Постанова № 18345474, 15.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

15 вересня 2011 р. №2а-16599/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

за участю: представника позивача - Нагорного Є.Ф.,

представника відповідача - Казимир Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Електромашина" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова, третя особа без самостійних позовних вимог на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВІМЕКС", про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Харкова №0000061800/0 від 26.02.2009 року, №0000061800/1 від 27.03.2009 року, №0000061800/2 від 22.04.2009 року, №0000061800/3 від 02.07.2009 року про визначення ТОВ "ТД "Електромашина" податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 34300,01 грн. (в т.ч. за основним платежем у розмірі 22 866,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 11433,34 грн.).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до договору на постачання товару №81 від 27.08.2008р., ним придбано у ТОВ "Компані Стріт" товар - запчастини та електрообладнання. Аналіз наданих до перевірки документів, свідчить, що придбаний у ТОВ "Компані Стріт" товар використаний у господарській діяльності позивача та реалізований позивачем іншим субєктам підприємницької діяльності та фізичним особам.

Викладене підтверджує, що господарські операції позивача з ТОВ "Компані Стріт" є реальними та підтверджуються необхідними документами, а придбання товару здійснено з метою використання позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Позивач зазначає, що висновки податкового органу про порушення податкового законодавства ґрунтуються на тому, що договір на постачання товару №81 від 27.08.2008р. та відповідні податкові накладні від підприємства ТОВ "Компані Стріт" підписані в.о. керівника підприємства ОСОБА_4, який не відноситься до посадових осіб, уповноважених представляти юридичну особу.

Не погоджуючись із зазначеним висновком позивач вказує, що ОСОБА_4 протоколом №3 загальних зборів учасників ТОВ "Компані Стріт" від 29.12.2007 року було призначено виконуючим обовязки директора юридичної особи та надано йому право без доручення діяти від імені Товариства. На час оформлення усіх угод, видаткових та податкових накладних вищезазначене рішення загальних зборів учасників ТОВ "Компані Стріт" визнано судом недійсним не було, засновниками не скасовано.

Таким чином, з позиції позивача, оформлення ОСОБА_4 угоди № 81 від 27.08.2008 р. та усіх податкових накладних відбувалося належним чином та у відповідності до наданих йому засновниками ТОВ "Компані Стріт" повноважень.

Також позивач зазначає, що порушення особою (ТОВ "Компані Стріт") норм податкового законодавства, неподання звітності, несплата податків, є підставою для застосування до нього відповідних санкцій, однак не може само по собі свідчити про наявність при укладенні спірного договору мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки докази притягнення до кримінальної відповідальності посадової особи відсутні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ДПІ у Ленінському районі м.Харкова - у судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач послався на той факт, що ДПІ у Ленінському районі м.Харкова отримано лист ДПІ у Малинівському районі м.Одеса (вхідний від 18.11.2008 року №8525/7) про те, що ТОВ "Компані Стріт" (код ЄДРПОУ 35566499) є "податковою ямою", кредитом якого можуть скористуватися інші суб'єкти господарської діяльності для мінімізації платежів до бюджету.

При перевірці ТОВ "ТД "Електромашина" за опрацюванням первинних бухгалтерських та податкових документів встановлено, що податкові накладні, надані ТОВ "Компані Стріт" на адресу позивача, підписані в.о. директора підприємства ОСОБА_4, прізвище якого не обліковується у документах, і який в ході вжитих заходів ВПМ ДПІ у Ленінському районі м.Харкова не встановлений.

Згідно відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відносно громадянина ОСОБА_4 відсутня інформація щодо відношення його до категорії осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Крім того відповідач зазначив, що аналізом звітності ТОВ "Компані Стріт" за допомогою автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобовязань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість встановлено, що декларації з податку на прибуток за 9 місяців до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси не надано, чим порушено п.1.11 ст.1 та пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000р.

ДПІ у Ленінському районі м. Харкова вважає, що дії ТОВ "Компані Стріт" та ТОВ "ТД "Електромашина" підтверджують намір платника зменшити отримані доходи з метою несплати податків та отримати додаткову вигоду у вигляді зниження податкового навантаження.

Позивач перераховував кошти контрагенту та отримував товари без мети реального настання правових наслідків, а тому укладений позивачем правочин суперечить моральним засадам суспільства та відповідно до ст.228 ЦКУ порушує публічний порядок, а тому є нікчемним. Виходячи із вищевикладеного, усі документи надані позивачем підписані від імені ТОВ "Компані Стріт" невстановленою особою, що свідчить про їх фальшивість та надані для перевірки не можуть бути визнані первинними документами, на підставі яких проводиться бухгалтерський та податковий облік підприємства.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2011 року залучено до участі у справі як третю особу без самостійних позовних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВІМЕКС".

У поданих письмових поясненнях зазначив, що укладені між ТОВ "Компані Стріт" (правонаступником якого є ТОВ "ОВІМЕКС") та ТОВ "ТД "Електромашина" правочини в судовому порядку недійсними не визнавалися.

Операції по взаємовідносинах з ТОВ "ТД "Електромашина" було відображено у бухгалтерському і податковому обліку ТОВ "Компані Стріт" (ТОВ "Овімекс") відповідним чином. Таким чином правові наслідки по правочинам наступили ТОВ "Компані Стріт" отримано гроші за поставлений товар, ТОВ "ТД "Електромашина" - отримано товарно-матеріальні цінності, а тому вважає, що угоди укладені між позивачем та ТОВ "Компані Стріт" є правомірними, у звязку з чим не можуть бути визнані нікчемними.

У поданих на адресу суду письмових поясненнях, представник третьої особи просив суд розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, ДПІ у Ленінському районі міста Харкова в період з 13.02.2009 року по 17.02.2009 року було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Електромашина" (код ЄДРПОУ 32674320) з питань правових відносин з ТОВ "Компані Стріт" (код за ЄДРПОУ 35566499) за серпень та вересень 2008 року, за результатами якої складено акт перевірки №279/18-015/32674320 від 17.02.2009 року.

На підставі встановлених в акті перевірки порушень, ДПІ у Ленінському районі міста Харкова прийнято податкове повідомлення - рішення №0000061800/0 від 26.02.2009 року про визначення податкового зобовязання ТОВ "ТД "Електромашина" з податку на додану вартість в сумі 34300,01 грн., в тому числі за основним платежем - 22866,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11433,34 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, передбаченим статтею 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, та не погодившись з винесеними рішенням, подав скарги до ДПІ у Ленінському районі м.Харкова, ДПА у Харківській області та ДПА України. Рішеннями податкових органів за результатами адміністративного оскарження, скарги платника податків залишено без задоволення, а винесені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

На виконання приписів абз.3 пункту 5.3 "Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації №253 від 21.06.2001р., з метою доведення до платника граничних строків сплати податкових зобовязань, ДПІ у Ленінському районі м.Харкова були винесені та направлені на адресу платника податкові повідомлення - рішення №0000061800/1 від 27.03.2009 року, №0000061800/2 від 22.04.2009 року та №0000061800/3 від 02.07.2009 року.

Приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення з податку на додану вартість, відповідач посилався на порушення норм п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами і доповненнями), п.18 "Порядку заповнення податкової накладної", затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165 та зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.1997 року за №233/2037, внаслідок чого ТОВ "Торговий Дім "Електромашина" було безпідставно віднесено до суми податкового кредиту 22866,67 грн., у т.ч. по періодах: серпень 2008 року 5000,00 грн., вересень 2008 року 17866,67 грн. В обґрунтування зазначених висновків відповідач зазначив, що невиконання законодавчо встановлених обовязків по сплаті податку на додану вартість та податку на прибуток доводить факт порушення інтересів держави та суспільства на отримання належних сум податку на додану вартість та податку на прибуток при тому, що контрагенти ТОВ "Компані стріт", а саме ТОВ "ТД "Електромашина", отримала податкову вигоду за рахунок несплати податкових зобовязань з ПДВ та податку на прибуток у частині податкового кредиту та валових витрат сформованих за рахунок ТОВ "Компані стріт".

Суд не може погодитись із зазначеними висновками Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова, викладеними в акті перевірки №279/18-015/32674320 від 17.02.2009 року, виходячи з наступних обставин.

Судом встановлено, що відповідно до договору №81 від 27.08.2008 року, укладеного між ТОВ "Компані Стріт" (Постачальник) та ТОВ "Торговий Дім "Електоромашина" (Покупець), а також протоколів №1, №2 та специфікацій №1, 2, 3 до вказаного договору (т.1 а.с.20, 103 107, 196), Постачальник зобовязується поставити, а Покупець придбати продукцію у відповідності з номенклатурою, яка наведена в специфікації, що є невідємною частиною зазначеної угоди. За вищевказаною угодою ТОВ "Компані Стріт" поставив на ТОВ ТД "Електромашина" електродвигуни, електрокомплектуючі та іншу продукцію на загальну суму 137200,00 грн.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, ТОВ "ТД "Електромашина" здійснило передплату за товар ТОВ "Компані Стріт" по розрахунковому рахунку за наступним платіжними дорученнями: №565 від 27.08.2008р. на суму 21000,00 грн., №570 від 29.08.2008р. на суму 9000,00 грн., №572 від 03.09.2008р. на суму 14500,00 грн., №578 від 08.09.2008р. на суму 24000,00 грн., №583 від 09.09.2008р. на суму 7500,00 грн., №599 від 12.09.2008р. на суму 15000,00 грн., №607 від 16.09.2008р. на суму 12000,00 грн., №616 від 19.09.2008р. на суму 10800,00 грн., №621 від 24.09.2008р. на суму 5400,00 грн. №629 від 26.09.2008р. на суму 14100,00 грн., №633 від 29.09.2008р. на суму 3900,00 грн. (т.1 а.с. 123 133).

ТОВ "Компані Стріт" по першій події було виписано податкові накладні №418 від 27.08.2008р., №419 від 29.08.2008р., №514 від 03.09.2008р., №515 від 08.09.2008р., №516 від 09.09.2008р., №517 від 12.09.2008р., №518 від 16.09.2008р., №520 від 19.09.2008р., №522 від 24.09.2008р., №523 від 26.09.2008р., №524 від 29.09.2008р. (т.1 а.с.21 26).

Відповідно до податкових декларацій з ПДВ за серпень та вересень 2008 року, вказані податкові накладні включені ТОВ "ТД "Електромашина" до складу податкового кредиту у повному обсязі на загальну суму 137200,00 грн. у т.ч. ПДВ 22866,67 грн. у т.ч по періодах: серпень 2008 року 30000,00 грн., у т.ч. ПДВ 5000,00 грн., вересень 2008 року -107200,0 грн., у т.ч. ПДВ 17866,67 грн. (т.1 а.с. 115 122).

ТОВ "Компані Стріт" було поставлено товар ТОВ "ТД "Електромашина" на підставі видаткових накладних №168/3 від 02.12.2008р., №58/3 від 26.02.2009р., №18/1 від 15.01.2009р., про що сторонами було складено відповідні акти приймання передачі продукції (т.1 а.с.108 111).

Суд зазначає, що згідно пункту 2 "Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р., зареєстрованої Мінюстом за 12.06.1996 року за №293/1318 (із змінами та доповненнями), сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Пунктом 6 вказаної Інструкції визначено, що довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

При виписуванні довіреності перелік цінностей, які належить отримати по ній (графа "Найменування цінностей" у бланку довіреності), наводиться обов'язково із зазначенням назви і кількості цінностей для одержання, незалежно від того, чи є такі відомості у документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні, угоді тощо) цінностей. Незаповнені рядки довіреності прокреслюються.

Як встановлено судом, реальність отримання покупцем товарів за вказаною угодою підтверджується тим, що товарно-матеріальні цінності отримувалися у ТОВ "Компані Стріт" уповноваженими особами ТОВ "ТД "Електромашина" на підставі довіреностей на отримання ТМП серія ЯПЛ №563938 від 02.12.2008р., серія ЯПП №109306 від 15.01.2009р., серія ЯПП №109334 від 26.02.2009р. (т.2 а.с. 78 82).

При цьому суд враховує, що придбаний у ТОВ "Компані Стріт" товар електротехнічна та інша продукція, в подальшому ТОВ "ТД "Електромашина" було реалізовано контрагентам ТОВ Фірма "Гак", ТОВ фірма "Промінвест Пластик", ТОВ "Торнадо", ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика", ТОВ "НТК "Екофизприбор", ФОП ОСОБА_5, ПСП "Явір", що підтверджується видатковими накладними та податковими накладними, рахунками фактурами, довіреностями на отримання ТМЦ (т.1 а.с. 142 181).

Як вбачається із матеріалів справи, договір з додатками до нього, видаткові, податкові накладні, акти - приймання передачі підписувалися в.о. директора ТОВ "Компані Стріт" ОСОБА_4

Судом встановлено, що відповідно до протоколу №3 від 29.12.2007 року загальних зборів учасників ТОВ "Компані Стріт" ухвалено призначити виконуючим обовязки директора Товариства ОСОБА_4 та згідно п.8.7 Статуту Товариства надати йому право діяти від імені та в інтересах підприємства та здійснювати всі фінансово господарські операції.

Відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що виконуючого обовязки директора ТОВ "Компані Стріт" ОСОБА_4 було призначено на зазначену посаду та наділено його відповідними повноваженнями, в тому числі на укладення договорів від імені товариства, у відповідності до вимог чинного законодавства.

Оскільки відповідачем не надано жодних документів, які б свідчили про порушення кримінальної справи та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які неправомірно діяли від імені ТОВ "Компані Стріт" за ухилення від сплати податків (ст.212 КК України), проведення фіктивного підприємництва (ст.205 КК України), службове підроблення (ст.366 КК України) чи підроблення документів, печаток, штампів та бланків підприємства (ст.358 Кримінального кодексу України), суд вважає необґрунтованими та неправомірними доводи відповідача щодо фальшивості підпису виконуючого обовязки директора ОСОБА_4 та проведення ТОВ "Компані Стріт" протиправної діяльності, направленої на ухилення іншими платниками податків від сплати податків.

Суд зазначає, що зміст договору укладеного між ТОВ "Компані Стріт" та ТОВ "ТД "Електромашина" не суперечить актам цивільного законодавства, фактів, які свідчили б про те, що предмет договору не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору, судом не встановлено, вказаних доказів у відповідності до положень ст.71 КАС України на вимогу суду відповідачем також не надано.

Судом встановлено, що правові наслідки, обумовлені вищезазначеним договором, реально настали для обох сторін, тому суд дійшов висновку, що укладений між позивачем та ТОВ "Компані Стріт" договір є правомірним, реальним та відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Положеннями п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З наведених положень статті 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. випливає, що право на податковий кредит у позивача виникло у зв'язку зі сплатою ним податку на додану вартість у складі ціни товару (послуг), що підтверджується наданими позивачем до суду: копіями договорів, копіями банківських платіжних доручень про сплату коштів постачальникам та завіреними належним чином копіями видаткових та податкових накладних, отриманих від таких постачальників.

Відповідно до наданих позивачем суду видаткових накладних, податкових накладних, довіреностей на отримання ТМЦ та документів, що підтверджують розрахунки за вказаними господарськими операціями, суд приходить до висновку, що господарські операції між ТОВ "ТД "Електромашина" та ТОВ "Компані Стріт" мали реальний характер, і у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку даних податкових накладних.

Згідно приписів пункту 5 "Порядку заповнення податкової накладної", затвердженої наказом ДПА України №165 від 30.05.1997р. (із змінами та доповненнями), податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, а саме "податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість".

Положеннями пункту 18 зазначеного Порядку передбачено, що всіскладені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Судом встановлено, що на час видання податкових накладних, ТОВ "Компані Стріт" мало статус зареєстрованого платника податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва №100084606 від 20.12.2007р., виданого ДПІ у Малиновському районі м.Одеси (т.1 а.с. 198).

Також суд зазначає, що податкові накладні які були виписані ТОВ "Компані Стріт" не мають недоліків, які згідно з п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право на включення сплачених сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у разі настання першої із подій, встановлених пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", заборона на включення до податкового кредиту стосується лише тих сум, які не підтверджені податковими накладними. З матеріалів справи вбачається, що позивачем правомірно включено до податкового кредиту перевіряємого періоду суму податку на додану вартість у розмірі 22866,67 грн., яка підтверджена відповідними податковими накладними.

Посилання податкового органу на факт не відображення ТОВ "Компані Стріт" у податковому обліку відомостей за фінансово-господарськими операціями з ТОВ "ТД "Електромашина", та висновок про відсутність правових підстав для формування позивачем податкового кредиту, суд вважає неправомірним.

Згідно з приписами п.10.2 ст.10 Закону "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р., платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Закон №168/97-ВР не містить норм, які б повязували право платника податку на включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні товарів (робіт, послуг), із фактом декларуванням постачальником своїх податкових зобовязань та сплатою їх до бюджету.

Отже, у разі невиконання контрагентами покупця своїх обовязків перед податковими органами та бюджетом, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на включення сплачених сум до складу податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження їх розміру.

З урахуванням вимог п.1.3 ст.1 та ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету України.

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому податкової накладної і сплата вартості отриманих послуг з податку на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту, з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами і доповненнями), п.18 "Порядку заповнення податкової накладної", затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165, є необґрунтованим та неправомірними, у звязку з чим податкові повідомлення - рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова №0000061800/0 від 26.02.2009 року, №0000061800/1 від 27.03.2009 року та № 0000061800/2 від 22.04.2009 року, №0000061800/3 від 02.07.2009 року є протиправним, та підлягає скасуванню у судовому порядку.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Електромашина" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова, третя особа без самостійних позовних вимог на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВІМЕКС", про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Ленінському районі м.Харкова №0000061800/0 від 26.02.2009 року, №0000061800/1 від 27.03.2009 року, №0000061800/2 від 22.04.2009 року, №0000061800/3 від 02.07.2009 року про визначення ТОВ "Торговий дім "Електромашина" податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 34300,01 грн., в тому числі: за основним платежем у розмірі 22 866,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11433,34 грн.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Електромашина" (код ЄДРПОУ 32674320, юридична адреса: 61052, м. Харків, вул. Карла Маркса, 32) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 21.09.2011 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.