Постанова № 18345479, 13.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 вересня 2011 р. № 2-а- 8525/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1, діє за дорученням від 22.07.11

представника відповідача ОСОБА_2, діє за дорученням № 3115/10/10-012 від 27.07.11

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія Балінвест"

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області

проскасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003672301/0 від 10.12.2010р. та податкове повідомлення - рішення № 00036723301/1 від 05.01.2011р. Державної податкової інспекції Балаклійського району Харківської області.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. На підставі Акту перевірки № 2546/23-104/32934058 від 02.12.2010р. ДПІ Балаклійського району Харківської області прийняла податкове повідомлення - рішення за № 0003672301/0 від 10.12.2010р. про визначення податкового зобовязання ТОВ "ІАК Балінвест" з податку на додану вартість у розмірі 83025.53грн. на підставі хибного висновку про необхідність внесення до Свідоцтва усіх видів діяльності, визначених статутними документами, у звязку з чим оскаржуване рішення субєкта владних повноважень підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що в Свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування позивача зазначений виключний перелік видів діяльності по КВЕД, з огляду на що позивачем безпідставно змінено базу оподаткування, а тому нараховані податкові зобовязання з ПДВ в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях відповідають вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія Балінвест" зареєстровано як юридична особа, що підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ (а.с. 196, т. 1), перебуває на податковому обліку в ДПІ Балаклійського району Харківської області.

ДПІ Балаклійського району Харківської області було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія Балінвест" з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 30.06.2010р., про що було складено Акт № 2546/23-104/32934058 від 02.12.2010р. (а.с. 7-32, т. 1).

Відповідно до висновків Акту перевірки № 2546/23-104/32934058 від 02.12.2010р. відповідачем встановлено, що, крім іншого, порушення вимог п.п. 4.1 ст. 4, п.п. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.3.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 53798,63 грн.; п.п. 8-1.2, ч. 2 п.п. 8-1.10 ст. 8-1 п.п. 8-1.15.1 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено податкове зобовязання податкової декларації з ПДВ (Скороченої), що в свою чергу привело до завищення позитивного значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду (рядок 18.1 Декларації) на загальну суму 53798.63грн.; в результаті вищезазначеного порушення пп. 8-1.2, ч. 2 пп. 8-1.10 ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «ІАК» Балінвест» неправомірно скористалося податковою пільгою в розмірі 1163,79 грн. (а.с. 31, т. 1).

На підставі Акту перевірки № 2546/23-104/32934058 від 02.12.2010р. ДПІ Балаклійського району Харківської області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003672301/0 від 10.12.2010р., яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 83025.53грн., з яких за основним платежем 53798.63грн., за штрафними санкціями 29226.90 грн. (а.с. 54, т. 1).

Вказане податкове повідомлення-рішення № 0003672301/0 від 10.12.2010р. було оскаржено в адміністративному порядку шляхом послідовного подання скарг до ДПІ Балаклійського району Харківської області (а.с. 56-57, т. 1), ДПА в Харківській області (а.с. 62-63, т. 1), ДПА України (а.с. 68-69, т. 1).

Рішеннями ДПІ Балаклійського району Харківської області (а.с. 58-61, т. 1), ДПА в Харківській області (а.с. 64-67, т. 1), ДПА України (а.с. 70-71, т. 1), вказане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

ДПІ Балаклійського району Харківської області було винесено податкове повідомлення - рішення № 00036723301/1 від 05.01.2011р. з ідентичним первинному розміром донарахованого ПДВ (а.с. 55, т. 1).

З дослідженого судом Акту перевірки № 2546/23-104/32934058 від 02.12.2010р. встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість» та донарахування у звязку з цим податкових зобовязань з ПДВ, слугували наступні висновки: ТОВ «ІАК «Балінвест» за перевіряємий період здійснювало діяльність, яка не була зазначена у свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування ПДВ, а саме: реалізацію свиней, поросят, ягнят на суму 42060,50 грн., реалізацію продуктів переробки на суму 3 945,40 грн. та надавало населенню тракторні послуги, комбайнерські послуги, послуги по збиранню врожаю, тощо на суму 7792,73 грн., у звязку з чим завищено податкові зобовязання податкових декларацій з податку на додану вартість (скороченої), на загальну суму 53798,63 грн. та занижено податкові зобовязання по загальній декларації з ПДВ.

Законом України від 31.10.2008 № 639-УІ «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» викладено в новій редакції статтю 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якої визначено спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського і лісовою господарства та рибальства.

Так, згідно з п. 8-1.1, 8-1.6, 8-1.10 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування. Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно. Для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі за правилами та у строки, що визначені статтею 9 цього Закону для реєстрації платників податку на додану вартість. Виходячи з вимог ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація діє до дати її анулювання.

Судом встановлено, що позивач як сільськогосподарське підприємство був зареєстрований у податковому органі як субєкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість 01.01.2009р.

Відповідно до пп. 8-1.15.6. п. 8-1.15 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» виходячи з норм цього пункту, Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженим відповідно до Закону України "Про стандартизацію".

Кабінет Міністрів України Постановою «Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»» від 21.01.09 № 23 затвердив вказаний перелік. Зазначена вище Постанова Кабінету Міністрів набрала чинності 02 лютого 2009 року з дня опублікування.

Такими чином, суд приходить до висновку, що в період з 01.01.09 по 02.02.09 позивач повинен був керуватися виключно положеннями ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, судом встановлено, що п. 8-1.10 ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі за правилами та у строки, що визначені статтею 9 цього Закону для реєстрації платників податку на додану вартість. У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до п. 8-1.6 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно з п. 8-1.7 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

З аналізу викладених вище норм вбачається, що законодавець не обмежує можливість застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ лише видами господарської діяльності, зазначеними у свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, оскільки стаття 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» не містить посилання на виключний перелік видів діяльності, як зазначені у свідоцтві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на можливість застосування сільськогосподарським підприємством спеціального режиму оподаткування лише при здійсненні видів діяльності, зазначених у Спеціальному свідоцтві, не відповідає вимогам діючого законодавства.

Судом встановлено, що в період січень 16 березня 2009 року позивач здійснював реалізацію кінцевому споживачу свиней, поросят, ягнят. Вказані тварини відгодовувалися безпосередньо позивачем, що не заперечувалося в судовому засіданні представниками сторін. Податок на додану вартість від реалізацій вказаних товарів в розмірі 42060,50 грн. позивачем включався до податкової декларації з ПДВ (Скороченої).

Так, судом встановлено, що у групі 01 УКТ ЗЕД Закону України "Про Митний тариф України" товарної позиції 0103зазначено свині живі, 0103 91 свині живі масою менше 50кг, 0104 10 30 00 - ягнята.

Таким чином, суд приходить до висновку, що свині, поросята та ягнята, які реалізовувалися позивачем, є сільськогосподарськими товарами в розумінні п. 8-1.7 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» та з урахуванням вимог ст. 8-1 вказаного Закону позивачем правомірно було включено податок на додану вартість від реалізацій вказаних товарів в розмірі 42060,50 грн. до податкової декларації з ПДВ (Скороченої).

Також судом встановлено, що позивачем в період червень 2009 року червень 2010 року реалізовувалися кінцевому споживачу продукти переробки мясо, субпродукти, жир, бутор, сало. Вказані товари оброблялися безпосередньо позивачем, що не заперечувалося в судовому засіданні представниками сторін. Податок на додану вартість від реалізацій вказаних товарів в розмірі 3945,40 грн. позивачем включався до податкової декларації з ПДВ (Скороченої).

Так, судом встановлено, що у групі 02 УКТ ЗЕД Закону України "Про Митний тариф України" зазначено - м'ясо та їстівні субпродукти, крім того товарна позиція 020900 - сало без пісних частин, свинячий жир і жир свійської птиці, невитоплені та не виділені іншим способом, свіжі або охолоджені, морожені, солоні або в розсолі, сушені або копчені.

Таким чином, суд приходить до висновку, що мясо, субпродукти, жир, бутор, сало, які реалізовувалися позивачем, є сільськогосподарськими товарами в розумінні п. 8-1.7 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» та з урахуванням вимог ст. 8-1 вказаного Закону позивачем правомірно було включено податок на додану вартість від реалізацій вказаних товарів в розмірі 3945,40 грн. до податкової декларації з ПДВ (Скороченої).

Стосовно встановленого відповідачем порушення п.п. 8-1.15.1. п.8-1.5 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині включення до податкової декларації з ПДВ (Скороченої) податку на додану вартість від наданих послуг з оранки, комбайнерських послуг, послуг по збиранню врожаю, послуг з культивації, послуг по збиранню зернових, послуг по сівбі, суд зазначає наступне.

Пункт п.8-1.5 статті Закону України «Про податок на додану вартість», як зазначено у вказаній нормі, містить розяснення термінів, які засовуються для цілей цієї статті.

Так, пп. 8-1.15.1. п.8-1.5 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» надає визначення та складові такого терміну як «виробничі фактори».

З дослідженого змісту ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що вказаний термін «виробничі фактори» вживається лише у п. 8-1.2, 8-1.3, 8-1.4 вказаного Закону.

Відповідно до вказаних пунктів встановлено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню. При вивезенні сільськогосподарських товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів (послуг) має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів (послуг), вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється у загальному порядку.

З аналізу вказаних норм, вбачається, що термін «виробничі фактори» застосовується лише до товарів (послуг), які придбаваються сільськогосподарським підприємством, а не реалізуються. Таким чином, не може мати місце порушення позивачем п.п. 8-1.15.1. п.8-1.5 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» під час відображення у податковій звітності ПДВ, нарахованого на реалізовані (надані) сільськогосподарські товари (послуги).

Крім того, з досліджених в судовому засіданні актів приймання-передачі наданих послуг за період липень 2009 р. грудень 2009 р., березень червень 2010 року, встановлено, що позивачем надавалися виключно послуги, які віднесено Постановою Кабінету Міністрів України № 23 від 21.01.09 до видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість".

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність податкового повідомлення-рішення № 0003672301/0 від 10.12.2010р. вимогам діючого законодавства, у звязку з чим останнє підлягає скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 00036723301/1 від 05.01.2011р., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що податкове повідомленнярішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області № 0003672301/0 від 10.12.2010р. було оскаржено позивачем за процедурою адміністративного оскарження рішень контролюючих органів.

Рішенням Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області від 05.01.11р. № 23/10/25-010 скарга позивача була залишена без задоволення.

Отже, визначені первісним податковим повідомленнямрішенням суми податкових зобовязань з ПДВ залишились незмінними.

Однак, 05.01.11 Державною податковою інспекцією у Балаклійському районі Харківської області було складено і направлені на адресу позивача податкове повідомлення рішення № 00036723301/1.

Суд зазанчає, що за правилами Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011р., в разі коли, скарга платника податків на податкові повідомлення рішення залишається контролюючим органом без задоволення, а визначені оскарженими податковими повідомленнями рішеннями суми грошових зобовязань залишаються без змін, нові податкові повідомлення рішення через / податковим органом не складаються.

Таким чином, податкове повідомлення рішення № 00036723301/1 від 05.01.2011р. було винесено Державною податковою інспекцією у Балаклійському районі Харківської області за відсутності передбаченої Податковим кодексом України підстави, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрать з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про податок на додану вартість», Податковим кодексом України, ст.ст. 5, 11, 12, 94, ст. 160, ст. 161, ст. 163, 186, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія Балінвест" до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003672301/0 від 10.12.2010р. та податкове повідомлення - рішення № 00036723301/1 від 05.01.2011р. Державної податкової інспекції Балаклійського району Харківської області.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія Балінвест" (ідентифікаційний номер 32934058. місцезнаходження: вул. Миру, 27, с. Яковенкове, Балаклійський район, Харківська обл., 64225) витрати по сплаті державного мита в розмірі 3.40 (три грн. 40 коп.) грн.

4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 16 вересня 2011 року.

Суддя Волкова Л.М.