Постанова № 18345528, 12.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 вересня 2011 р. № 2-а- 3946/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Білової О.В.,

суддів Марєнко Л.М., Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.С.,

за участю представників: позивача Кириченко Н.В., відповідача Кірсанова Д.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсвітло" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсвітло" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.09.2010р. №0003462305/0, від 03.09.2010р. №0003472305/0, від 01.10.2010р. №0003462305/1, від 01.10.2010р. №0003472305/1, від 07.12.2010р. №0003462305/2, від 07.12.2010р. №0003472305/ 2 у повному обсязі.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що в результаті проведеної перевірки ТОВ "Будсвітло" податковим органом складено акт №8501/2305/34017546 від 18.08.2011 року, на підставі якого винесені податкові повідомлення рішення №0003472305/0 від 03.09.2010 року, №0003462305/0 від 03.09.2010 року, в результаті адміністративного оскарження до органів державної податкової служби були прийняті податкові повідомлення-рішення №0003472305/1 від 01.10.2010 року, №0003462305/1 від 01.10.2010 року, №0003472305/2 від 07.12.2010 року, №0003462305/2 від 07.12.2010 року. Позивач вважає прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки інспектором не вірно визначено сплив строку позовної давності по зобовязанням товариства, не враховані вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки висновки акту перевірки відповідають нормам чинного законодавства..

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсвітло" Кириченко Н.В. в судове засідання прибула, позов просила задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Кірсанов Д.Н.- в судове засідання прибув, просив відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях до адміністративного позову.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмежено відповідальністю "Будсвітло" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року.

За результатами перевірки було складено акт № 8501/2305/34017546 від 18.08.2010 року(а.с 22-49), яким встановлені порушення позивачем:

- пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено збитки підприємства за 2009 рік на 810659 грн. та занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4847110 грн., у тому числі: за 1-й квартал 2010 року на 4847110 грн.;

- пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 23702 грн., у тому числі: за серпень 2009 року на 1701 грн.; за вересень 2009 року на 5062 грн.; за травень 2010 року на 16939 грн. .

- п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», абз. «б» п.п.4.1.4. п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого встановлено неподання декларацій з податку на прибуток протягом перевіреного періоду, а саме: за І-й квартал 2010 року, І-ше півріччя 2010 року

- п.п. 7.8.1. п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», абз. «а» пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», підприємством не подані декларації з податку на додану вартість протягом перевіреного періоду, а саме за: лютий 20100 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року.

На підставі акту № 8501/2305/34017546 від 18.08.2010 року Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова були прийняті податкове повідомлення рішення:

- №0003472305/0 від 03.09.2010 року (а.с.20), яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 34539,10 грн., в тому числі: за основним платежем 33859,10 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 680,00 грн. та

- №0003462305/0 від 03.09.2010 року (а.с. 21), яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток всього в розмірі 7271005,00 грн., в тому числі: за основним платежем 7270665,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями 340,00 грн.

За результатами оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку до ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова та Державної податкової адміністрації у Харківській області, були прийняті рішення за результатами розгляду скарг ТОВ «Будсвітло», якими скарги залишені без задоволення та винесені податкові повідомлення-рішення №0003472305/1 від 01.10.2010 року (а.с.18), №0003462305/1 від 01.10.2010 року (а.с.19), №0003472305/2 від 07.12.2010 року (а.с.16), №0003462305/2 від 07.12.2010 року(а.с.15).

Прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень ґрунтується на встановленні в акті перевірки наступних порушень:

- віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ витрат на здійснення ремонтів автомобільного транспорту,

- невідображення у податковому обліку з ПДВ умовного продажу залишків ТМЦ на час анулювання свідоцтва платника ПДВ,

- порушення порядку обліку товарних запасів відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» протягом 2009 року,

- невизнання позивачем безнадійною кредиторської заборгованості за отримані від контрагентів товари, роботи, послуги, яка рахувалася станом на день визнання Господарським судом Харківської області ТОВ «Будсвітло» банкрутом 08.02.2010 року,

- неподання податкової звітності з податку на прибуток підприємств за 1 квартал та 1 півріччя 2011 року, з ПДВ за лютий травень 2010 року.

Щодо витрат на ремонт автотранспортних засобів у ІІІ кварталі 2009 року в ході проведення перевірки було встановлено, що в порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач в ІІІ-му кварталі 2009 року неправомірно включив до складу валових витрат витрати, які не повязані безпосередньо з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції (робіт, послуг), а саме: витрати з ремонту автомобільного транспорту у сумі 33813 грн., тоді як на балансі або в оренді ТОВ «Будсвітло» ніяких автомобілів не лічилося: акт виконаних робіт від 21.08.2009 № JВ-0002978/01 ТОВ «Бритиш Моторз Україна» (код ЄДРПОУ 31200706) на суму 10204,82 грн., в т.ч. ПДВ 1700,80 грн. (до валових витрат включено 8504 грн.); акт виконаних робіт від 11.09.2009 № АЛ-РН-0000710 ТОВ «Інтерсоллі-Плюс» (код ЄДРПОУ 30527104) на суму 30 371,36 грн., в т.ч. ПДВ 5061,89 грн. (до валових витрат включено 25309 грн.).

Суд зазначає, що відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, обовязковою умовою виникнення права платника податку на включення витрат до складу валових та виникнення права на податковий кредит є зв'язок таких витрат з господарською діяльністю.

Представником позивача як під час проведення перевірки, так і до суду не надано будь яких доказів на підтвердження звязку витрат, понесених на ремонт автотранспортних засобів, з господарською діяльністю позивача. Пояснень щодо підстав здійснення таких ремонтів ані в ході судового розгляду, ані в ході проведення перевірки не надано. Також представником позивача Кириченко Н.В. зазначено, що всі наявні у позивача документи долучені до матеріалів справи.

Отже, доказів на спростування висновків ДПІ про безпідставність віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ витрат на здійснення ремонтів автомобільного транспорту до суду не надано, правову позицію податкового органу в цій частині суд вважає обґрунтованою та такою, що відповідає встановленим під час проведення перевірки обставинам.

Таким чином, висновки контролюючого органу щодо завищення позивачем податкового кредиту у серпні та вересні 2009 року та завищенні валових витрат за ІІІ квартал 2009 року на суму витрат на ремонт автотранспортних засобів є правомірними.

Щодо невідображення позивачем у податковому обліку з ПДВ умовного продажу залишків ТМЦ на час анулювання свідоцтва платника ПДВ, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Як вбачається з акту перевірки №8501/2305/34017546 від 18.08.2011 року, та не заперечувалося представником позивача в судовому засіданні, свідоцтво платника ПДВ було здано до податкового органу 12.05.10 року. Отже, податковим періодом, в якому позивач повинен був визнати умовний продаж товарів згідно п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», є травень 2011 року.

Згідно інвентаризаційного опису від 19.02.2010 року № 1 товарно-матеріальних цінностей, складеного комісією у складі ліквідатора Панасюка І.В. та голови ліквідаційної комісії ТОВ «Будсвітло» засновника ОСОБА_4, вартість товарно-матеріальних цінностей становить 84697,06 грн., відхилень не встановлено.

Позивачем ані в ході проведення перевірки, ані до суду не надано доказів того, що після проведення інвентаризації було здійснено відчуження товарно-матеріальних цінностей або ПДВ при їх придбанні не було включено до складу податкового кредиту минулих податкових періодів.

На підставі викладеного, встановлення під час проведення перевірки наявності залишків ТМЦ на суму 84697 грн., по яких не визнано умовного продажу згідно вимог п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідає фактично встановленим обставинам, доказів на спростування доводів податкового органу позивачем не надано.

Щодо встановлення відповідачем порушення порядку подачі ТОВ «Будсвітло» податкових декларацій з податку на додану вартість, судом встановлено наступне.

Як зазначено в акті перевірки та не заперечувалося представником позивача в судовому засіданні, свідоцтво платника ПДІ було здано до податкового органу 12.05.2010 року, декларації з ПДВ ТОВ «Будсвітло» за лютий-травень 2010 року не подавалися.

Відповідно до п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» при анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Згідно п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» Податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням того, що: якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Суд зазначає, що визнання підприємства банкрутом згідно рішення Господарського суду Харківської області від 08.02.2010 року не спростовує встановленого Законами України «Про податок на додану вартість» та «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» обовязку подання податкової звітності.

Таким чином, донарахування штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкових декларацій з ПДВ в сумі 680,00 грн. є правомірним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява не є обґрунтованою в частині вимог про скасування в повному обсязі податкових повідомлень-рішень №0003472305/0 від 03.09.2010р., №0003472305/1 від 01.10.2010р., №0003472305/2 від 07.12.2010р., якими донараховані податкові зобовязання з ПДВ та штрафні (фінансові) санкції, доводи позову не доводять неправомірності висновків відповідача, через що позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо висновку про заниження позивачем у І кварталі 2010 року валового доходу на суму 13853090 грн. та завищення валових витрат на суму 5599688,63 грн., судом встановлено наступне.

Податковим органом в акті перевірки № 8501/2305/34017546 від 18.08.2010 року зроблено висновок про те, що заборгованість за товари, відвантажені за договорами купівлі-продажу, та отримані позивачем, по яких не було здійснено оплати, набули статусу безповоротної фінансової допомоги. Обґрунтовуючи свою позицію, податковий орган зазначає, що оскільки ТОВ «Будсвітло» ліквідується, то заборгованість, яка залишилась на момент ліквідації, є заборгованістю, по якій минув термін позовної давності. Таким чином, на думку податкового інспектора, в податковому періоді, на який припадає визнання ТОВ «Будсвітло» банкрутом 08.02.2010 року, кредиторська та дебіторська заборгованість набуває статусу безповоротної фінансової допомоги та підпадає під дію п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд не погоджується з таким висновком відповідача, оскільки висновок відповідача про сплив строку позовної давності не є обґрунтованим ані в акті перевірки, ані в ході судового розгляду справи.

Так, посилання інспектором в акті перевірки на норми п. 3 ст. 205 Господарського кодексу України, яким передбачено припинення господарського зобовязання неможливістю виконання у разі ліквідації субєкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобовязанням, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки ТОВ «Будсвітло» не є ліквідованим, на час складання акту перевірки та розгляду справи судом до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про його припинення не внесено.

Посилання ж в акті перевірки на п. 1.25 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким передбачено, що безнадійною заборгованістю є, зокрема, заборгованість фізичної особи субєкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як субєкта підприємницької діяльності), є безпідставним, оскільки визначає статус заборгованості субєктів підприємницької діяльності, які ліквідовані, для цілей податкового обліку такої заборгованості їх контрагентами та не має відношення до податкового обліку субєкта, що ліквідується.

Будь-яких інших підстав визнання спливу строку позовної давності по наявній в обліку ТОВ «Будсвітло» станом на 08.02.2010 року заборгованості та визнання її безнадійною судом не встановлено, в акті перевірки не визначено та представниками відповідача в письмових запереченнях та усних поясненнях не наведено.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про необґрунтованість висновку про заниження позивачем у І кварталі 2010 року валового доходу на суму 13853090 грн. та завищення валових витрат на суму 5599688,63 грн.

Щодо висновку відповідача про порушення ТОВ «Будсвітло» порядку обліку товарних запасів, передбачених п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд встановив, що за результатами попередньої планової виїзної перевірки ТОВ «Будсвітло» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2009 року податковим органом встановлено що станом на 01.01.2009 року залишок товарів на складах за даними підприємства складає 1053075,00 грн., станом на 31.03.2009 року 1250670 грн., а за даними перевірки залишок товарів станом на 31.03.2009 року 1652837 грн., приріст товару за даними підприємства складає 197595 грн., а за даними перевірки 599762 грн. Розбіжність складає 402167 грн., через що порушено п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Встановлене відхилення потягло донарахування ТОВ «Будсвітло» податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств та було враховано під час складання акту перевірки № 8501/2305/34017546 від 18.08.2010 року при визначенні приросту (убутку) запасів згідно п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» наростаючим підсумком за 2009 рік.

Судом встановлено, що на момент складання акту перевірки № 8501/2305/34017546 від 18.08.2010 року набрало чинності рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2010 року по справі №2а-43341/09/2070, яким адміністративний позов ТОВ «Будсвітло» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено: ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2010 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2010 року залишено без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

На момент розгляду справи ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2010 року справі №2а-43341/09/2070 є діючою, судом касаційної інстанції не скасована.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вказаними судовими рішеннями висновок податкового органу про порушення позивачем п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та заниження валових доходів за І квартал 2009 року на загальну суму 402167,00 грн. визнано необґрунтованим.

Зазначене судове рішення безпідставно не було враховане інспектором Станіславською Ю.В. під час складання акту перевірки № 8501/2305/34017546 від 18.08.2010 року, у звязку з чим, висновок про зменшення балансової вартості товарів станом на 31.03.2009 року на підставі висновку попередньої перевірки є неправомірним.

Отже, загальний висновок про завищення залишків товарів на складах за результатами 2009 року є хибним та не повинен впливати на визначення загальної суми податкового зобовязання з податку на прибуток у перевіреному періоді.

Як вбачається з розрахунку податку на прибуток за 2009 рік по ТОВ «Будсвітло», зробленого представником відповідача Станіславською Ю.В. (а.с. 194-195) виключно щодо одного порушення - безпідставного віднесення до складу валових витрат ремонтів автотранспортних засобів у ІІІ кварталі 2009 року, вказане порушення не спричинило донарахування податкових зобовязань (основного платежу) через наявні збитки, які рахувалися в податковому обліку підприємства.

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова №0003462305/0 від 03.09.2010р., №0003462305/1 від 01.10.2010р, №0003462305/2 від 07.12.2010р. в частині нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 4847110,00 за основним платежем та 2432555,00 за штрафними (фінансовими) санкціями підлягають задоволенню.

Щодо визначення відповідачем штрафних (фінансових) санкцій згідно податкових повідомлень - рішень №0003462305/0 від 03.09.2010р., №0003462305/1 від 01.10.2010р, №0003462305/2 від 07.12.2010р в сумі 340,00 грн. суд зазначає наступне.

Вказане нарахування здійснено у звязку зі встановленням фактів неподання ТОВ «Будсвітло» декларацій з податку на прибуток підприємств за 1-й квартал 2010 року та 1-е півріччя 2010 року.

Суд зазначає, що згідно абзацу 2 пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Вказаний Закон не містить виключень або застережень щодо права субєктів підприємницької діяльності платників податків, які перебувають у процедурі ліквідації, не звітувати перед податковим органом.

Отже, суд вважає обґрунтованим висновок ДПІ про порушення позивачем обовязку подання декларацій з податку на прибуток підприємств за 1-й квартал 2010 року та 1-е півріччя 2010 року, у звязку з чим нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00 грн. згідно податкових повідомлень - рішень №0003462305/0 від 03.09.2010р., №0003462305/1 від 01.10.2010р, №0003462305/2 від 07.12.2010 р. є правомірним.

На підставі викладеного, в задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень - рішень №0003462305/0 від 03.09.2010р., №0003462305/1 від 01.10.2010р, №0003462305/2 від 07.12.2010р в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн. належить відмовити.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, відповідачем не доведено правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень №0003462305/0 від 03.09.2010р., №0003462305/1 від 01.10.2010р, №0003462305/2 від 07.12.2010р., в частині нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 4847110,00 за основним платежем та 2432555,00 за штрафними (фінансовими) санкціями, а його заперечення не доводять правомірності прийнятих рішень.

Із врахуванням вищевикладених обставин та висновків суду, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення податкові повідомлення рішення №0003472305/0 від 03.09.2010р., №0003472305/1 від 01.10.2010р., №0003472305/2 від 07.12.2010р. є правомірними, а позовні вимоги позивача про їх скасування не підлягають задоволенню. Щодо податкових повідомлень - рішень №0003462305/0 від 03.09.2010р., №0003462305/1 від 01.10.2010р, №0003462305/2 від 07.12.2010р. суд вважає їх такими, що прийняті у відповідності із положеннями п.3 ст.2 КАС України, в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсвітло" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова №0003462305/0 від 03.09.2010р., №0003462305/1 від 01.10.2010р, №0003462305/2 від 07.12.2010р., в частині нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 4847110,00 за основним платежем та 2432555,00 за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовити в задоволенні адміністративного позову в частині скасування податкових повідомленьрішень №0003472305/0 від 03.09.2010р., №0003472305/1 від 01.10.2010р., №0003472305/2 від 07.12.2010р. в повному обсязі та податкових повідомлень - рішень №0003462305/0 від 03.09.2010р., №0003462305/1 від 01.10.2010р, №0003462305/2 від 07.12.2010р в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсвітло" витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 (одна) гривня 70 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 16 вересня 2011 року. <Сума задоволення ><Текст >

Головуючий суддяБілова О.В.

суддя Марєнко Л.М.

суддя Мельников Р.В.