збуту продукції Замовника з метою розширення об`ємів поставки продукції; контроль за погашенням дебіторської заборгованості по клієнтам, які були залучені з допомогою Виконавця.

Однак, згідно вказаних договорів не визначено ціну наданих послуг. В ході перевірки підприємством не надано обґрунтування рівня ціни послуг. Ціна є ретельною основою укладення договорів про надання інформаційно-консультаційних послуг. Згідно з п.1.20 Закону про прибуток зазначено, що звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Що є істотною умовою договору про надання послуг.

В актах виконаних робіт відсутня інформація про фактично понесені витрати на виконання послуг, що є порушенням п. 2.4 Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку.

Відповідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень повязаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу.

В актах виконаних робіт відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції і понесені витрати не принесли економічної ефективності для підприємства та його господарської діяльності, а відтак, вказані акти виконаних робіт не можна віднести для включення їх до складу валових витрат, відповідно п. 1.32 п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону.

Таким чином, позивачем безпідставно віднесено до валових витрат інфрормаційно-консультаційні послуги на загальну суму 125000 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що ДПІ у м. Житомирі, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, діяла в межах компетенції, визначеної законами України.

Отже, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, в звязку з чим рішення суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 12, 41, 160, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12.01.2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецресурси»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12.01.2011 року скасувати та постановити нову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецресурси»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 13 вересня 2011 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 13.09.2011 року